Україна зірвала план виконання бюджету на 38 млрд: чим це загрожує
Україна в першому півріччі 2020 року не виконала план доходів на 38 млрд грн, або 7,8%.
Про це повідомив голова Рахункової палати Валерій Пацкан у Facebook. За його словами, на виконанні держбюджету позначилося поглиблення негативних тенденцій в економіці.
"Це зниження реального ВВП на 6,7% (за оцінкою наших фахівців), і випуску промислової продукції на 8,3%, й імпорту. А також зменшення кредитування і відплив прямих іноземних інвестицій. План на доходи не виконано на 38 млрд грн, або 7,8%. Лише один приклад – уряд прогнозував скорочення імпорту на 10%. Фактично у I півріччі він зменшився на 19,7%. Як наслідок, недоотримано 14 млрд грн доходів", – повідомив Пацкан.
Статистика виконання держбюджету. Джерело: Рахункова Палата
Зокрема, план видатків не виконано на 51 млрд грн. При тому, що він був зменшений на 77 млрд грн.
Витрати на погашення й обслуговування боргу становили 220 млрд грн, або майже третину загальних витрат держбюджету в I півріччі 2020 року.
План виконання держбюджету-2020. Джерело: Facebook Валерія Пацкана
На кінець 2019 року дефіцит бюджету склав понад 71 мільярд гривень. За перший квартал 2020 року додали ще 32,73 мільярда.
Нещодавно переглянули держбюджет-2020, в який заклали дефіцит на рівні 298,4 мільярда гривень (раніше було 96,3 мільярда). Він збільшився втричі.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак пояснив, що бюджет збільшили, оскільки, за підрахунками уряду, у зв'язку з карантинними обмеженнями для суб'єктів господарювання бюджет не отримає близько 150-200 млрд гривень доходу. Витрати уряд не може скорочувати, оскільки велика їх частина соціальні, їх скорочення може викликати невдоволення в суспільстві. Тому уряд змушений збільшувати дефіцит.
За словами економіста, є тільки одне джерело покриття дефіциту бюджету – збільшення як внутрішнього, так і зовнішнього держборгів.
"Зовнішній борг – це кошти МВФ, Світового банку, урядів багатьох країн і облігації, які Україна може випускати. Внутрішній борг може покриватися за рахунок тих, хто захоче купити облігації. Однак є ще один спосіб – друк грошей, тобто той випадок, коли облігації викуповує Нацбанк через механізм так званого "друкарського верстата", – пояснив Новак.
За його словами, друк грошей може спричинити сплеск інфляції. Однак, якщо уряд використав би ці кошти за цільовим призначенням, як допомогу тим підприємствам, які опинилися під забороною діяльності та обмеженнями, тоді цього можна було б уникнути.
Як повідомляв OBOZREVATEL, за даними Мінфіну, в Україні за 7 місяців 2020 року дефіцит держбюджету склав понад 47 млрд грн. До того ж у липні доходи загального фонду держбюджету перевиконано на 11,6%.