Блог | Найвищі чи найнижчі? Які насправді ціни на струм в Україні

Інформаційний простір знову накачують тезою про найдорожчу електроенергію в Європі. Якщо казати про ціну електроенергії в платіжці українця як домогосподаря, так і юридичної особи, то в Україні найнижчі ціни на світло. І це очевидна річ, яку можна перевірити у два кліки. А втім, постправда – це коли замість заголовку "В Україні в першому кварталі 2020 р. оптове біржове котування електроенергії на ринку на добу наперед не впало так сильно, як у європейський країнах", є заголовок "В Україні найвищі ціни на струм у Європі". Для тих, хто бажає залишатися скептичним та читати більше, ніж заманливі та, на жаль, брехливі заголовки, моє пояснення.

У висновках Єврокомісії наведено біржові ціни (котування) на електроенергію, яка торгується за день до постачання на торговельних майданчиках. Відзначається, що у відділеній від решти України зоні Бурштинської ТЕС (три західноукраїнські області) ціна в січні-березні 2020 року була 52,9 євро за МВт год. Якщо ви візьмете вашу платіжку за будь-який місяць в 2020 році, або 2019, або 2018, або 2017, ви побачите, що ціна там була завжди однакова – 90 копійок за першу сотню кіловат-годин і 1,68 грн за решту. Якщо у вас непобутовий тариф, то він також суттєво (в рази) не змінився за останні роки.

У чому тоді розбіжність реальної платіжки з даними Єврокомісії.

У кінцеву ціну електроенергії (крім біржової ціни) входять:

• плата за передання магістральними мережами;

• плата за передання локальними мережами;

• податки;

• плата за поставку;

• платежі за потужність і надання допоміжних послуг генерувальним компаніям;

• інвестиційні складові;

• плата за "зелену" електроенергію.

У кожній країні ЄС перелік компонентів значно відрізняється один від одного, тому головне значення мають показники кінцевого рахунку за електроенергію.

За статистикою кінцевого рахунку, за даними Євростату, Україна посідає провідні місця за ціною на електроенергію як для населення, так і для бізнес-споживачів. Лідируючи з кінця. Тобто найдешевші. На офіційній інфографіці це видно.

Коли йдеться про біржову ціну, то це ціна-сирець. Так сталось, що в Україні із запуском ринку електроенергії були допущені значні викривлення, і, наприклад ті ж генерувальні компанії, а в Україні 70% виробляють державні компанії, не мають можливості отримувати додаткові платежі за послуги (переважно балансування), які закладені в кінцевий тариф у розвинутих ринках ЄС. Тому все, що вони заробляють в Україні, – це ціна на біржі.

Біржі в Європі значно більш волатильні або простою мовою – перепади цін там день від дня можуть відрізнятись у два-три рази. У період карантину біржові ціни в ЄС упали, в Україні карантин почався пізніше і ціни також знизились, але менше.

Якщо ж порівнювати не три карантинні місяці, а, наприклад, три останні роки, то картина щодо біржових цін така (євро за МВт год):

Короткі періоди можуть сильно відрізнятись. Так, наприклад, у 3 кварталі 2019 р., відразу після запровадження оптового ринку електроенергії, ціни в загальній енергосистемі України були 57 євро за МВт год, а в Бурштинському енергоострові – 58 євро за МВт год. Вони були нижче від цін у Румунії та Польщі – 59 і 58 євро за МВт год відповідно.

Поточні значення за липень-серпень 2020 виглядають так (євро за МВт год):

Чому так склалось, що в першому кварталі 2020 року біржові котирування в ЄС були нижчі, ніж в Україні?

Основними факторами зміни цін є динаміка попиту.

У Європі через епідемію коронавірусу мало місце критичне падіння попиту на електроенергію в розмірі до 20%. В Україні падіння попиту на електроенергію в своєму максимумі склало 6%, а до червня вийшло на рівень, співставний із минулим роком. До того ж карантинні заходи в ЄС були впроваджені раніше, ніж в Україні. В Україні вони припали якраз на останні два тижні першого кварталу.

А втім, повторюсь. Українці як платили менше за всі сусідські країни, так і платять. Це можна перевірити на сайті Євростату або зателефонувавши рідним, хто жив або продовжує мешкати в будь якій країні ЄС, та запитати в нього, яким був рахунок на світло за останній місяць.

Однак варто визнати, що український ринок має розширювати конкуренцію. Українські споживачі мають відчувати ефекти падіння цін у межах усієї Європи. Зробити це можна лише шляхом інтеграції ринку України до європейського ринку та синхронізації наших енергосистем. Це пріоритет для Міністерства енергетики.

Сподіваюсь, що відповідальний за енергетичні ринки регулятор НКРЕКП та системний оператор НЕК "Укренерго" все ж проведуть належні заходи щодо повної синхронізації енергосистем, зокрема й фізичне приєднання і синхронізацію правил ринку.