Українцям не виплачують пенсії: що сталося і чи будуть гроші
Українці вже майже тиждень оббивають пороги відділень Пенсійного фонду (ПФУ). Грошей немає, тому виплати затримують. Як виявилося, з державного бюджету вчасно не перевели гроші, а сам ПФУ може профінансувати лише частину пенсій. Проблему обіцяють вирішити в найближчі дні, однак дана ситуація - усього лише наслідок. А причина - багатомільярдний дефіцит Пенсійного фонду, який необхідно скорочувати.
OBOZREVATEL розібрався, чому українцям затримали пенсії і що буде з виплатами.
Питання вирішать у найближчі дні
"Моїй мамі затримують пенсію вже на 5 днів! Кажуть, що немає грошей", - скаржиться киянин Олександр. Останні кілька днів українці буквально окупували відділення "Укрпошти" та ПФУ. А через численні скарги на гарячій лінії уряду навіть збільшилося середнє очікування з'єднання з оператором.
Згідно із законом, українці повинні отримувати пенсії до 25 числа. Комусь виплати приходять в першій половині місяця, інші отримують ближче до "крайнього" терміну. До 18 числа проблем з фінансуванням пенсій не було, всі, хто отримує виплати до цього числа, вже з грошима. А ось інших чекав неприємний сюрприз. Гроші в ПФУ закінчилися, з бюджету компенсацію вчасно не надали, в результаті українцям почали затримувати пенсії.
"Зміни графіка фінансування виплат обумовлені касовими розривами в надходженнях єдиного соціального внеску", - пояснюють у Фонді. Простіше кажучи, українці заплатили менше, ніж повинні отримати пенсіонери. Як відомо, основне джерело доходу ПФУ - соціальний внесок із зарплати. Фонд гроші фактично не накопичує: збирає внески з зарплат, отримує гроші з держбюджету і відразу ж роздає їх пенсіонерам.
Читайте: В Україні затримують виплату пенсій: названо причину
"Дірку" в бюджеті, або ж касовий розрив, компенсує загальна державна скарбниця. Але ось цього місяця дотриматися термінів не вдалося. Пенсіонери, які повинні були отримати виплату ще 20 числа, до цих пір без грошей. Проблема ця тимчасова, ПФУ запевняють: уже найближчим часом українці отримають свої пенсії в повному обсязі.
Однак, головна проблема полягає в тому, що Пенсійний фонд в Україні дефіцитний. Останні кілька років з державного бюджету витрачають близько 140 млрд грн на рік на те, щоб залатати "дірку" в бюджеті Фонду. Згідно із затвердженим на цей рік бюджетом, доходи ПФУ від єдиного соціального внеску складуть 208,2 млрд грн, близько 139 млрд грн повинні виділити із загального бюджету. Фактично, власних коштів вистачило б тільки на частину пенсій.
Прем'єр Володимир Гройсман вже доручив провести розслідування і знайти винних у затримках. За його словами, персональну відповідальність несе керівництво ПФУ, а проблема повинна бути вирішена до кінця тижня. В разі, якщо Пенсійний фонд не може вчасно виплатити кошти, гроші у вигляді позик виділяє Казначейство. З якої причини в цей раз не вдалося вчасно отримати кошти з бюджету, з'ясують в рамках розслідування.
Проблему обіцяють вирішити, але поки ситуація не змінюється
Гройсман напередодні реалізації пенсійної реформи заявляв: дефіцит ПФУ вдасться ліквідувати до 2024 року. До цього міністр соціальної політики Андрій Рева називав ситуацію у Фонді катастрофічною (дефіцит становив 145 млрд грн). Цього року явних змін на краще немає, проте риторика чиновників пом'якшала. Як пояснили OBOZREVATEL в Міністерстві соціальної політики, частина "дефіциту" - це невластиві Пенсійному фонду витрати (наприклад, спеціальні пенсії або компенсація соціальних гарантій) і гроші на них в будь-якому випадку повинні виділятися із загального бюджету.
Будь-яка пенсійна система українського типу (солідарна, коли гроші збираються з працюючих і відразу ж роздаються пенсіонерам) за такої демографічної ситуації переживає проблеми, розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. Зараз співвідношення працюючих і пенсіонерів - 1:1. Тобто соціальний внесок з однієї зарплати повинен забезпечувати як мінімум одного пенсіонера.
Читайте: Українці будуть отримувати по дві пенсії: коли і скільки
Середня пенсія в Україні - близько 2,6 тис. грн, а середня зарплата - близько 9 тис. Розмір внеску до Пенсійного фонду - 18,15%. Тобто, щоб ліквідувати дефіцит, але при цьому не підвищувати пенсії, середня зарплата повинна складати 14,3 тис. грн. Інший варіант - змінити співвідношення працюючих і пенсіонерів. Наприклад, вивести ринок зайнятості з тіні, змусити оформитися тих українців, які вже працюють і не платять внески, або ж платять внески тільки з частини зарплат. Проблему останнім часом посилює і трудова міграція - їдуть працездатні українці, а от пенсіонери залишаються. Як випливає з графіка, демографічна ситуація тільки погіршуватиметься. І це не тільки українська проблема - подібні графіки актуальні для більшості країн ЄС.
Головний демограф країни Елла Лібанова на одній з відкритих лекцій пояснила: сучасні жінки менше народжують, нове покоління не може компенсувати попереднє. До того ж, зростає і тривалість життя. Все це призводить до того, що частка людей похилого віку в суспільстві зростає. Вже зараз 75-річних бабусь більше, ніж 5-річних дівчаток.
В ЄС розробили рекомендації країнам-членам для того, щоб вийти з можливої кризи пенсійних систем. Поступово пенсійний вік рекомендували збільшити до 67 років (в Україні - 60 років). Крім солідарної системи також повинні працювати накопичувальні фонди. Тобто податок на зарплату потрібно збільшити, частину коштів віддавати на виплату поточних пенсій, а решту - відкладати на персональний рахунок.
Від підвищення пенсійного віку для всіх Україна відмовилася. Замість цього вік виходу на заслужений відпочинок підняли тільки для тих, хто не виконав норму за стажем (на даний момент вона становить 25 років, а до 2028-му - 35 років). Це нібито дозволить відтермінувати питання загального пенсійного віку на 10 років.
Поки українці продовжують отримувати зарплати в конвертах, а кількість працюючих приблизно збігається з числом пенсіонерів, стабільна робота ПФУ буде залежати від постійних дотацій.
Пізніше стало відомо, що в Україні затримки з виплатами пенсій обумовлені касовими розривами надходжень єдиного соціального внеску (ЄСВ).