НАБУ відкрило провадження щодо зловживань на ДП "Східний ГЗК"

НАБУ проведе розслідування щодо можливих зловживань на держпідприємстві "Східний ГЗК", яке недоотримує прибутки через продаж своєї продукції посередникам. Про це йдеться у відповіді, наданій Національним антикорупційним бюро народному депутату Мусі Магомедову на його звернення.

Відео дня

Раніше депутат звернувся до НАБУ з проханням розібратись в ситуації, що склалась на держпідприємстві "Східний ГЗК", яке продає свою продукцію – сірчану кислоту – через посередників, а не напряму кінцевим споживачам. Що, на думку депутата, стало причиною погіршення фінансового стану підприємства, а також недоотримання ним доходу на суму у 137 млн грн.

У відповіді НАБУ депутату зазначається, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Також повідомляється, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні доручено здійснювати детективам НАБУ.

Нагадаємо, з 1 вересня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на поставки сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. В результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже вдвічі, відбулася монополізація ринку. Це, в свою чергу, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає – купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки у обмеженого кола постачальників, якими зазвичай є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.

Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти і олеума для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.