Анатолій Амелін
Анатолій Амелін
Директор програми "Економіка" Українського інституту майбутнього

Блог | Російскій економіці хана. І не тому що санкції

51,7 т.
Російскій економіці хана. І не тому що санкції

Точніше, саме тому, що санкції закривають доступ до технологій і технологічних продуктів!

Економіка сучасної Росії будується на двох стовпах:

1. Природних ресурсах (насамперед енергетичних)

2. Спадщина СРСР

І якщо перше - не відібрати.

То зі спадщиною СРСР все не так просто)

Ви знали, що майже всю промисловість СРСР збудували американці?)

В історії СРСР та сучасної Росії про це ні слова.

Ну незручно ж про велич і "скрижалі" говорити, коли "піндоси" та інші "вороги росії" побудували всю твою промисловість))

І якщо бути точним, то збудовано понад 1500 заводів (!!!)

Спроектували, побудували, навчили працювати та забезпечували комплектуючими та сировиною.

Трішки історії:

10 років сталінської індустріалізації вистачило західним фахівцям, щоб практично з нуля створити у молодій радянській державі всі промислові структури, від хімічної та нафтової до металургійної та авіаційної

З 1930 по 1940 роки американські фахівці встигли побудувати в СРСР півтори тисячі (!!!) найсучасніших заводів та фабрик.

А щоб було, кому там працювати, американські вчені та професори добре попрацювали на робітфаках країни, випустивши приблизно триста тисяч умілих фахівців.

Фірма Альберта Кана стала головним консультантом радянського уряду у 30-х.

Філія Albert Kahn, Inc. відкрили прямо в Москві — йдеться про відомий "Держпроектбуд".

Досвід американців за кілька років перейняли 4 тисячі радянських інженерів, архітекторів та техніків.

А філія іншої, вже німецької компанії Demag, відкрилася в Москві під назвою "Центральне бюро важкого машинобудування".

Декілька яскравих прикладів заводів:

1. Знаменитий Сталінградський тракторний завод у Волгограді.

Інженери та проектувальники Albert Kahn, Inc. звели завод в Америці.

Потім його розмонтували і частинами перевезли до СРСР. Для перевезення заводу знадобилося близько сотні кораблів.

2. Майже те саме стосується Магнітки – символу індустріалізації.

Магнітогорський металургійний комбінат – точна копія американського сталілітейного заводу у місті Гері.

На будівництві "Магнітки" працювало понад 800 іноземних фахівців зі США, Німеччини, Англії, Італії та Австрії, під керівництвом американської компанії Arthur McKee.

Американці мали підготувати будівельний, технологічний проекти з повним описом обладнання, верстатів та механізмів.

3. Радянське диво, колосальна Дніпрогес була побудована лише завдяки роботі американського гідробудівника, Х'ю Купера та компанії Siemens.

До речі, гідротурбіни для станції теж закуповувалися на Заході, у General Electric.

4. Західні фахівці створили і два знамениті автозаводи: АЗЛК створювався за проектом Форда

5. І Горьківський автозавод, який так само збудовано американською компанією Austin.

https://cutt.ly/6LW4IbS

6. Виробництво літаків організували німці – Junkers

Виробляли до 300 на рік

7. Трактори для Харківа у СРСР намагалися спочатку "копіювати"))

Скопіювали креслення, налагодили кустарне виробництво. Але вийшов треш))

В Підсумку, у згаданої фірми Albert Kahn замовили два транкторні заводи - копії американського. які за ліцензією виробляли:

- колісний International McCormick-Deering 15/30 кампанії International Harvester та

- гусеничний Caterpillar 60.

Перший з них випускатиметься у Сталінграді і потім у Харкові під маркою СХТЗ 15/30, другий – у Челябінську як "Сталінець С60".

Результати будівництва СТЗ вразили радянське керівництво.

26 грудня 1929 р. Раднарком вирішив підписати з Albert Kahn, Inc. дворічний договір проектування і нагляд будівництва всіх промислових об'єктів СРСР намічених цей термін.

Газета New York Times у номері від 11 січня 1930 р. оцінювала суму контракту в $190 мільйонів.

або $3,3 млрд у сьогоднішніх грошах

Що, в принципі, небагато)

В інших джерелах я зустрічав загальну суму контрактів із США понад $2 млрд у цінах 30-х років

___

На виконання такого масштабного завдання наказом ВРНГ №7 від 5 березня 1930 р. створювався Державний трест будівельного проектування - "Держпроектбуд"

Очолив його молодший брат Альберта Кана Моріц.

У його штаті було 25 американських інженерів і приблизно вдесятеро більше за радянських співробітників.

Загалом через Держпроектбуд їх пройшло близько 4 тисяч.

Документація, наприклад, креслення корпусів ХТЗ, виконувались у цьому величезному проектному бюро відразу двома мовами — англійською та російською.

За період індустріалізації СРСР уклав понад 70 договорів і з німецькими фірмами.

З останніх варто виділити німецький концерн Siemens, який забезпечував постачання обладнання та технічне консультування радянських спеціалістів.

Так, компанія взяла на себе підготовку будівельного майданчика Дніпровської ГЕС – флагмана першої п'ятирічки та найбільшої на той час електростанції.

Для інших енергетичних об'єктів СРСР фірма постачала парові турбіни потужністю від 44000 до 55000 кВт.

Фахівці Siemens також брали участь у будівництві

московської підземки.

Якщо компанія Канна будувала промислові об'єкти країни, то International General Electric їх електрифікувала.

Фірма брала активну участь у виконанні плану ГОЕЛРО – державної програми забезпечення електрики всієї країни.

У ньому передбачалося будівництво електростанцій та підприємств, забезпечення будівництв усім необхідним, та й, зрештою, випереджаюче розвиток енергетики.

Якщо повернутись у день сьогоднішній.

Спробуйте згадати щось сучасне створене самим СРСР споживчому секторі (не вкрадене, не скопійоване?))

Ми всі пам'ятаємо горе-автопром, лампові телевізори, пральні машинки, що гримлять, і все відстає від світових аналогів на 2-3 покоління.

Ось і зараз.

Західні корпорації залишили Росію.

Разом з інженерами та розробками.

У друзях залишився лише Китай, якому Росія потрібна лише як постачальник сировини та як покупець китайської продукції.

Отже, на його фабрики теж розраховувати не доведеться.

Так що. Результат для російської економіки ви знаєте.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...