Блог | Цінова істерика любителів дешевої електроенергії – не інакше як чергова маніпуляція

Протягом останнього пів року українські енергетики намагалися привселюдно звернути увагу уряду на проблеми в енергетичній галузі, на ситуацію, що склалася на ринку електричний енергії з введенням його нової моделі. А ситуацію цю інакше як кризовою не назвеш. Судіть самі:

• На ринку електроенергії правдами і неправдами були впроваджені такі правила, які дозволяють продавати "повітря" замість реальних обсягів електроенергії;

• Безконтрольний імпорт електроенергії з "дружньої" РФ і Білорусі призвела до зупинки українських шахт і електростанцій (наприклад, падіння вироблення НАЕК "Енергоатом" за останні 2 тижні склало 20 млн кВтг/доба);

• Правилом стало регулювання роботи енергетичної галузі неринковими методами.

І це далеко не повний список актуальних проблем і перекосів в енергетиці, які зокрема призвели до відчутного зниження ціни на електроенергію до рівня, який інколи нижчий за собівартість чи ледве-ледве покриває паливну складову її виробництва.

Але попередній склад уряду вважав за краще не помічати цей голос волаючого в пустелі і робив вигляд, що все гаразд, що все нормально.

При цьому, крім уряду, все нормально було і для декількох фінансово-промислових груп, що різко збільшили свій прибуток за рахунок штучно заниженої ціни електроенергії. Власне, заради їхньої вигоди і були принесені в жертву українські енергетичні компанії.

Зверніть увагу на факти:

• ТЕС відпрацювали останні 6 місяців зі збитком у 3,1 млрд грн. В результаті зупинені шахти (Добропіллявугілля, Краснолиманська), понад 10 тисяч осіб під загрозою втрати робочих місць;

• АЕС не отримали від ДП "Гарантований покупець" за вироблену за цей період електроенергію понад 4,4 млрд грн;

• ГЕС не отримали від ДП "Гарантований покупець" близько 0,5 млрд грн;

• ВДЕ не отримали від ДП "Гарантований покупець" за вироблену за цей період електроенергію понад 3,1 млрд грн;

• Заборгованість ГК "Центренерго" за вугілля оцінюється в 2,5 млрд грн. "Донбасенерго" має за вугілля понад 1 млрд грн. Борги зазначених підприємств за вугілля перевищили вартість самих компаній!

Разом із цим забезпечується дешева електроенергія для підприємств феросплавної та трубопрокатної галузей. Якби ці заводи розташовувалися в Білорусі, то їм би довелося заплатити за неї вдвічі дорожче, ніж в Україні. У європейській частині Росії ціна на електроенергію також значно дорожче.

Лобісти зазначених фінансово-промислових груп і захисники наявного стану справ в енергетиці люблять маніпулювати порівнянням цін на європейських біржах. Вони роблять висновок, що в Україні електроенергія для промисловості майже вдвічі дорожче, ніж у східноєвропейських країнах, а в західноєвропейських – ще більше. При цьому вони забувають сказати, що це не та ціна, за якою заводи купують електроенергію, адже в кожній країні різна структура ринку електроенергії і тому порівнювати потрібно саме кінцеву ціну.

Нещодавно одна відома трубно-колісна компанія зробила "сенсаційну" заяву, що ціна електроенергії для промисловості зросла на 35% і звинуватила в цьому НАЕК "Енергоатом".

Дійсно, 29 березня "Енергоатом" обмежив поставки електроенергії на адресу ДП "Гарантований покупець" і почав самостійно здійснювати продаж електроенергії у збільшеному обсязі на ринку "на добу вперед". З 29 березня ціна на ринку зросла зі 1344 грн/МВт до діапазону 1543-1670 грн/МВт, тобто майже на 20%.

Той самий "Енергоатом" 1 квітня 2020 року виставив на продаж на Українській енергетичній біржі електроенергію в обсязі 553 тис. МВт за ціною 1255 грн/МВт, що істотно дешевше за поточну ціну на ринку "на добу вперед". При цьому охочих купити таку електроенергію було небагато, продано лише 24% від виставлених обсягів.

Державна компанія "Центренерго" також регулярно продає електроенергію на Українській енергетичній біржі в ціновому діапазоні 1200-1300 грн/МВт. На останні торги виставлявся обсяг близько 2000 МВт з поставкою на місяць з 10 березня до 10 квітня. Весь обсяг продажів "Центренерго" викупили компанії-посередники.

Слід зазначити, що цінові зміни на ринку "на добу вперед", не виходячи за рамки встановлених Регулятором цінових обмежень, не є проявом чиєїсь злої волі або зловживанням "економічною владою" на ринку. Такі зміни характерні для ринків і мають свої причини та навіть певною мірою закономірні.

У липні минулого року ринок стартував у досить ліберальних умовах і ціни складалися близькими до рівня, визначеного обмеженнями. Потім Регулятор змінив правила, зробивши можливою штучну гру на зниження цін, включаючи "продаж повітря". Ці заходи, а також імпорт із Російської Федерації та Республіки Білорусь стали причиною зниження цін і, як наслідок, призвели до розбалансування галузі.

В умовах сезонного зниження обсягів споживання, а також зниження споживання, викликаного карантином, собівартість виробництва електроенергії на теплових і атомних станціях росте і закономірно призводить до зростання цін. Вирішення проблеми треба шукати не в площині демонтажу ринкових механізмів, а в розумному збалансуванні інтересів споживачів і виробників. Без винятків і преференцій.