'Укренерго' пішло в арбітраж проти Росії через Крим
"Укренерго" повідомило Росію про передачу до арбітражного суду вимог у спорі щодо незаконного захоплення своїх інфраструктурних об’єктів на території Криму.
Національна енергетична компанія вимагає компенсації за порушення РФ угоди між Кабінетом міністрів України і російським урядом про заохочення та взаємний захист інвестицій від 1998 року, йдеться на сайті НЕК.
Також до вимог входить компенсація шкоди від незаконної експропріації інвестицій "Укренерго" на півострові та порушення зобов’язання гарантувати повний та безумовний правовий захист.
Читайте:
"25 років анексії": Росія зажадала від України компенсації за Крим
Вимоги "Укренерго" виникли після захоплення Росією активів, майна та бізнесу компанії у результаті незаконної окупації та спроби анексії Криму у 2014 році.
При цьому ще у квітні 2018 року найвищим посадовим особам РФ було вручено офіційні письмові повідомлення НЕК про інвестиційний спір у рамках двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій між Росією та Україною.
Їх метою було проведення консультацій та переговорів з представниками РФ для вирішення спору шляхом переговорів, але російська сторона не надала відповіді.
"Укренерго" пішло в арбітраж проти Росії через Крим
Як повідомляв OBOZREVATEL, Третейський суд у Гаазі зобов'язав Росію відшкодувати низці українських компаній збитки за анексію Криму. Зокрема йшлося про 159 млн доларів.
Росію визнали відповідальною за порушення прав українських інвесторів, починаючи із 21 березня 2014 року, коли президент РФ Володимир Путін підписав указ про анексію Криму.
Позов проти Росії подавали 18 українських компаній, а також одна фізична особа. Зокрема компанії "Аеробуд", "Крим Девелопмент", "Нива-тур", "УБК-Інвест", "Едельвейс-2000", ПП "Планета", "Приватофіс", "Приватленд", "Дан-Панорама", "Санаторій Енергетик", КУА "Фінансовий капітал" і КУА "Фінансовий вектор".
У зв'язку з цим Апеляційний суд Києва 12 вересня заарештував акції українських "дочок" російських банків за участі держави: ВТБ, Промінвестбанку та Сбербанку.
Однак це рішення було оскаржене у Верховному Суді 14 вересня.
2 жовтня Апеляційний суд Києва дозволив ексголові ПриватБанку Олександру Дубілету і ще 17 компаніям стягнути з Росії компенсацію за майно у Криму.
26 листопада "Ощадбанк" виграв у Міжнародному арбітражі у Російської Федерації $1,3 млрд компенсації збитків через анексію Криму.
Відповідне рішення ухвалив Арбітражний суд у Парижі. Сума вимог включає вартість втрати активів у Криму, вартість втрати бізнесу і відсотки, які будуть нараховані до фактичного отримання компенсації.
При цьому перший крок у суді Ощадбанк зробив у липні 2015 року. Тоді держбанк надіслав офіційного листа до РФ із заявою про те, що з їхніми інвестиціями на півострові поводяться незаконно.
Також Гаазький арбітраж ухвалив позитивне рішення у справі НАК "Нафтогаз України" проти Росії за втрачені активи у Криму.
Як повідомив глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв, сума виграшу поки не уточнюється і буде оголошена найближчим часом. Водночас НАК вимагав у Росії компенсації у розмірі 5 млрд доларів.
У Росії рішення арбітражу визнати відмовилися, посилаючись на те, що у суду нібито відсутня юрисдикція на розгляд цієї суперечки. В Мін'юсті РФ пообіцяли вжити всіх необхідних заходів, щоб інтереси Росії були представлені і захищені.
Внаслідок анексії Криму "Нафтогаз" втратив на півострові інфраструктуру для транспортування та видобутку газу й нафти, зокрема бурові установки на шельфі Чорного моря, компресорні та інші станції. Все це майно "влада" анексованого Криму "націоналізувала" одразу після анексії.