Мінінфраструктури руйнує лінійне судноплавство. Навіщо?

Загострюється ситуація довкола спроби Мінінфраструктури ускладнити, а, по суті, знищити нормальну систему лінійного судноплавства. Ініціатива викликала жорстку критику у професійній та експертній спільноті. Міністерству намагаються пояснити, що не можна вносити хаос у міжнародні торговельні зв'язки України та ставити під загрозу виконання експортних контрактів, особливо у нинішній кризовий час. Міністерство поки що відмовчується...

16 грудня 2021 року Мінінфраструктури опублікувало проект наказу "Про внесення змін до Інструкції про порядок реєстрації ліній закордонного плавання". Пересічний, на перший погляд, бюрократичний документ є диверсією проти своєї країни. Про що йдеться?

Більшість товарів українського експорту доставляється одержувачам морським транспортом. Так само стратегічно важливі імпортні товари, зокрема, частина енергоносіїв, прибувають до нас морем.

У світі є два основні типи морських вантажоперевезень: трампове судноплавство та лінійне. Трампове – це фактично разовий чартер, у якому тип судна, характер вантажу, маршрут рейсу, порти, послідовність заходу у які та інше визначається договором фрахту з конкретним вантажовласником.

Лінійне судноплавство відрізняється від трампового встановленим розкладом руху суден та можливістю скористатися послугами даної лінії різним вантажовласникам (якщо є вільне місце на судні), а також пасажирам, коли йдеться про пасажирські перевезення.

Це дає гарантоване завантаження портів, дозволяє забезпечити зайнятість персоналу, здійснювати постачання товарів в обумовлених обсягах та в чіткі терміни, максимально скоротити "холостий пробіг" флоту.

Але найважливіше те, що лінійне судноплавство має базовий морський порт, як правило, національний. Відповідно до чинних нормативних документів, обов'язковим лінійним портом в Україні може бути виключно морський порт нашої країни, а іноземні є факультативними. Це дуже важливий момент.

За рахунок регулярності суднозаходів та збільшення обсягів перевалки вантажів бюджет отримує більше портових зборів. Саме тому лінійне судноплавство вважається вигіднішою для держави формою організації морських поставок, ніж трампове.

У нас вантажоперевезення на лініях закордонного плавання стали більш-менш активно розвиватися лише останні кілька років. У 2015 році Мінінфраструктури спростило процедуру та механізм отримання підтвердження реєстрації ліній відповідно до міжнародних норм. І сьогодні в Україні діють близько двох десятків ліній судноплавства.

При цьому, як у світовій практиці, так і в українському законодавстві немає обмежень щодо вантажів, що перевозяться. Враховуючи помітно виражений сировинний характер зовнішньої торгівлі України, на судноплавних лініях перевозять залізорудну сировину, металопродукцію, а також зернову, олійно-жирову та хімічну продукцію.

Тепер увесь цей експорт та валютні надходження від нього можуть опинитися під загрозою через штучно створені проблеми з морським транспортуванням. Що робить МІУ? Міністерство пропонує внести до Інструкції про реєстрацію ліній закордонного плавання такі абсурдні заплутані правила, які апріорі не можна застосувати на практиці. Це стосується норм щодо заміни судна-субституту, нового формату звітності, реєстрації лінії тощо.

Запропоновані новації створюють штучні перешкоди для функціонування системи ліній закордонного плавання. За словами генерального директора Федерації роботодавців транспорту України Володимира Гусака, деякі лінії закордонного плавання просто перестануть існувати тимчасово чи повністю.

Це як мінімум обернеться втратою окремих напрямків плавання та падінням конкурентоспроможності. А в гіршому випадку – що дуже важливо і на відміну від деталей судноплавства, зрозуміло всім - обвалом експорту в цілому. Як такий сценарій позначиться на бюджеті та економіці загалом з огляду на поточний історичний момент? Якщо коротко, то дуже драматично.

Потрібно розуміти, що Україна потрапила до так званих "сировинних ножиць". Період високих цін на залізну руду та метал, який дозволив вітчизняним експортерам істотно наростити виторг, на жаль, закінчився.

З середини 2021 року світові ціни на залізну руду з більш ніж $200 за тонну опустилися до $90. І це не межа падіння. З металопродукцією тенденція є аналогічною. Інвестиційний банкір Сергій Фурса наголошує: якщо ціни на світовому ринку продовжать падати, то і надходження будуть знижуватися

Продовольство, зокрема зернові та олійно-жирові культури, на світових ринках все ще в ціні. Але доходи від торішнього експорту не перекривають повною мірою поточні витрати на енергоносії, добрива та імпортовану сировину, що рекордно злетіли в ціні. Та й прогнози ФАО (всесвітня продовольча організація при ООН) говорять про те, що після бурхливого зростання у 2021-2022 роках ціни на харчі підуть униз.

Економіст Олексій Кущ зазначає, що якщо нафта, умовно кажучи, дешевша за руду, то в країну надходить більше валюти, ніж йде. В іншому випадку баланс торгівлі порушується, виникає дефіцит валюти і, як наслідок, – падіння курсу гривні. Це і є, за його словами, згаданий "ефект сировинних ножиць".

Так співпало, що всі ці неприємності (поки МІУ наказ не затвердило – потенційні, але цілком ймовірні) припадає на традиційно слабкий для бюджетних надходжень період (січень-квітень), який додатково погіршився падінням гривні, виходом нерезидентів із ОВДП, проблемами втечі інвестицій на тлі ризику військової агресії РФ, високими темпами інфляції та зростанням соціальної напруженості – один тільки "італійський страйк" поліцейських з вимогою підвищення зарплати чого вартий!

У цих умовах держава має бути кровно зацікавлена у тому, щоб стимулювати зростання експорту та створювати найбільш прийнятні умови експортерам. Але натомість ми бачимо, як Мінінфраструктури бюрократичними методами намагається зруйнувати систему лінійного судноплавства в Україні, що призведе до обвалення експорту. Та й критичний імпорт теж може перестати надходити до України. Навіщо "стріляти собі в ногу"?

Якби ми вірили в теорію змов, то могли б припустити, що у транспортному міністерстві засіли "кроти", які свідомо здійснюють диверсію, з метою послабити можливість опору військової агресії. Але експерти вважають, що все набагато банальніше.

"Такі ініціативи часто робляться просто для того, щоб збільшити вплив окремих осіб та зробити певний додатковий обсяг паперової роботи з реєстрації. Тобто, грубо кажучи, створювати проблеми, щоб потім ці проблеми вирішувати", - припустив Володимир Гусак.

Словом, війна війною, а корупція за розкладом...