Помилки влади на 114 мільярдів: чи повинен платити споживач?

Питання про те, як вирішити проблему боргів у газовій галузі гостро стоїть вже не перший рік. Особливо критичним воно стало протягом декількох останніх місяців. Адже сума боргів на газовому ринку сягнула 114 млрд грн. Цього року через накопичені між учасниками газового ринку взаємны борги початок опалювального сезону опинився під загрозою зриву.

До особливо критичних наслідків може привести заборгованість тепловиків перед "НАК Нафтогаз України", що накопичилася за останні 4 роки. Значну частину цього боргу становлять штрафи і пені, які монополіст своїм покупцям справно нараховує. за спожитий з 2016 року природний газ. Тепер же "Нафтогаз" заявляє: газ боржникам відпускати не буде. У підсумку за кілька років у компаній накопичилися такі борги, через які батареї в квартирах українців цієї зими вперше можуть залишитися крижаними. І улюблена страшилка російських пропагандистів про "замерзаючу Україну" може нарешті втілитися в життя.

Як цього уникнути – намагалися вирішити на організованій Європейською бізнес асоціацією відкритій зустрічі Комітету з енергетики Асоціації під промовистою назвою "Кризова ситуація з боргами на ринку природного газу – економічний аспект рішення". Про всі можливі варіанти вирішення здавалося б патової ситуації – читайте далі.

На майданчику, наданому Європейською бізнес асоціацією, зібралися представники всіх зацікавлених у вирішенні проблеми зі боргами на газовому ринку сторін. Народні депутати, експерти, представники теплопостачальних підприємств і монополіста – "НАК Нафтогаз України", – понад дві години обговорювали шляхи виходу зі сформованої боргової кризи. Правда, повного взаєморозуміння сторони обговорення спочатку досягли лише в одному: заборгованість, частина якої просто не має джерел покриття – це реальна проблема. І якщо її не вирішити – під загрозою опиниться не тільки опалювальний сезон-2020 року, а й існування підприємств, що надають населенню послуги з опалення та підігріву води.

Загальна сума боргів учасників газового ринку перед підприємством-монополістом – НАК Нафтогаз України – досягла 114 млрд. грн. Основний масив заборгованості сформувався в тих сегментах ринку, в яких досі відбувається державне регулювання. І жодної копійки з цього астрономічного боргу ніхто і ніколи не пробував стягнути зі споживачів. Багатомільйонний борг став результатом штрафів, пені, збиткових тарифів і затримок компенсації вартості комунальних послуг з держбюджету.

"Борги розподілені по ринку не рівномірно. І мені здається, держава повинна уважно подивитися і приділити увагу цьому питанню", - заявила директор із взаємодії з органами державної влади "НАК Нафтогаз України" Олена Осмоловська. На її думку, в учасників ринку можливості платити за спожитий газ - є. І накопичення боргів – не більше ніж вина самих підприємств-боржників.

Ось тільки представники теплової галузі запевняють: з радістю би вчасно розраховувалися з боргами, якби не потрапили в умови, коли робити це рішуче неможливо. У загальній заборгованості перед "Нафтогазом" частка тепловиків перевалила за 35 млрд грн. Порядку 20 млрд при цьому, починаючи з 1 січня 2016 року і до сьогодні, підприємства, що забезпечують населення теплом, недоотримали через різницю в тарифах. Ще приблизно стільки ж заборгували їм українці, яким на час карантину дозволили не платити за комунальні послуги. При цьому тим, хто ці послуги надає, подібних поступок держава не зробила. І вони опинилися в патовій ситуації: отримуючи менше грошей від населення, не маючи ніякої підтримки від держави, вони вимушено нарощували борги перед "НАК Нафтогаз України". На які монополіст, до слова, справно нараховував шалені штрафи і пені.

Так, за підрахунками фахівців, лише штрафні санкції складають не менше 10 млрд з 35 млрд боргу. На тепловиків крім реальних повісили ще й надумані борги. І це суттєво наблизило настання колапсу. А введення розподільчих рахунків і викреслювання з тарифу графи, яка передбачає ремонт і обслуговування котелень, тільки посилило кризу: у тепловиків відібрали останнє джерело фінансування ремонтів тепломереж.

Так що той факт, що проблема існує і вона – більш ніж серйозна, ні в кого з учасників зустрічі сумнівів не викликає. А ось можливе рішення проблеми кожна зі сторін бачить по-своєму.

І теплопостачальники, і експерти, і дослідники ринку сходяться в тому, що з усіх можливих варіантів вирішення проблеми найефективнішим і найбільш справедливим є той сценарій, який прописаний в законопроекті 3800-1 "Про стабілізацію ситуації на ринку природного газу". Його головна пропозиція – списати заборгованість тепловиків перед "Нафтогазом". Але не всю, а лише ту її частину, яка була створена штучно. Іншими словами, ту, яка не має джерел погашення, адже на відміну від "Нафтогазу" тепловики аналогічні штрафи населенню виставляти не можуть. А це – величезні гроші.

Наприклад, у "Черкассикоммуненерго" перед "Нафтогазом" заборгованість складає близько 60 млн грн. Третину цієї суми становлять штрафи через невиконання кабальних умов договору з монополістом.

"Наведу останній приклад. На 800 тисяч боргу, який утворився шляхом несвоєчасної оплати (ми не завжди встигаємо до 25 числа розрахуватися) – нам нараховано 4 млн штарфов і пені. І ми програли суд. Тому що підписали такий договір. Варіанту підписати інший не було . Не хочеш підписувати – бери газ, де хочеш. А змінити продавця газу ти не можеш – бо у тебе борг", – говорить Павло Карась, директор "Черкассикоммуненерго".

Ця заборгованість, за словами Карася – наслідок 4-місячного розриву між збільшенням вартості газу та моментом, коли постачальник комунальної послуги згідно із законом може реально врахувати підвищення в тарифі. І всі ці місяці підприємство змушене купувати більш дорогий газ, знаючи, що цю різницю йому ніхто не відшкодує.

Списання боргів, які не мають джерел покриття, оптимальним виходом з ситуації, що склалася, вважають і експерти. Причому, на думку Володимира Бужана, керівника сектора енергетики Центру економічного відновлення, вкрай важливо відокремлювати такі надумані борги від реальних.

"Необхідно провести аудити всіх боргів. І борги за реально спожитий газ або тепло списані не повинні бути. Але більша частина боргів сформувалася з інших причин, як то недостатньо економічно обґрунтовані тарифи для теплокомуненерго", – зазначив Бужан.

При цьому, перекладати такі борги на населення – неправильно і несправедливо. Чергове підвищення тарифів для багатьох громадян стане непідйомним. А ось "пробачити" надумані борги тепловиків, сформовані шляхом нарахування штрафів - реальний вихід. Саме такий вихід із ситуації – списання частини боргів після проведення аудиту - передбачає законопроект 3800-1 авторства ряду народних депутатів.

"Те, про що говорить 3800-1 – це списання по ланцюжку учасників цього процесу. Як на мене, найвдаліше рішення в ситуації, що склалася. Тому що в цьому випадку найменше постраждають всі, починаючи від наших клієнтів і закінчуючи учасниками ринку", - переконаний Сергій Кібітлевський, фінансовий директор АТ "Вінницягаз".

Єдиний, хто виступає проти списання частини заборгованості – це сам "НАК Нафтогаз України". Адже можливість нараховувати величезні штрафи є одним з джерел вражаючих прибутків, які декларує монополіст. На думку представниці "Нафтогазу", замість списання тієї частини боргів, яка не має джерел погашення, їх слід перекласти на державний бюджет. Або, іншими словами – на платників податків.

"Хто допустив проблему, той і повинен нести відповідальність. Якщо проблема боргів виникла через те, що регулятор не приймав рішень, а держава допустила це – держава і має компенсувати. Компенсація йде, наприклад, на облгаз. Облгаз гасить свої борги перед "Нафтогазом". "Нафтогаз" платить тоді до держбюджету", - заявила Осмоловська.

У той же час один з авторів законопроекту 3800-1, народний депутат України Олексій Кучеренко переконаний: подібна позиція "Нафтогазу" викликана виключно небажанням втрачати надприбутки – і не тільки не допоможе виправити ситуацію, але і зажене галузь в глухий кут.

"У мене немає сумнівів, що керівництво НАК Нафтогаз хоче дуже великі прибутки. Фінансовий результат – це зарплати і гонорари як правління, так і працівників та Наглядової ради... А всі решта - у збитках", – емоційно зазначив Кучеренко.

Він підкреслив: основне завдання, яке вирішує законопроект 3800-1 - це проведення аудиту і поділ боргу на реальну і надуману частини. Першу, яку визнають всі гравці ринку, слід реструктуризувати. Другу, яка виникла фактично з повітря - просто списати. І найголовніша новація законопроекту - початок побудови такої системи, яка дозволила б уникнути виникнення подібних патових ситуацій в майбутньому.

"Ми маємо повну фінансову, бухгалтерську інформацію, яка підтверджує, що НАК Нафтогаз збільшував собі збитки в групі "Нафтогаз". Це дало можливість занижувати прибуток і відповідно – занижувати перерахунки до державного бюджету України. За нашими оцінками, це сума десь близько 80 млрд гривень . І я не бачу іншого механізму, крім як провести справедливий взаємозалік вирішення проблеми заборгованості. Інакше наслідки будуть катастрофічними", – підкреслив Кучеренко.

Адже без рівних умов для всіх учасників газового ринку, Україна чекає катастрофа. І чим швидше це зрозуміють і законодавці, і гравці газового ринку, і виконавча влада - то з меншими втратами державі вдасться вийти з колапсу.

Це особливо важливо напередодні старту опалювального сезону. Який в цьому році дійсно може не розпочатися.