Скандал з "зеленим" кредитом ЄС позначився на інвестпривабливості України, – Буймістер
Вартість залучення коштів на світових ринках Україною за тиждень зросла на 4% через скандал із дискримінаційним підходом при виплаті коштів виробникам "зеленої" енергії.
Про це заявила народний депутат Людмила Буймістер в ефірі телеканалу "Україна 24".
"Ми бачили на цьому тижні, що кошти з "зелених" облігацій сплатили тільки частково: 3 млрд грн так і не були спрямовані на погашення боргів. Ми вже бачимо до чого це призвело. Наприклад, вартість тих грошей, які Україна може залучати в борг, зросла на світових ринках на 4%. І це виключно за один тиждень", - зазначила депутат.
Наслідком таких дій з боку уряду стала страта довіри інвесторів до України.
"Останнім часом в принципі перестали надходити в державу інвестиції, через те, що державі вже не вірять. Не вірять навіть у те, що держава буде виконувати взяті на себе зобов’язання за підписаними документами, за прийнятими законами, підписаними президентом", - заявила Буймістер.
Народний депутат прогнозує, що Україну очікує ще більш складна ситуація в економіці.
"Нам скоро на буде з ким співпрацювати з міжнародних партнерів. Нам ані Світовий банк, ані Міжнародний валютний фонд не будуть надавати кошти. І таке відчуття, що робиться це абсолютно свідомо, для того щоб нас загнати в ситуацію, коли, пам’ятаєте, при Януковичі не було вже в кого позичати, тільки до Росії йти… Приблизно подібна ситуація сьогодні створюється і нинішнім урядом. На превеликий жаль, вони цього навіть не усвідомлюють, виконуючи вказівки з Банкової", - додала Буймістер.
Як повідомлялось, 13 листопада уряд заблокував виплату боргів перед "зеленими" інвесторами із коштів цільових "зелених" єврооблігацій під державні гарантії.
15 листопада виплати отримали всі компанії, окрім однієї компанії – ДТЕК ВДЕ.
ДТЕК повідомив західних кредиторів про дискримінаційні дії українського уряду і зажадав провести розслідування махінацій при розподілі коштів єврооблігацій.
Світові ринки відреагували падінням котирувань українських цінних паперів і підвищенням ризику дефолту країни на 20%.