Перед введенням до Укрпрофбанку Юркевича тимчасової адміністрації були ознаки нікчемних операцій, – Сергій Лямець
Офіс генпрокурора та Кабінет міністрів опинилися в особливо делікатному становищі у зв'язку з підписанням останнього Меморандуму МВФ. У документі їм було поставлено завдання: повернути активи збанкрутілих банків, які вкрали колишні власники. Зробити це дуже важко.
Про це у посту на Facebook пише журналіст Сергій Лямець.
"Йдеться про "банкопад" 2014-2016 років... З тих пір уряд марно намагався повернути 400 млрд грн..., але не зміг повернути навіть 100 млрд", - пояснює він.
За його словами, є багато причин, чому так мало успіхів у цьому напрямі. Часто силовики та судді допомагають уникнути відповідальності людям (колишнім власникам банків), які можуть бути винні у розкраданні мільярдів.
Сергій Лямець нагадав, що кілька років тому описував найяскравіші випадки виведення грошей із банків, які стали жертвами "банкопаду". Один із фігурантів був Анатолій Юркевич, колишній власник торгового центру "Магеллан" у Києві та компанії "Мілкіленд".
Про складність завдання, яке МВФ поставили перед Україною, журналіст розповів на прикладі кейса Юркевича. Сергій Лямець нагадав, що "Український професійний банк" збанкрутував у 2015 році: "Підійшли до справи з розмахом. За кілька днів до введення тимчасової адміністрації з УПБ навіть винесли офісні меблі. За підсумками грошей у банку не залишилося. На виплати взяли з бюджету". За епізодами виведення активів з УПБ відкрито купу кримінальних проваджень, які вже років п'ять ведуть СБУ та поліція.
Він навів приклад щодо одного з проблемних активів УПБ: "Справа була незадовго до введення тимчасової адміністрації в банк. У квітні 2015 року УПБ отримав від "Авант Банку" міжбанківський кредит на 90 млн грн. У квітні-травні в заставу він віддав майнові права щодо кредитів, які раніше видав юрособам – на суму 585 млн грн.
Як пояснює Лямець, договір між банками спеціально уклали так, щоб його не виконати та віддати майно. Вже за місяць усі права на заставу перейшли "Авант Банку". В угоді були ознаки нікчемної операції. Серед заставних об'єктів була офісна будівля майже на 6 тис кв. м на Подолі (Кирилівська, 69, на той момент Фрунзе, 69). Належало воно фірмі "Банкомзв'язок" Юркевича, яке й кредитувалося в УПБ. "Авант Банк", якому перейшли права на офісний будинок, згодом зняв його з іпотеки. Потім "Банкмозв'язок" вивів офісну будівлю на новостворене ТОВ "Фрунзе 69". Туди нібито інвесторами зайшли два словацькі архітектори, брата Душки.
Фонд гарантування визнає ці угоди нікчемними, продає права на заставне майно за кредитами УПБ через Прозоро.Продажі. Але, по тій же будівлі на Фрунзе, 69 адвокати зчиняють шум із залученням словацького посла та цілої ТСК із захисту інвесторів. Мовляв, кривдять інвесторів, держава не мала права продавати раніше вкрадене в УПБ. А чи були насправді інвестиції, поки ніхто не підтвердив. Кримінальних проваджень комісія, звичайно ж, впритул не помічає.
"Для розсудливої людини злочини очевидні, для українського суду – як завжди немає", – підсумовує Лямець.
Нагадаємо, як писали ЗМІ, 8 грудня 2021 року суд, за звинуваченням прокуратури в рамках кримінального провадження СБУ, розпочав допит свідків в одному з епізодів щодо виведення активів з УПБ. Прокуратура звинувачує одного із менеджерів Юркевича – Олексія Каргаполова. НБУ визнав Юркевича особою, пов'язаною з УПБ. За інформацією ФГВФО, у виведенні коштів за нікчемними угодами брала участь низка пов'язаних людей та компаній. Серед інших це "Банкомзв'язок" – раніше її бенефіціарами були вказані Юркевич та Сергій Сподін. Останній пов'язаний із фірмами, які брали участь у судових позовах навколо мільярдних проблемних кредитів "Укрексімбанку", виданих у період 2006-2008 років.
Крім того, у кримінальному провадженні з виведення заставного майна УПБ (понад 20 га ліквідної землі у Київській обл.) фігурує фірма "Оптимум ріелті", бенефіціари якої громадяни США Юрій Каплун та Алекс Мардер. Останні пов'язані спільними бізнесами з Юркевичем та Віктором Капустіним (екс-керівник "Укрексімбанку", його компанія "Фармхім" також фігурує у справі про банкрутство УПБ).
Як зазначив на профільному круглому столі при Комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики народний депутат Андрій Мотовиловець: "На жаль, на сьогоднішній день ми бачимо, що під час продажу проблемних активів ФГВФО судова система досить дивно тлумачить наше законодавство, і ми бачимо заборону боржниками, а також людьми, навіть не пов'язаними з торгами, щодо блокування продажу проблемних активів".