Мовчання НАЗК і блискавична реакція українців: які ризики приховує скандальний закон про містобудування

Мовчання НАЗК і блискавична реакція українців: які ризики приховує скандальний закон про містобудування

Скандальний законопроєкт про містобудування №5655 було ухвалено за повної мовчазної згоди Національного агентства із запобігання корупції. Саме від нього чекали на правдивий аналіз документа, який викликав ажіотаж серед українців.

Самі ж громадяни відреагували миттєво, зібравши менш ніж за добу 25 тисяч голосів за петицію з проханням до президента України ветувати законопроєкт. Про особливості документа написали у матеріалі "Дзеркала тижня".

Головна проблема зазначеного законопроєкту в тому, що він відчиняє всі двері для хаотичної забудови міст та позбавляє громадськість прав протистояти цьому у разі його ухвалення.

Внаслідок широкомасштабного вторгнення РФ наслідки (не)ухвалення цього проєкту стали ще вагомішими — тепер йдеться і про правила, за якими на гроші, надані іноземними партнерами, після перемоги відновлюватиметься зруйноване. Однак ці гроші можуть і не надійти, якщо Україна не забезпечить необхідних антикорупційних механізмів їхнього використання.

Зазначається, що як тільки 30 листопада з'явився лист Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) із зауваженнями до законопроєкту, його відправили на доопрацювання. Пізніше було заявлено, що всі зауваження враховані і НАЗК підтримує проєкт — закон зі скрипом, але набрав необхідні голоси у залі.

Саме НАПК до ухвалення закону свою позицію не коментувало, відбувшись мовчанням. Лише наступного дня в НАЗК вже прямо заявили таке:

– Усі висновки антикорупційної експертизи та рекомендації НАЗК були повністю враховані.

– З точки зору антикорупційних механізмів, НАЗК не бачить статей, які створювали б корупційні ризики.

– НАЗК не має питань до закону в тому обсязі, який аналізувалося на антикорекспертизі.

У матеріалі розібралися, чи відповідають ці слова реальності.

Чи проходив ухвалений ВР 13 грудня закон антикорупційну експертизу НАЗК?

Як свідчать дані на сайті ВР, розмір законопроєкту в першій редакції, який у 2021 році проходив антикорупційну експертизу НАЗК, — трохи більше 500 тис. знаків, і передбачав внесення змін до 27 Кодексів та законів.

Обсяг прийнятої ВР фінальної редакції – близько 845 тис. знаків, та передбачає внесення змін до 42 Кодексу та законів.

Збільшення тексту закону майже на 70% та додаткові зміни до 15 законів, яких раніше не торкалися.

Законопроект не просто суттєво збільшився, у ньому ще й було переписано щонайменше 80% початкового тексту.

Нової експертизи він, ймовірно, навіть не проходив.

Чи зобов'язаний НАЗК провести антикорупційну експертизу нової редакції законопроєкту?

Відповідно до ст. 55 ЗУ "Про запобігання корупції", НАЗК може з власної ініціативи взяти переписаний законопроєкт на антикорекспертизу, що є підставою для зупинення процедури його розгляду або ухвалення на строк до десяти днів.

Порядок проведення антикорупційної експертизи затверджено Наказом НАЗК №325/20 від 29.07.2020 (зареєстрований у Мін'юсті за №787/35070 14.08.2020).

Відповідно до п. 5 Порядку, у разі виявлення за результатами моніторингу проєктів законів корупціогенних норм Національне агентство проводить антикорупційну експертизу таких проєктів.

НАЗК моніторинг провело і корупціогенні норми виявило — свідченням чого є Додаток до листа НАЗК від 30 листопада до Комітету з описом виявлених недоліків.

Якщо НАЗК виявило корупціогенні норми, воно було зобов'язане провести антикорупційну експертизу законопроєкту.

А лист, надісланий НАЗК до ВР, хоч і призвів до затримки ухвалення закону, але грає на користь корупційного законопроєкту, — цим листом НАЗК де-юре підтверджує, що його перевірка не виявила жодних корупціогенних норм і тому немає потреби у проведенні антикорупційної експертизи.

Чи враховано зауваження НАЗК щодо корупційних ризиків, виявлених під час моніторингу?

За результатами проведеного моніторингу, НАЗК 30 листопада подало до профільного комітету перелік із 10 зауважень.

Аналіз фінальної редакції свідчить, що повністю врахованими можна вважати лише два зауваження (4 та 6), частково враховано п'ять зауважень (2, 3, 7, 8 та 9), решта три взагалі не враховано.

У матеріалі наведено кілька показових прикладів.

Перше зауваження у листі – законопроєкт взагалі не передбачає усунення порушень, виявлених під час здійснення державного містобудівного нагляду.

Це порівняли із ситуацією, коли у разі ухилення від сплати податків буде передбачено штраф для бухгалтера, а компанія залишатиметься вільною від сплати податкових боргів до бюджету.

Закладена у законопроєкт №5655 схема не лише легалізує все будівництво з уже отриманими за корупційними схемами дозволами, а й значно підвищує корупційні ризики в майбутньому: забудовники будуть згодні платити великі хабарі, отримуючи "індульгенції" на порушення законодавства.

НАЗК рекомендувало передбачити процедуру припинення права на будівництво та анулювання дозвільних документів у разі встановлення органом нагляду правопорушень, як це передбачено чинним законодавством.

Цю рекомендацію було проігноровано, хоча певні зміни до законопроєкту під виглядом її виконання внесли.

У статті розглянули поширений вид порушення – видачу містобудівних умов та обмежень (МУО) з порушенням вимог містобудівної документації.

Зараз процес виглядає так.

Орган державного архітектурно-будівельного нагляду (ДІАМ) проводить перевірку та у разі виявлення порушень подає до суду позов для скасування незаконно виданих МУО. Якщо позов буде задоволено, то винний чиновник несе відповідальність, а дозвіл на будівництво, отриманий із використанням цих МУО, скасовується.

Якщо ДІАМ якісно виконуватиме свою роботу, то корупція в органах місцевого самоврядування з наданням МУО на незаконне будівництво зникне — забудовнику немає сенсу платити хабар за незаконні МУО, якщо порушення будуть виявлені, а будівництво зупинено.

Згідно із законопроєктом №5655, після "врахування" рекомендацій НАЗК все виглядатиме так.

Орган державного містобудівного нагляду (Мінінфраструктури) проводить перевірку та у разі виявлення порушення… нічого не робить.

Пунктом 4 год. 18 нової ст. 43 у ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що орган державного містобудівного нагляду звертається до суду з позовом про відміну незаконного рішення після набрання рішенням про притягнення до відповідальності об'єкта нагляду.

Тим часом ч. 25 ст. 29 цього закону встановлюється, що у разі скасування рішенням суду реєстрації МУО винні чиновники несуть відповідальність за законом.

Ідеальне замкнене коло: до суду на скасування МУО вправі подати лише після притягнення винного до відповідальності, а винний несе відповідальність лише після скасування МУО за рішенням суду.

Ані корумпованого чиновника не покарати, ані виданого ним документа не скасувати. .

Ситуація із законопроєктом виглядає так:

– НАЗК під час проведення моніторингу виявило корупційні ризики у новій редакції законопроєкту №5655, але порушило власні порядки та не провело антикорупційної експертизи, подавши до ВР лише перелік поверхнево виявлених недоліків під виглядом простих зауважень.

– Навіть ці зауваження НАЗК не були повністю враховані, і корупційні ризики залишились у фінальній редакції законопроєкту.

– У НАЗК поширили свідомо недостовірну інформацію про відсутність корупційних ризиків у законопроєкті та врахування всіх зауважень НАЗК.

– Західних партнерів вводять в оману з приводу законопроєкту, користуючись їхньою довірою до НАЗК як ключового в таких питаннях антикорупційного органу.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у петиції українці звернули увагу на те, що законопроєкт про містобудування дозволить великим забудовникам уникнути перевірок в органах місцевого самоврядування.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!