Україна "зелений енергохаб" для ЄС: перспективи та виклики
"У нашої країни – величезний природний потенціал для розвитку потужностей у "зеленій" енергетиці та у виробництві "зеленого" водню. Це потенціал як мінімум у десятки, а можливо, у сотні гігават "зелених" електричних потужностей і мільйони тонн "зеленого" водню", — заявив президент України Володимир Зеленський.
Ці меседжі гарант фактично озвучив на двох важливих подіях. Спочатку 2 вересня під час виступу на міжнародному економічному форумі "Амброзетті". Пізніше 6 вересня на зустрічі з інвесторами під час відкриття Нью-Йоркської фондової біржі.
Так президент дав старт великій інформаційній кампанії із залучення інвестицій #AdvantageUkraine. На його думку, Україна вже сьогодні є місцем вигідних інвестиційних та фінансових можливостей.
Президент впевнений, що завдяки українському експорту електроенергії та водню можна стабілізувати енергоспоживання країн ЄС, що зменшить енерготиск Росії на всю Європу. При цьому він зазначив, що країна вже має інфраструктуру для транспортування електрики та водню в ЄС.
Ми вирішили проаналізувати які реальні перспективи для України стати зеленим енергетичним хабом за рахунок зеленої енергетики та водню, яка вже допомагає ЄС експортом електроенергії. А також які виклики треба подолати, щоб озвучена президентом мета була втілена в життя.
Що Україна має зараз
Сектор зеленої енергетики України здебільшого представлений сонячними та вітровими електростанціями, а також невеликими потужностями біоенергетики та малих гідроелектростанцій.
Станом на кінець 2021 року загальна потужність об'єктів ВДЕ досягла 9 656 МВт. З них потужність вітроелектростанцій 1 673 МВт, промислових СЕС – 6 381 МВт, СЕС приватних домогосподарств – 1205 МВт, електростанцій на біомасі – 152 МВт, біогазових станцій – 124 МВт, малих ГЕС – 121 МВт.
Ці станції минулого року згенерували 8% від потреби України в електроенергії. Однак поточного року запуск нових потужностей майже не відбувався, а виробництво електроенергії з ВДЕ у березні-липні скоротилось на третину. https://interfax.com.ua/news/interview/855379.html
Агресія росії та окупація частини територій України позбавила країну суттєвої частини зеленої генерації. "Російська агресія вивела з ладу понад 50% теплових потужностей, 30% сонячної та понад 90% вітряної генерації", - зазначає міністр енергетики Герман Галущенко.
Щодо водневих технологій, то в Україні поки вони знаходяться на етапі зародження. Коментар Рєпкіна, голови Всеукраїнської водневої ради (096 333 34 44).
Варто зауважити, що за інформацією Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), саме цього року Україна могла поповнити "запаси" зеленої потужності на 800 МВт завдяки проєктам вітрової енергетики, які інвестори у лютому заморозили через війну.
Для розуміння обсягу недобудованих потужностей ВЕС наведемо порівняння експортом. З початку вересня можливість експорту електроенергії для держави виросла з 200 до 250 МВт. При цьому за липень-серпень країна вже заробила на експорті струму 3 млрд грн.
Зелена електроенергія для ЄС має ще більшу привабливість та вважається там по суті преміальним продуктом, за який європейці готові переплачувати.
Перспективи зелених енерготехнологій
Потенційні обсяги зеленої енергетики, як зазначав президент, Україна може збільшити багатократно. Це підтверджує представлений в Лугано (Швейцарія) План повоєнного відновлення та розвитку України, який передбачає будівництво понад 30 ГВт потужностей "зеленої" енергетики до 2032 року, яка, в тому числі, буде використана для виробництва "зеленого" водню.
Окрім будівництва 30 ГВт потужностей відновлюваної енергетики, планується будівництво 3,5 ГВт гідроелектростанцій, 15 ГВт електролізних потужностей для виробництва зеленого водню. Загалом інвестиції в енергетичну незалежність України та "зелений" курс оцінені в 130 млрд доларів.
Коментар Рєпкіна про перспективи водню і план, який презентований в Лугано.
Як зазначають інвестори, найшвидше відновлення можна очікувати саме тих проєктів, які були призупинені в лютому. Компанії вже витратились на закупівлю обладнання, несуть збитки за його зберігання, але при цьому готові завести техніку на будівельні майданчики та відновити проєкти вже через 1-2 місяці.
Однак перепоною для цього у них поки є невизначеність. Законодавство передбачає що компанії мали добудувати свої вітроелектростанції до 2022 року, щоб отримати зелений тариф і гарантований обсяг надходжень для повернення інвестицій.
На думку УВЕА, держава має забезпечити подовження терміну дії отримання необхідних технічних документів та зеленого тарифу на 6-12 місяців, тобто до кінця 2023 року для того, щоб компанії побудували хоча б 300 МВт вітроелектростанцій з раніше запланованих 800.
Зі свого боку Міненерго розробило законопроєкт про подовження терміну отримання зеленого тарифу для інвесторів на 2 роки, однак документ поки перебуває на стадії обговорення та не затверджений урядом.
В таких умовах УВЕА звернулась до посадовців ЄС з проханням привернути увагу українських державних органів до прийняття необхідних змін до законодавства щодо продовження договорів купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом.
Фінансові проблеми затягуються
Попри стратегічну важливість зеленої енергетики та її не високу ціну, галузь стикається з великою кількістю фінансових проблем, які різні органи державної влади не те що не вирішують, а тільки поглиблюють.
На думку Юлії Усенко, голови Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку (SDIA), основні заходи, до яких вдалась виконавча влада стосовно виробників ВДЕ під час війни, були не на користь "зеленому" сектору. "Такий підхід є не зовсім прийнятним, якщо йдеться не про умовну, а саме про дієву підтримку. Подовження у часі прийняття та виконання рішень щодо дієвої підтримки існуючих виробників ВДЕ, збільшує ризики щодо їх банкрутства", - зазначає експертка.
Її позицію повністю поділяє Юлія Сказко, заступник директора Асоціації сонячної енергетики України. "Ми бачимо зараз з боку держави намагання умисними діями довести до банкрутства підприємства української "зеленої" енергетики, які мають енергетичні рішення для подолання вище згаданих проблем з енергетичною незалежністю України та її енергетичним суверенітетом".
Загалом перелік проблем, про які говорять експерти та учасники ринку зеленої енергетики протягом вже декількох місяців, залишаються однаковими:
- Критичне обмеження виплат підприємствам ВДЕ через накази Міністерства енергетики України, які дискримінують тільки галузь зеленої енергетики з поміж усіх учасників ринку електроенергії
- Штучно встановлений занижений курс зеленого тарифу з боку Національної комісії з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) попри те, що компаніям треба повертати банківські кредити у валюті. Перегляд курсу комісією не відбувається два квартали поспіль.
- Кошти, отримані від продажу "зеленої" генерації держпідприємством "Гарантований покупець" розподіляються на користь НАЕК "Енергоатом" чи інших учасників ринку електричної енергії.
- Неефективність торгівлі зеленою електроенергією держпідприємством "Гарантований покупець", що призводить до надвисоких штрафів компаній ВДЕ за небаланси, а будь які намагання вирішити цю проблему через робочі групи затягуються на рівні НЕК "Укренерго", ДП "Гарантований покупець" та НКРЕКП.
- Відсутність оплат від компанії "Укренерго", яка накопичила 14,5 млрд грн боргу перед підприємствами ВДЕ, і не квапиться виконувати свої зобов’язання, навіть маючи доходи від експорту електроенергії, тарифні надходження та кредитні гроші від ЄБРР та ЄІБ. При цьому готова фінансувати закупівлю вугілля для неефективних державних компаній.
В таких умовах реальний рівень виплат підприємствам ВДЕ знаходиться на рівні менш ніж 30%, що не покриває навіть операційні витрати, не кажучи про виплату кредитів українським та міжнародним банкам, підкреслює Сказко.
Окрім того, органи виконавчої влади обговорюють ідею скасування зеленого тарифу для інвесторів у ВДЕ. За словами, екс-директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янеза Копача, голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський нещодавно почав говорити про ініціативу скасування "зеленого" тарифу на час воєнного стану через брак коштів. Хоча з іншого боку чиновники запевняють, що цього все ж не відбудеться.
"Коштів вистачає, але є інші інтереси у їх використанні", - підкреслює Копач.
Він також додає, що втручання держави в розподіл коштів учасників ринку знову відбувається у великих масштабах, а "питання національної безпеки" стали дуже непрозорим способом матеріалізації інших інтересів.
Дії важливіші за сигнали в гарній обгортці
Інвестори дивляться на заяви та сигнали політиків, але потім все ж оцінюють реальний стан справ на місцях та умови ведення бізнесу в країні, щоб розуміти ризики для своїх інвестицій та можливості повернути ці кошти назад.
Як зазначає Юлія Усенко, щоб остаточно не втратити довіру інвесторів, держава повинна показати предметну роботу з планування, як саме вона буде виходити з цієї ситуації після війни.
"Бо протягом останніх півроку приймалися рішення, внаслідок яких галузь ВДЕ просто опинилася на межі банкрутства", - додає вона.
Водночас представниця АСЕУ Сказко підкреслює, що за з 2004 року держава не збудувала жодної нової енергетичної генеруючої потужності. Водночас нові енергопотужності створювались тільки у галузі зеленої енергетики, куди було вкладено понад 11 млрд євро іноземних та українських приватних інвестицій.
На думку експертів, запит Європи на енергію з відновлюваних джерел для прискорення енергетичного переходу відповідно до плану REPowerEU тільки зростає. Тож відкривається ще більше перспектив для експорту "зеленої" електроенергії, виробленої в Україні.
"Кроки з боку наших урядовців мають бути послідовними і вчасно оприлюдненими. І якщо вони декларують підтримку "зеленої" генерації, на багатьох заходах говорять про те, що післявоєнне відновлення має бути тільки з потужним розвитком ВДЕ, то потрібно переходити до відповідних дій, а не суперечити задекларованим намірам та планам", - підкреслила Усенко.
Шанси стати зеленим енергетичним хабом у України є, і вони великі. Але поки складається враження, що державні органи влади не чують президента Зеленського або діють всупереч його рішень.