Якби формула "Роттердам+" діяла, тарифи на струм були б нижчими, – адвокат ексчленів НКРЕКП
Минув рік від припинення дії формули "Роттердам+", яка діяла для визначення вартості вугілля і встановлювала єдину ціну електроенергії для промислових споживачів. Вже майже рік минув з дня оголошення підозр детективами НАБУ шістьом фігурантам справи щодо формули. На позаминулому тижні голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький де-факто визнав, що потрібних експертиз та свідчень в слідства на даний час ще нема. Разом з тим, наближується час розв'язки у справі. Інтереси колишніх членів НКРЕКП представляє адвокатка Ірина Одинець, яка розповіла про статус справи і про те, якими матеріалами оперують обидві сторони процесу.
Ірино, минув майже рік після вручення підозр членам НКРЕКП, інтереси яких Ви представляєте в справі про т.зв. "Роттердам+". Підкажіть, який на сьогодні статус справи, які аргументи висуває звинувачення і захист?
На поточний момент слідство підходить до завершення максимально можливого строку продовження досудового розслідування – 12 місяців після оголошення підозри, і ми очікуємо рішення правоохоронців після закінчення чи зупинення. Ми як і раніше не бачимо жодних підстав для оголошення підозр нашим клієнтам, а тим більше для обвинувачення клієнтів.
Показовим є те, що підозри оголошені після 2,5 років розслідування, і вже пройшов рік після оголошення підозр і справа все ще розслідується, – чи не свідчить це про відсутність належної доказової бази?
Для чого оголошувати підозру, якщо і через 12 місяців по тому, загалом 3,5 роки розслідування, нічого не готово?
В матеріалах справи все ще є величезна кількість припущень, а не фактів, з боку обвинувачення, відсутні об'єктивні експертні висновки. Якщо не вважати такими зроблені НАБУ самостійно висновки спеціаліста-детектива, і ті зроблені під умовою "от яка була б ціна, якби змінити один з показників?" А також це пов'язано з безліччю порушень в ході розслідування з боку сторони обвинувачення, що ще раз підтверджує відсутність чіткої доказової бази .
Але найперше наша позиція ґрунтується на наявності повноцінної експертної доказової бази – більше десятка експертиз і досліджень, зроблених як в Україні, так і за кордоном.
Про які саме експертизи йде мова?
Я наведу один приклад. Ми звернулись в найбільш шанований в Україні Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України за проведенням науково-правової експертизи з питань відповідності вимогам законодавства Постанови НКРЕКП №289 від 03.03.2016 "Про затвердження Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціну електричної енергії".
За результатами проведеного дослідження та експертизи були отримані висновки про відповідність змісту тієї самої Постанови "Роттердам+" нормам законодавства, наявність підстав для прийняття Постанови, наявність дискреційних повноважень у НКРЕКП на прийняття, дотримання всієї процедури прийняття та оприлюднення. Тобто, на відміну від НАБУ, провідний інститут не побачив уявних порушень законодавства.
Більше того, ще в 2016 році, тобто до початку кримінального провадження "пан Герус і його товариші" оскаржували прийняття цієї Постанови в адміністративному суді, подавши позов про визнання незаконною та скасування Постанови "Роттердам+", проте суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій відмовили в задоволенні такого позову та ухвалили, що постанова НКРЕКП прийнята у межах повноважень, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів.
Окрім того, суд дійшов висновку, що визначення показників формули "Роттердам+", тобто граничної ціни на електроенергію, належить до дискреційних повноважень НКРЕКП, а тому правомірність визначення її показників є формою втручання в дискреційні повноваження Комісії. Тобто ухваленим судовим рішенням суд констатував, що визначення показників формули є виключною компетенцією НКРЕКП.
Якщо говорити про економічні дослідження, то надзвичайно важливою є завідомо хибна ідеологія НАБУ, що всі компоненти прогнозної ціни вугілля повинні були підтверджуватися документально – фактично зазнаними витратами. Вам не почулося: компоненти прогнозу – фактичними витратами.
Ось дивіться, НКРЕКП встановив ціну вугілля на рівні імпортної ціни в Україні, так як вона нижче собівартості більшості локальних шахт. Більше того, ціна була встановлена однакова для всього об'єму електроенергії, що продавався промисловим підприємствам. Але НАБУ каже, ну якщо імпорт у вас в формулі, покажіть, що ви вугілля завезли. Ми говоримо, що фактичний обсяг імпорту не має значення, це індикатив в прогнозі, це прогнозована ціна. НАБУ каже – дайте папір, що імпорт був. А якщо імпорту вугілля не було, то це заподіяна шкода.
Дивно, що НАБУ використовує для розрахунку збитку споживачам тільки фрахт, а не всі компоненти ціни вугілля, наприклад, саму вартість вугілля в Роттердамі, адже ніхто не віз його з Роттердаму. Немає розуміння у НАБУ базових економічних законів.
По-друге, в цей же час Міністерство енергетики встановлювало ціну вугілля для державних підприємств і ціна вугілля Міненергетики, навіть без транспортування, стабільно вища ніж ціна, встановлена за "формулою Роттердам+", проте до державних підприємств і Міністерства енергетики немає жодних запитань.
Окремо хочеться зупинитися тут на наступних питаннях. Лише двом членам Комісії пред'явлені підозри. Але тих, хто голосував, серед членів комісії втричі більше. Плюс ще близько 5 осіб, які погодили проєкт Постанови з таких шанованих органів, як Міненерговугілля, АМКУ, державна регуляторна служба, Мін'юст і навіть Уповноважений з прав людини. Тоді виходить, що це загальнодержавна змова?! Виходячи з логіки НАБУ складається картина, при якій усі узгодження в країні не мають сенсу, як і колегіальний порядок прийняття рішення НКРЕКП. Спроба переконати суспільство, що всі пов'язані, або хтось когось ввів в оману, не витримує критики. Для цього в державі і існують всі ці процедури узгодження, місячні публічні обговорення після кожного проєкту, опублікування на сайті проєктів, щоб якщо нормативний акт був поганий, недосконалий, була можливість його змінити, доопрацювати, не погодити врешті решт, якщо такий акт порушує законодавство, права чи правила. Але після обговорення і доопрацювання на основі пропозицій і зауважень жоден із суб'єктів не заперечив проти прийняття, не висловив ідеї, які висловлює сьогодні антикорупційне бюро.
А що стосується збитків споживачів, чи не є це достатнім фактом для розслідування?
Той самий Інститут говорить, що правовими наслідками впровадження затвердженого Порядку є розвиток конкуренції і забезпечення прозорості ціноутворення на енергоринку України. А ніяк не збиток для споживачів. Забезпечення прозорості було і вимогою Європейського Союзу при підписанні Україною "Третього енергопакету".
Ми припускаємо, що в Україні можна нехтувати громадською думкою, використовувати практику "червоних трійок", коли правоохоронний орган сам придумав, сам обґрунтував, сам вирішив, але ми сподіваємося, що в настільки очевидній ситуації, коли і президент України Зеленський, і його прем'єр-міністр Шмигаль і колишній прем'єр-міністр Гончарук підписували в 2020 році законодавчі та нормативні документи, стверджували аналогічну "Роттердаму" формулу визначення ціни на газ, т.зв. "Амстердам+" (використовується ціна хабу TTF в Нідерландах, вартість доставки та маржа постачальника. – Ред.), НАБУ знайде мужність визнати, що підхід "Роттердам+" був повністю законний і тепер легалізований президентом Зеленським на вимогу МВФ.
"Роттердам+" ще рік тому був вже мемом щодо корупції. На телебачені та в Facebook блогери та політики постійно називали суми збитків для звичайних людей. За рік у вас є що їм відповісти?
Якщо говорити, про тарифи на електроенергію для побутових споживачів, тобто населення, то ніякого впливу даний Порядок не надав, вони були зафіксовані задовго до формули. Ціни на електроенергію для населення були ухвалені Постановою Комісії ще у 2015 році і передбачали "5 етапів підвищення цін", ця Постанова для населення діє і на сьогодні.
Що стосується "формули Роттердам", то варто відзначити, що до моменту ухвалення НКРЕКП прозорого механізму розрахунку ціни за "формулою Роттердам" в березні 2017 року Комісія щомісячно встановлювала ціну. Проте в такому випадку у підприємств не було можливості ані передбачуваності ціни, ані можливості довготривалого прогнозування. До впровадження формули тариф теплових електростанцій, які працювали на вугіллі, затверджувався регулятором без відкритих правил, тобто сказати, чи був він більший без формули "Р+", чи менший, ніхто не може. І найцікавіше, що питань у правоохоронних органів не виникало. Більше того, як я зазначала раніше, ціна вугілля для державних шахт все ще встановлюється Міністерством енергетики, користуючись "Довідником "стеля".
Більш того, якби сьогодні діяла формула "Роттердам+", тарифи для підприємств були б нижчі, ніж є зараз на ринку. За попередніми оцінками економістів близько 6 млрд грн було переплачено споживачами після скасування формули. Адже вартість електроенергії для підприємств зросла.
Як щодо того, що комісія могла прийняти інше рішення, і що можливо мало місце зловживання службовим становищем?
Це абсурдні припущення. Процес ухвалення Комісією нормативних актів, зокрема Постанов, жорстко регламентований, може тривати не один місяць, проходить через широке коло погоджень різними органами влади, всі проєкти проходять публічні обговорення. Комісія зобов'язана отримати та опрацювати всі проєкти, зауваження від зацікавлених сторін, а також від будь-якого фізичного або юридичної особи, представника громадськості, пройти процедуру внутрішнього узгодження, реєстрації в Міністерстві юстиції.
Зокрема, розробка і прийняття т.зв. "формули Роттердам" тривала з серпня 2015-го до березня 2016 року, тобто 8 місяців.
НАБУ під час свого розслідування ставить під сумнів цілий ряд інститутів влади, інститути державних експертиз, професійність провідних міжнародних агенцій, рішення багатьох судів, які підтвердили законність Постанови. Говорити, що хтось помилився, змовився в такому регламентованому процесі за участю значної кількості незалежних учасників – є абсурдним.
Не буде зайвим нагадати, що "опоненти формули Роттердам" подавали до суду і оскаржували не лише Постанову №289, якою затверджена "формула Роттердам", а і кожну Постанову НКРЕКП про встановлення ціни на певний період, і всі судові процеси у всіх інстанціях були програні позивачами. А це, якщо не помиляюся, 8 повноцінних судових процесів з першої по касаційну інстанцію.
В мене є зустрічне запитання: чи є зловживання з боку Кабміну та президента Володимира Зеленського щодо підписання меморандуму з МВФ та прийняття формули на газ ідентичної до "Роттердам+", але яка розповсюджується саме на ціни для населення? Видобутий в Харківській області газ, так само коштує для населення, як газ, привезений з Голландії з оплатою усіх витрат на транспортування до України.
Нарешті, Конституція України передбачає обов'язковість судових рішень – тобто висновки і постанови суду обов'язкові для визнання органами державної влади, місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами. Проте, незважаючи на наявність рішення судів, НАБУ продовжує і продовжує розслідування. Але вже невдовзі ми маємо отримати якесь рішення слідства. Сподіваюсь, вони підуть законним шляхом.