Справа Суркісів і ПриватБанку: Верховний суд відмовився застосовувати "антиколомойський" закон

Верховний суд відмовив Національному банку у застосуванні "антиколомойського" закону до справи братів Суркісів щодо ПриватБанку.

Про це сказано в рішенні суду. Зазначено, що НБУ наполягав на застовуванні так званого антиколомойського закону для закриття справи. Але Верховний суд постановив відхилити клопотання, оскільки провадження у цій справі підлягає закриттю на інших підставах.

Що передувало

15 липня Велика палата ВС частково задовольнила касацію НБУ, Кабміну і ПриватБанку. Вона скасувала постанову Окружного адмінсуду Києва та ухвалу Київського апеляційного суду від 2017 року про скасування ухвали Нацбанком Суркісів пов'язаними з ПриватБанком особами та визнання недійсною процедури bail-in.

За даними ЗМІ, представники Суркісів подали клопотання про переведення справи до Печерського райсуду до публікації тексту рішення суду. Водночас, ПриватБанк подав заяву про відсутність підстав такого направлення через кілька днів після його публікації.

Вказується, що оскільки НБУ, ПриватБанк і Кабмін знаходяться в Печерському районі Києва, частина позовних вимог цієї справи підлягає розгляду Печерським райсудом Києва як судом першої інстанції.

Разом з тим, згідно з оприлюдненою в єдиному держреєстрі судових рішень окремою думкою судді Віктора Пророка, "якщо хоча б частина заявлених позивачами вимог підлягає розгляду в порядку господарського чи адміністративного судочинства, справа не може бути переданою на розгляд суду цивільної юрисдикції".

Він переконаний, що закриваючи провадження у справі ВС грунтувався на тому, що заявлені позивачами по справі вимоги також не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного провадження, крім вимог про стягнення з ПриватБанку грошових коштів, які були вкладами позивачів в банку.

Суддя додав, що Велика палата ВС з аналогічних причин прийшла до висновку про відсутність підстав для застосування у даній справі "антиколомойського" закону.

У чому суть позову Суркісів

• Підприємці Григорій та Ігор Суркіси, члени їхніх сімей, а також пов'язані з ними компанії судились із ПриватБанком, у якому до націоналізації зберігалися їхні вклади. Йшлося про депозити на суму $250 млн та відсотки у розмірі $100 млн.

• Під час націоналізації ПриватБанку Суркісів рішенням НБУ у 2016 році було визнано інсайдерами ПриватБанку (пов'язаними з ним особами). НБУ вказував, що Ігор Суркіс і Коломойський – акціонери телеканалу "1+1", що свідчить про зв'язок Суркісів із ПриватБанком.

• Кошти з депозитних рахунків Суркісів фактично списали: натомість вони отримали акції додаткової емісії ПриватБанку, які опісля примусово продали за 1 грн державі (у такий спосіб провели націоналізацію).

• Ще 2017-го Суркіси пройшли судові інстанції та довели, що вони не є пов'язаними особами в ПриватБанку. Мінфін через суди намагався призупинити дію постанови, яка зобов'язала ПриватБанк виплатити депозити сім'ї Суркісів.

Як повідомляв OBOZREVATEL, Печерський суд Києва 2 вересня ухвалив рішення про примусове стягнення з державного ПриватБанку $350 млн (приблизно 10 млрд грн) на користь братів Суркісів. Тоді ж у Мінфіні заявили, що оскаржать його.

7 вересня у Верховну Раду внесли законопроєкт, який може заблокувати примусове стягнення з ПриватБанку 350 млн доларів на користь компаній Суркісів.

9 вересня Міністерство юстиції України подало скаргу на суддю Печерського районного суду Києва Сергія Вовка до Вищої ради правосуддя. Саме він ухвалив рішення на користь Суркісів.

9 вересня Верховний суд задовольнив клопотання ПриватБанку та зупинив стягнення $347 млн на користь братів Суркісів.