Україні наразі не вдалося стати країною, привабливою для інвесторів, – Данилишин
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Головна причина занадто повільного росту української економіки – низькі інвестиції в неї через обмеженість і вибірковість реформ і невиваженість монетарної та фіскальної політики, вважає науковець.
Академік НАН України вважає, що саме через низькі інвестиції в економіку країни падає продуктивність економіки. Про це він заявив в блозі "Україна 30: реконструкція, що затяглася" для видання "Деловая столица", повідомляють Українські новини.
"У 2020 р. інвестиції склали лише 27% від рівня 1991 року і лише 7,5% від ВВП (один з найнижчих показників у світі), - пише Данилишин. - Чому так відбулося? Перш за все маємо констатувати, що Україні так і не вдалося стати країною, привабливою для внутрішніх та міжнародних інвесторів. Серед причин такого стану – обмеженість та вибірковість структурних та інституційних реформ, не завжди виважені монетарна та фіскальна політики. За роки незалежності Україна пережила 8 фінансових криз (3 банківські, 3 валютні і 2 кризи державного боргу)".
На думку науковця, надходження іноземних інвестицій було недостатнім для компенсації внутрішніх потреб в інвестиціях, а в останні роки - знизилось. Якщо у 2015-2016 рр. середньорічний притік прямих інвестицій в акціонерний капітал становив 4,1% ВВП, то у 2017-2019 рр. – лише 1,2% ВВП, а у 2020 р. – мізерні 0,5% ВВП. "Зараз серед джерел інвестицій в основний капітал іноземні інвестиції займають менше 1%. В останні роки в складі іноземного капіталу, що надходить в Україну, домінує притік спекулятивного капіталу в державні облігації", - пише Данилишин.
Через нестачу інвестиційного капіталу критично постраждав виробничий потенціал економіки, соціальна інфраструктура, частину основного капіталу було просто ліквідовано. "За 30 років знос основних фондів набув гігантських масштабів - 57% в цілому по економіці та 59% - в промисловості. За роки незалежності, стабільно скорочувалась частка наукомісткої продукції в експорті, посилилась його сировинна спрямованість, підвищилась залежність економіки від ситуації на міжнародних сировинних ринках", - вважає академік НАН.
Науковець вважає, що основним джерелом інвестицій є національні заощадження. "Висока норма заощаджень означає високу потужність внутрішнього попиту та широкі можливості для трансформації тимчасово вільних коштів в нові інвестиції. На жаль, норма заощаджень в Україні тривалий час залишається критично низькою. Якщо у 2002-2012 рр. українці могли відчутно заощаджувати, направляючи на такі цілі в середньому 13% своїх наявних доходів, то починаючи з 2015 р. норма заощаджень населення не перевищує 5%, а у 2019-2020 р. взагалі становить лише 2%. В країнах ЄС середня норма заощаджень населення становить 12%, а під час корона-кризи зросла до 20%", - пише Богдан Данилишин.
Вихід з цієї ситуації науковець бачить в наступному: формування стійкого внутрішнього попиту буде забезпечувати стабільні доходи для виробників, орієнтованих на внутрішній ринок. Підвищення їх кредитоспроможності сприятиме зниженню процентних ставок за банківськими кредитами. Розширення банківського кредитування економіки підвищить рівень її монетизації та її фінансову глибину. І тоді платоспроможний внутрішній ринок та прийнятний рівень життя населення зробить цікавим економіку країни для іноземного інвестора. На другому ж етапі Данилишин пропонує створювати підприємства за участі системного іноземного капіталу з орієнтацією на внутрішній ринок, включаючи імпортозаміщення.
Богдан Данилишин — український економіст, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, екс-міністр економіки України та голова Ради Національного банку України.