Блог | Введення РРО в Україні – руйнує цілий сегмент середнього та дрібного бізнесу

Підприємці продовжують вимагати від президента скасувати закони №128-ІХ "Про внесення змін в закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і №129-ІХ "Про внесення змін в Податковий кодекс відносно детінізації розрахунків в сфері торгівлі та послуг", які парламент прийняв 20 вересня 2019 року. А розпочиналося все ще з вимоги скасувати законопроєкти №1053-1 та №1073.

Натомість представники влади говорять про те, що прийняті закони про обов'язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій спрямовані на детінізації в сфері товарів і послуг великого бізнесу, який оформляє свою діяльність через ФОП. І це дійсно так, при цьому закони також спрямовані і на ФОПи. У всіх країнах стимулюють малий і середній бізнес, тим більше мікробізнес. Законами №128 і №129 пропонується збільшити навантаження на ФОПи, посилити фіскалізацію. І замість того, аби спочатку вдосконалити законодавство і вжити нові законопроекти для захисту і стимулювання українського бізнесу, реформувати правоохоронну систему, зменшити оподаткування для МСБ, влада ще більше закручує гайки. Підприємці просто підуть в тінь і будуть працювати по-старому за кеш. Боротися потрібно з тими, хто дійсно ухиляється сплати податків, а не обтяжувати реальний малий і середній бізнес, який платить ці податки.

Крім іншого, ці закони серйозно вплинуть на таку сферу, як інтернет торгівля, і ось чому. Так відповідно до положень нового закону, касові апарати зобов'язані мати підприємці, що сплачують єдиний податок, і мають дохід понад 1 млн грн на рік.

Проте є й винятки – так звана "група ризику". До тих, хто повинен мати РРО, незалежно від доходів, належать платники єдиного податку, що продають товари чи послуги в інтернеті, або надають послуги доставки (кур'єрські послуги). Чому цілий сегмент української економіки раптом потрапив у "зону ризику" залишається загадкою, але маємо те що маємо. Насправді, сегмент інтернет-торгівлі це не тільки Rozetka, яка дійсно працює через ФОПів, але не стільки через необхідність оптимізації сплати податків, яку всі наводять як приклад, а тому, що працює по схемі Marketplace, на кшталт Amazon або Ebay. А отже бізнес власне компанії Rozetka від запроваджених змін не постраждає. Натомість дуже постраждають дрібні торговці, які продають через Rozetka. До речі, панове депутати, а як чинити з громадянами, які системно, але не великими об’ємами торгували на OLX (площадка по типу "з рук в руки") і чесно платили єдиний? Як вважаєте, вони побіжать реєструвати РРО чи позакривають ФОПи, торгуючи з під поли, як фізичні особи і навіть єдиного податку платити не будуть? Здається, відповідь очевидна.

Знову разом з водою дитя виплеснули.

Насправді ж в Україні сотні і тисячі дрібних, сімейних магазинів, які дуже часто є просто додатковим джерелом доходу для багатьох українських сімей. В таких магазинчиках можна зустріти, наприклад, вироби ручної роботи, сувенірну продукцію та інше. В 2017 році загальний обсяг e-commerce оцінювався в 50 млрд грн, в 2018 – вже 65 млрд грн.

І це не тіньові обороти! Навпаки, інтернет-торгівля значно стимулює безготівкові розрахунки – левова доля платежів в інтернет-магазинах проходить через накладений платіж, або систему Приват24. Через необхідність додаткових затрат на адміністрування РРО та штрафи (ми ж пам’ятаємо наших "чесних" податківців) постраждають саме дрібні магазини, які працюють як standalone так і через marketplace по типу вже згадуваної Rozetka, Bigl.ua, Prom.ua та інші. Також іншим важливим фактором є те, що до "зони ризику" віднесені компанії, що надають послуги доставки.

Для розуміння ситуації поясню, що сильним стимулом для взривного росту інтернет-торгівлі в Україні стали дві компанії: "ПриватБанк", з системою "Приват24" та "Нова Пошта".

Саме такі звичні сьогодні речі, як, наприклад, використання накладеного платежу, можливість відслідкувати посилку по трек номеру, страхування товару, на професійному рівні ввела саме "Нова Пошта". Державна "Укрпошта" робить несміливі рухи у даному напрямку лише з минулого року. За минулий рік "Нова Пошта" доставила своїм клієнтам 174 млн посилок. І хоча компанія залишається лідером ринку доставки, її успішний приклад послужив стимулом для інших гравців спробувати себе в цьому бізнесі. Віднесення поштових операторів до зони ризику і нав’язування їм обов’язковості РРО (не забуваємо про штрафи), фактично вб’є дрібних операторів, ну а великі… Звичайно перенесуть свої витрати на споживачів, тобто на інтернет-магазини, ну а вони на нас з вами.

Ось така виходить сумна ситуація, коли хотіли побороти крупний бізнес, який ухиляється від сплати податків, а поборемо, скоріш за все дрібних і середніх підприємців. Наостанок відмічу, що в цілому в світі проглядається проста тенденція – чим більш розвинута економіка, тим більший в ній обсяг в онлайн-торгівлі і його обсяг в рітейлі в цілому.

За 2015 – 2019 роки сегмент e-commerce став ледь не самим перспективним напрямком бізнесу в Україні. Він не тільки застосовує новітні комп’ютерні технології, стимулюючи попит на них, але і позитивно впливає на інші галузі, ту ж саму банківську сферу. За даними агентства Netpeak – провідної української компанії в сфері інтернет-маркетингу, якщо світова доля інтернет-торгівлі в загальній роздрібній торгівлі наближається до 13%, то у нас цей показник 1,5%. Потенціал росту – колосальний!

Більше того, касовий апарат – це остання ланка тих витрат і тих проблем, який створюють ці закони. Головне, це ті великі витрати на облік, які понесе цей реально малий підприємець. А ті, хто не видає сьогодні касовий чек, він і завтра його видавати не буде. До речі, тільки 8% торгового обороту проходить через мікро-ФОПів. Все інше до ФОПам не має ніякого відношення.

Далі, президент підписав закон про продовження мораторію на перевірку, що начебто до підприємців першої та другої групи не будуть приходить з перевірками правоохоронці. Але не забуваємо про законопроект про кешбек! Покупець напише скаргу в податкову, і податкова буде зобов'язана відреагувати на скаргу і піти і перевіряти. Про який мораторій йдеться? Більш того, довести, що саме цей підприємець не надав вам чек – практично неможливо.

Останній рейтинг Doing Business 2020, на якому вдало пропіарилися багато чинних чиновників, засвідчив – більшість країн спрощують умови ведення бізнесу. Зокрема, тільки за минулий рік у 115 країнах було покращено умови ведення бізнесу. Серед лідерів-країн, що спрощують умови ведення бізнесу – Китай, Саудівська Аравія, Індія, Кувейт, Таджикистан. України, як і в попередні роки, немає у списку лідерів-реформаторів. Найбільш негативна динаміка саме в оподаткуванні. Україна за два роки втратила 22 позиції. У нас досі занадто високий рівень податкового навантаження на бізнес: рівень загального податкового навантаження 45,2% від прибутку (у 2018-му було 41,7%). І основну роль відіграють податки на працю (ПДФО, ЄСВ) і військовий збір. Замість того, аби спрощувати умови для бізнесу, стимулювати інвесторів, "легким рухом руки" ми ускладнюємо життя, а може й руйнуємо цілий сегмент середнього та малого бізнесу.