Цими вихідними в інфорпросторі з’явилася "аналітична" стаття під назвою "Бюро корупційної безпеки та Служба фінансових нерозслідувань".
Будь-який автор, який поважає свою аудиторію, ніколи б не став писати такі відверто маніпулятивні заголовки, де відразу задається тон ще не прочитаного матеріалу.
Я не є фахівцем у правоохоронній сфері, але деякі речі у статті викликають щонайменше подив. Спробую по пунктах.
1. Неприйнятно згадувати всує Революцію Гідності в контексті "ми сподівалися, але очікування не справдилися".
Якщо апелювати до точності, то податкову міліцію хотіли скасувати давно.
Тільки в 2009 році налічувалося п’ять законопроектів, якими пропонувалося даний підрозділ чи скасувати, чи реорганізувати, чи реформувати.
Обіцянки припинити кошмарити бізнес були і за часів податкової служби під кервіництвом Захарченка, а потім Клименка.
У 2014 р. пункт щодо ліквідації податкової міліції та створення замість кількох існуючих підрозділів єдиного органу по боротьбі з економічними злочинами проти держави було включено до Коаліційної угоди новообраного парламенту.
Читайте:
"Не читав, але засуджую" — міністр фінансів про Національне бюро фінансової безпеки
2. Підштовхнуло владу на "марафон" з написання законопроекту про новий державний орган, який розслідував би економічні злочини проти держави, не виключення через технічну помилку розділу XVIII-2 "Податкова міліція" з Податкового кодексу, а давно назріла необхідність виконати задеклароване.
Сам міністр фінансів дуже аплодував законодавчій помилці і заявляв, що податкова міліція існує поза законом, а потім змінив риторику на "Карфаген має бути остаточно зруйновано".
Бо якщо органу немає, то він і не фінансується з бюджету. Кому, як не міністру, це краще знати, зважаючи на те, що в Податковому кодексі чітко прописано: податкова міліція припиняє існування, коли буде створено новий орган, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування.
Читайте:
Гра міністра фінансів Данилюка: перелік досягнень "драйвера реформ"
3. Законопроект Мінфіну не лежить з невідомих причин у Кабміні, його після схвалення урядом було направлено на Нацраду реформ (як уже за традицією від Кабміну йде пас на Нацраду щодо тих законопроектів, в яких в КМУ самі сумніваються).
У секретаріаті Нацради висловили низку зауважень до законопроекту про СФР, але їх не було враховано, законопроект не було ні доопрацьовано, ні зареєстровано у Верховній Раді.
Саме тому оприлюднений 28 лютого 2018 р. законопроект про Національне бюро фінансової безпеки, який розроблений на базі Комітету ВР з питань податкової та митної політики за дорученням Президента України на підставі рішення Національної Ради реформ, не можна вважати альтернативним.
4. Щодо того, що "Президентське бюро" є далекою копією Служби безпеки України, а в Конституції України не передбачено функцій, якими Ніна Южаніна збирається наділити Президента Порошенка.
Не треба бути порохоботом, щоб зрозуміти: в однобокій риториці "за все хороше і проти всього поганого" автор явно перестарався.
По-перше, не Президентське бюро, а Національне бюро.
По-друге, щодо аналогічного принципу обрання керівництва НАБУ "експерти" чомусь про Конституцію не згадували.
5. Залежність/незалежність. Залишається нерозумілим, чому призначення директора Президентом і право ініціювати його відкликання з посади народними депутатами робить орган більш залежним, ніж призначення директора нового органу Кабінетом Міністрів України. Якщо це певний "секрет фірми", з чого зроблено саме такий умовивід, то варто з ним поділитися перед суспільством.
6. У законопроекті про НБФБ "експертів" налякало, що працівники цього органу матимуть і право позаштатної співпраці з фізичними особами (типу СБУ), і використовувати частину повноважень Нацполіції.
І висновок у статті зроблено навіть, що в законопроекті про СФР відразу фіксується, що це не силовий правоохоронний орган. А те, що в законопроекті про СФР прописано вжиття поліцейських заходів, причому без конкретики, а за потреби (тобто коли завгодно), — до уваги чомусь не береться.
7. Сфера компетенції НБФБ є значно ширшою, ніж була у податкової міліції.
Ну звісно. НБФБ має ж стати не аналогом податкової міліції, а й перебрати на себе функції протидії економічним злочинам, які зараз знаходяться в тому числі у компетенції деяких підрозділів нацполіції, СБУ, прокуратури. Претензія в чому?..
8. "Забаганка Президента виконана", — пише автор про обумовлену в законопроекті про НБФБ процедуру реєстрації заяв про вчинення злочинів і внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, посилаючись на додаткові бар’єри для такої реєстрації.
Водночас головний такий "бар’єр" у законопроекті про НБФБ — це узгодження донарахованих сум за актами перевірок, тільки після цього може реєструватися провадження.
Давайте спитаємо в бізнесу, яке ставлення контролюючих органів є до нього більш прийнятним — коли говорять, що донька повія, а в тебе два сини, чи коли в роботу "білих комірців" беруться операції, щодо яких дійсно є привід вважати, що нанесено шкоду економіці держави.
Зрештою, законопроект про НБФБ вже обговорено і з громадськими організаціями, і з бізнес-асоціаціями.
Очевидно, що документ пробують забалакати. Тож аби законопроект про НБФБ більше не обростав чутками і викривленою аналітикою, подальшу дискусію щодо нього доцільно і потрібно перевести на майданчик парламенту.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...