Де заразитися різдвяним настроєм. Традиційні та неординарні локації з колядками та козою
Зрадниця Лоліта спантеличила, який паспорт носить у своїй сумці
За словами артистки, вона ніколи не була громадянкою України
Минулого тижня чималого резонансу набула оприлюднена мною інформація про початок взаємодії між ДФС та банківськими установами.
Нагадаю, йшлося про те, що розпочався обмін даними: на вимогу ДФС банками надано інформацію про відкриті рахунки фізосіб зі статусом ФОП.
На підставі аналізу отриманих матеріалів вже можна стверджувати, що більша частина підприємців, які зареєстровані як ФОПи, не відкриває у банках рахунків для здійснення підприємницької діяльності.
Читайте: Ті, хто ховаються від податків - понесуть відповідальність!
Просте питання: як тоді вони здійснюють таку діяльність? І проста відповідь: майже всі ФОПи мають рахунки, відкриті як для фізичних осіб – громадян. Отже, саме ці рахунки й використовуються для бізнесу. А це – відверте приховування справжніх оборотів цього бізнесу й класичне ухилення від податків.
З чим миритися не будемо.
Почув чимало критики на адресу цієї новації. Більш того – побачив де в кого відверте її несприйняття. Отримав сотні запитань та реплік.
Отже – розставлю крапки над "і".
Найчастіше запитання: чи маємо право порушувати банківську таємницю й втручатись в особисті рахунки, відкриті на вимогу фізосіб?
Відповідаю. Ми працюємо виключно у межах закону. Повторюю: виключно у межах закону.
Читайте: Уроки Естонії: податок на виведений капітал і боротьба за податкову прозорість
Ми не порушуємо банківської таємниці. Та інформація, що ми отримуємо від банківських установ, надається за процедурою, визначеною Законом України "Про банки і банківську діяльність": операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, та здійснені ним угоди не розкриваються.
Чи будемо ми продовжувати співпрацю з банками в цьому напрямку й що буде далі?
Будемо. Це лише перший крок.
Далі – робота з зібраною інформацією. А за тим – з підприємцями, які вперто ухиляються від сплати податків.
Яким чином? За допомогою інформації від банків отримуємо можливість визначити усі наявні рахунки того чи іншого ФОПу, а також – наскільки ці рахунки активні.
Читайте: Податок на прибуток: чи варто відмовлятися?
Наступним кроком є збір інформації з інших джерел. Це може бути інформація поштових операторів, інтернет-ресурсів, інтернет-магазинів тощо. Виявивши надмірну бізнес-фінансову активність, яка не відповідає звітній документації, що подається фізичними особами-підприємцями до органів фіскальної служби, ми плануємо та розпочинаємо проведення аудиту цього кола підприємців. Під час якого – у разі необхідності – можемо звернутись до суду за розкриттям банківської таємниці.
Так спрощено виглядає алгоритм наших дій.
Ще одне популярне запитання: чи варто податківцям так прискіпливо працювати з малим бізнесом, адже (як вважається) він не спричиняє бюджету надвеликих втрат, а натомість можемо отримати згортання малого бізнесу?
Тут в мене зустрічне запитання. А хіба не всі повинні бути рівні перед законом – хай то великий бізнес чи малий підприємець?
Наведу статистику. На сьогодні біля 1000 великих платників податків забезпечують майже 60% всіх податкових надходжень до Держбюджету. За вісім місяців поточного року великі платники скерували до Держбюджету 203,5 млрд грн. Натомість доля надходжень від ФОПів, яких загалом по країні маємо трохи не 2 млн, -- це лише біля 4%. За ті ж таки вісім місяців ними сплачено 13,5 млрд грн. Переконлива різниця.
Й це при тому, що доля витрат, скерованих на податкові зобов'язання, у великих підприємств та у підприємців-спрощенців (які займають одну ринкову нішу та реалізують один і той вид продукції) абсолютно різна. Що створює на ринку неконкурентні умови.
Ще один проблемний аспект, якого не можна не брати до уваги,– неоприбуткування ФОПами готівки.
На практиці це зловживання – джерело інших зловживань: і контрабанди, і формування штучного податкового кредиту. Що зрештою виливається у суттєве недоотримання платежів до Держбюджету.
Перед законом всі повинні бути рівними. Крапка. Й конкуренція на ринку повинна бути справедливою для кожного. Сплата податків – це безумовний обов'язок всіх суб'єктів господарювання: як великих корпорацій, так і самозайнятих осіб. Це соціальний обов'язок кожного громадянина.
Хтось вважає інакше? Чи, може, сплата податків у когось не входить до бізнес-плану? Тоді такому підприємцеві не місце на українському ринку – якщо ми маємо амбіцію стати повноцінною європейською державою.
Маю нагадати: контроль за сплатою податків в нашій країні – це царина ДФС. Це наша першочергова функція, яку ми маємо виконувати відповідально й сумлінно. Й такої ж відповідальності вимагаємо й будемо вимагати від наших партнерів – платників податків всіх рівнів.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...
Тисни! Підписуйся! Читай тільки найкраще!
За словами артистки, вона ніколи не була громадянкою України
Росія знову намагається залякати Україну та Захід провокуючи ескалацію
Супутникові знімки показали активізацію робіт на заводі, де виготовляють ракети KN-23