Україна може в 5 разів збільшити використання шлаків при будівництві доріг

Україна може збільшити використання шлаків в дорожньому будівництві як мінімум в п'ять разів.

Такий висновок зробив аналітик GMK Center Андрій Глущенко в своєму дослідженні для круглого столу "Техногенні відходи. Як збільшити використання промислових шлаків в Україні".

В Україні налічується близько 430 тис. км доріг. Якщо щорічно ремонтувати хоча б 3 тис. км (близько 0,6% їхньої кількості), то споживання шлаків збільшиться мінімум до 5 млн т – це в п'ять разів більше, ніж на сьогоднішній день.

"Нам пора зрозуміти, що перехід на використання шлаків замість щебеню і піску з кар'єрів – це питання державної екологічної політики. З іншого боку, важливо, щоб дорожні роботи фінансувалися", – додав Глущенко.

Як відмінний приклад застосування шлаків для прокладки доріг аналітик GMK Center навів нещодавнє будівництво ділянки вулиці в австралійському Сіднеї.

Частину дорожнього полотна австралійці зробили з геополімерного бетону. Бетон виготовлений з суміші доменного шлаку і золи від ТЕС. Поки ділянка дороги тестова, і стан полотна контролюватимуть датчики. Якщо досвід виявиться успішним, його застосування будуть розширювати.

Інший приклад теж родом з Австралії – це кільцева дорожня розв'язка Oak Flats Interchange в Новому Південному Уельсі. На її будівництво пішло близько 50 тис. т шлаків. Проект здійснила австралійська компанія ASMS, яка вже утилізує до 1,2 млн т матеріалів, що містять шлаки, на рік.

Україна використовує приблизно вдвічі менше шлаків, ніж інші країни світу.

У 2018 році країна утилізувала менше половини шлаків від металургійного виробництва – 48% доменних шлаків і 37% сталеплавильних шлаків, навів дані Андрій Глущенко.

Українські підприємства країни відправили на утилізацію лише 4,9 млн т шлаків, або 45,5%. При цьому 2,1 млн т пішло на виробництво цементу, ще 1 млн т – на дорожнє будівництво.

З іншого боку, наша країна може наростити використання шлаків ще за двома напрямками: збільшити їхню частку у виробництві цементу і за рахунок експорту, вважає аналітик GMK Center.

Сьогодні українські цементні заводи додають близько 24% шлаків у свою продукцію. У той же час в світі частка шлаку в складі цементних сумішей, в тому числі шлакопортландцемента, становить від 35 до 95%. Крім того, є потенціал для збільшення завантаження українських цементних заводів.

"Виросте завантаження – виросте і використання шлаків", – підкреслив Андрій Глущенко.

Світовий досвід підтверджує ефективність використання шлаків в будівництві. Наприклад, у Великій Британії міст Королеви Єлизавети II побудований з використанням 40 тис. куб м доменного шлаку.

На будівництво будівлі і злітно-посадкової смуги аеропорту Toowoomba Wellcamp Airport в Австралії пішло 100 тис. т геополімерного бетону. Ця технологія дозволила скоротити викиди СО2 на 6,6 тис. т.

Австралійці пишаються і першим будинком, зведеним виключно з екологічних матеріалів. При будівництві будівлі Інституту глобальних змін в штаті Квінсленд серед іншого були використані балки з 330 куб. м геополімерного бетону.

У 2017 році Україна посіла 12-е місце в світі по виробництву сталі – і всього лише 29-е з експорту шлаків, стверджує Андрій Глущенко.

На його думку, вся справа в дорогій логістиці. Витрати на транспортування шлаків можуть доходити до 90% кінцевої ціни.

"Експортна ціна шлаку з України – $3,5/т. Тому нам цікаві ринки з високими цінами. Має сенс розглядати ринки з ціною не менше $35/т", – вважає аналітик GMK Center.

Такі гроші за шлаки платять на півночі Європи (Великобританія, Швеція), Близькому Сході (Кувейт), в Північній і Західній Африці (Алжир, Гана, Кот д'Івуар). Ємність ринків з ціною $35 і вище – до 1,4 млн т на рік.

"В цілому використання шлаків – це сучасна тенденція економіки замкнутого циклу і шлях до більш екологічного майбутнього", – підвів підсумок аналітик GMK Center.