Ринок електричної енергії. Конкуренція не для всіх
З 1 липня 2019 року в Україні діє оптовий ринок електроенергії.
Документально він являє собою:
– вільне ринкове ціноутворення;
– можливість споживача самостійно обирати будь-якого постачальника;
– виробник електроенергії може продавати будь-якому споживачеві без наявності посередників.
Але чи так це? Чи працює це дійсно для всіх виробників, чи щось пішло не так?
Існують різні типи виробництва електричної енергії: атомна, гідро-, так звана "зелена" і теплова генерація – теплоелектроцентралі, які додатково виробляють теплову енергію. Кожен тип генерації має свою специфіку роботи, і вона врахована в моделі ринку цілим комплексом документів вторинного законодавства. Однак, перший рік роботи в новому ринку показав, що далеко не всі зуміли передбачити. Оскільки Україна на передодні старту опалювального сезону виявилася в ситуації, коли ТЕЦ по всій країні не факт, що "протягнуть" іще один опалювальний сезон, то хотілося б зупинитися саме на них. Незапланована збитковість, величезна заборгованість за газ і тверде паливо, невідповідність тарифів – як наслідок недофінансування ремонтних компаній, що є основоположним для якісної і безаварійної роботи виробництва, ось із чим зіткнулися теплоелектроцентралі цього року. А виною всьому недостатнє виконання регуляторної функції Національним регулятором (НКРЕКП).
Чому так? Розбираємося.
Через недопрацьовану методику формування тарифів для ТЕЦ склалася дійсно жахлива ситуація: збитки генеруючих компаній тільки ростуть.
Як було раніше? До введення нової моделі ринку Національний Регулятор у сфері енергетики і комунальних послуг стверджував тарифи для кожного окремого підприємства за принципом витрати "+", що являло собою обґрунтовані планові витрати, поділені на плановий обсяг виробництва продукції. Так само було й у ТЕЦ. За невеликим винятком: специфіка роботи теплоелектроцентралі полягає в тому, що за єдиного і неподільного технологічного процесу ТЕЦ виробляє два типи енергії: електричну і теплову, відповідно, ці підприємства отримували замість одного тарифу два: тариф на теплову енергію та тариф на електричну енергію.
Що змінилося і чи є вихід? Після введення нового ринку електричної енергії всі учасники ринку стали вільні в ухваленні рішень щодо ціноутворення, але тільки не ТЕЦ, адже тарифу не існує тільки для електричної енергії, а методологія тарифоутворення так і залишилася одна для двох продуктів. Національний регулятор, як і раніше, стверджує тариф на теплову енергію, а з урахуванням того, що виробництво теплової енергії на цьому виді генеруючого обладнання неможливе без виробництва електричної, то і витрати "+" існують для всього технологічного процесу. Тим самим витратна частина, обов'язкова до покриття, формується, але дохідна частина нічим не забезпечена і залежить виключно від ситуації на ринку електричної енергії.
Основне завдання ТЕЦ – це підтримка рівного графіка теплового навантаження для забезпечення кінцевих споживачів тепловою енергією, відповідно незалежно від ціни ринку на е/е ТЕЦ її вироблятиме і продаватиме за будь-якою ціною, що склалася на ринку.
На практиці в Україні існує ситуація, в якій більшість ТЕЦ виявилися абсолютно неконкурентоспроможними через примусове формування собівартості відповідно до чинної Методології ціноутворення. Регулятор зафіксував метод розподілу витрат між тепловою та електричною енергією, що призводить до перевищення повної собівартості електричної енергії над ціною ринку і ТЕЦ змушені примусово продавати електричну енергію нижче собівартості її виробництва, через що зазнають колосальних збитків.
Вихід є. Досвід держав-членів Європейського співтовариства, говорить, що темник цієї проблеми не новий. Абсолютно всі країни, які запускали ринок електричної енергії, причому як європейські, так і наші Східні сусіди стикалися з цим. Уже готові рішення описані в багатьох звітах і галузевих оглядах. І вони твердять про те, що необхідно дотримуватися принципу збалансованості. ТЕЦ стали схильні до ризиків ринку, відповідно, у них повинна бути можливість бути більш гнучкими й адаптуватися. Ключовим фактором для цього є управління своєю собівартістю, а саме методом розподілу витрат.
В Україні проблема стала на ваги "невирішуваності": підсумком зими-2020/2021 цілком може стати переділ на енергетичному ринку України. І вистояти на сьогодні збитковим теплоелектроцентралям, які постачають теплом і гарячою водою великі міста, буде непросто.
Всі суперечності роботи ТЕЦ на новому ринку ніяк не були враховані під час формування та встановлення тарифів для ТЕЦ. З цієї причини ТЕЦ в опалювальний сезон 2019-2020 рр. зазнали великих збитків. І зіткнулися з труднощами під час акумулювання коштів для майбутніх ремонтів, для модернізації, можливості підвищення енергоефективності, про яку постійно говорять у стінах профільних міністерств, і зокрема – закупівлі палива.
Непередбачені збитки українські ТЕЦ гостро відчули вже цієї зими. Саме тому, в березні 2020 профільна Асоціація УкрТЕЦ звернулася в НКРЕКП з освітленням проблематики існування ТЕЦ в умовах нового ринку, і посилаючись на Європейський досвід внесла пропозиції з приводу заміни методу розподілу умовно-постійних витрат.
Після тривалого розгляду і проведених консультацій за цією пропозицією, у серпні 2020-го з другої спроби на відкритому засіданні Комісії ухвалюють проєкт змін до Методики тарифоутворення (№991).
Затверджений проєкт відрізняється лише тим, що в нього додано умову для застосування іншої бази розподілу витрат. Ця умова – це збільшення коефіцієнта корисного використання палива (КВВП) до рівня >70% для ТЕЦ на вугіллі і >80% для ТЕЦ на газі. Щодо цієї умови Комісія посилається на Директиву ЄС "Про енергоефективність".
Тоді як Національному регулятору напевно відомо, що ці величини КВВП недосяжні для більшості ТЕЦ у галузі, а також таку вимогу прямо не вказано в Директиві.
Згідно з попередньою позицією регулятора, всі аргументи і коментарі, зібрані проти їх редакції, були враховані, але жодна пропозиція за фактом ухвалена так і не була. Слідчо вийшло, що попередня позиція для обговорення була – нічого не міняти порівняно з чинною редакцією.
Минулої п'ятниці проєкт змін був відправлений комісією на подальше доопрацювання, планується створення робочої групи. Загалом процес знову затягується.
Що ж ми зараз бачимо, несвоєчасне реагування на ситуацію, що склалася, а за фактом невиконання НКРЕКП своїх регуляторних функцій, призвело до того, що ситуація довкола ТЕЦ розхитується. І, як мінімум, усе це може призвести до їх непрацездатного стану вже в поточному опалювальному періоді. А зима 2020/21 року може виявитися куди прохолоднішою за минулий.
Якою б не була зима, а опалення потрібно, і ТЕЦ продовжують працювати. І ТЕЦ зобов'язана відпускати в енергоринок свою електроенергію фактично за викидними цінами. І нести з цієї причини збитки. Зменшити збитки, відпускаючи електричну енергію в меншій кількості ТЕЦ не можуть – є зобов'язання щодо подачі тепла, а за комбінованого режиму роботи, це стає просто неможливим.
І поки вся галузь завмерла в очікуванні збалансованого підходу, ми з вами чекаємо своєчасної подачі тепла в наші будинки в новому опалювальному сезоні, в надії, що зима буде не така сувора.
Те, що зараз відбувається довкола ТЕЦ, швидше і гостріше показує ту кризу, яка насправді насувається на українську енергетику загалом.
Далі буде…