В Україні кардинально змінилася ситуація на ринку праці: які зарплати пропонують і хто потрібний
В Україні через регулярні відключення електроенергії різко скоротилися темпи відновлення ринку праці. Якщо останні два місяці кількість вакансій збільшувалася на 16-20% на місяць, то у жовтні зростання зупинилося. Бізнесу доводиться адаптуватися до нових реалій, як результат – знижуються зарплати, збільшуються витрати та падає продуктивність.
Про те, що сталося на ринку праці та які спеціальності залишаються затребуваними, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Зарплати урізали, а роботи поменшало: як на ринок праці вплинуло відключення електроенергії
"У нас працює генератор, але в сусідніх супермаркетах немає генераторів. Я не уявляю, як вони працюють. Зрозуміло, що після відключення закриваються. А далі? Холодильники не працюють, куди торти, ковбаси, молочку подіти? Щось ще в морозилці поживе, але взагалі це ж порушення умов зберігання, повинні після кількох відключень списувати. Хто списує? Ніхто", – розповідає менеджер одного з супермаркетів недалеко від Києва Євгенія.
До повномасштабної війни супермаркет працював цілодобово, тепер через комендантську годину закривається о 22.00. Як результат частину співробітників довелося перевести на неповний робочий день, а розмір зарплати знизили з 15 до 10 тис. грн (для частини співробітників).
Наразі складно оцінити вплив відключень, розповідає OBOZREVATEL експертка ринку праці Тетяна Пашкіна. Складно говорити про те, яким був би ринок праці в жовтні без відключень, проте ситуація точно була б менш плачевною.
Аналітики кадрового порталу work.ua надали свою статистику щодо кількості вакансій: у жовтні, у період активних відключень, їх було 56,7 тис. За місяць кількість зросла на 0,3%. Але до масового відключення щомісяця кількість вакансій зростала: у вересні на 16%, у серпні – на 20%. Падіння динаміки вражаюче.
До повномасштабної війни на великих кадрових порталах було приблизно 100 тис. вакансій. "Зараз складно давати чіткі оцінки. Проте, коли не працюють торгові центри, коли зупиняється робота підприємств, коли зменшується тривалість робочого дня, це все, звичайно, не збільшує нам додаткову вартість. У грудні ми побачимо, які підприємства не пережили відключення, змушені були скорочувати співробітників або урізати зарплати", – каже Пашкіна.
Бізнес намагається адаптуватися до нових обставин: біля кав'ярень, кафе, магазинів розміщують галасливі дизельні генератори, перукарні працюють при свічках, у спортивних залах встановлюють прожектори. Набагато складніша ситуація з великим виробництвом.
Де і кому пропонують роботу
Традиційно найбільше робочих місць на Київщині (16 тис. вакансій). Щоправда, тут варто уточнити, що йдеться лише про ті вакансії, які розмістили роботодавці на кадровому порталі. При цьому частина роботодавців не розміщує в мережі свої вакансії, дехто переглядає лише резюме і вже серед них обирає кандидатів.
Крім того, працює і "сарафанне радіо", коли про відкриту посаду дізнаються від знайомих у соцмережах. Причому дедалі частіше навіть великі менеджери шукають свою команду серед підписників своїх соціальних мереж. На керівні посади менеджерів найчастіше набирають через професійних хедхантерів, вони перед остаточною співбесідою проводять внутрішні інтерв'ю, анкетування тощо.
На другому місці за кількістю вакансій опинилася Львівська область (6,5 тис.). До повномасштабної війни така ситуація видавалася неможливою. Тепер же через близькість до зони активних бойових дій і регулярних обстрілів традиційні лідери за кількістю вакансій – Харків, Дніпро, Одеса, Запоріжжя – втратили левову частку ринку.
Шукають найчастіше менеджерів із продажу. На другому місці водії. Далі за кількістю розміщених вакансій йдуть пропозиції для бухгалтерів, кухарів.
Які зарплати платять та що з перспективами?
Середня (медіанна зарплата) в Україні у жовтні становила 15 тис. грн. Однак тут варто враховувати, що частину цієї суми "з'їла" інфляція. Цього року вона становитиме близько 30%. Найвища середня зарплата традиційно у Київській області – 17 500 грн.
Медіана зарплат в Україні в жовтні не змінилася – 15 000 грн. Однак у деяких регіонах відбулося зростання. Найбільше зарплати зросли у Львівській області (на 5%), але при цьому вони однаково перебувають на рівні середньої країни.
Серед високооплачуваних посад, не пов'язаних із ІТ-сферою, у лідерах керівні позиції (35 000 – 38 000 грн), а також:
- медіабаєр – 70 000 грн (+17%);
- водій-міжнародник – 40 000 грн
Відносно високі зарплати також одержують вебдизайнери (31 250 грн). Пашкіна вважає, що зараз говорити про перспективи зростання зарплат, збільшення кількості вакансій передчасно. Однак ситуація справді може стабілізуватися, але вже після опалювального сезону. "Головне перезимувати", – каже вона.
OBOZREVATEL ознайомився з оцінками НБУ, які передбачають кілька варіантів розвитку ринку праці 2023-го. Базовий прогноз ґрунтується на пропозиції, що активна фаза війни закінчиться у першому півріччі наступного року. Ці оцінки дозволяють припустити, що реальний розмір зарплати (з урахуванням інфляції) у 2023-му все ще буде нижчим, ніж до лютого 2022-го.
Докладніше про те, як розвиватиметься ринок праці та які спеціальності можуть найшвидше розвиватися наступного року, читайте незабаром на OBOZREVATEL. Загалом же ринок праці – лакмусовий папір, який дозволяє визначити ситуацію в економіці. І доки не закінчилася повномасштабна війна, очікувати значного покращення ситуації не варто.