Зеленський "за" друкарський верстат: до чого може призвести нова економічна політика і що варто знати
В Україні з'явився новий глава НБУ, якого вибрав президент Володимир Зеленський
Зеленський виступає за девальвацію гривні, прискорення інфляції
Контрольована емісія грошей може як прискорити економіку, так і привести до різкої інфляції та девальвації
Президент Володимир Зеленський вибрав нового главу НБУ Кирила Шевченка, а "Слуги народу" з "Батьківщиною" і "Опозиційною платформою "За життя!" практично синхронно підтримали його кандидатуру.
Минулий голова Нацбанку не влаштовував главу держави, оскільки нібито "сушив" економіку, а його дії призводили до зриву бюджету.
Про те, яким Нацбанк бачать "слуги народу" і до чого це може призвести, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Хто переконав президента, що потрібно увімкнути "друкарський верстат"?
Ще у травні джерела OBOZREVATEL розповідали, що в Офісі президента відбувалася нарада за участю прем'єра, міністра економіки, голови НБУ, на якому всерйоз обговорювали необхідність "надрукувати більше гривні".
Тоді міністр розвитку економіки Ігор Петрашко озвучив тезу, що курс долара в Україні має бути близько 30 грн/$, а інфляція близько 11%. Тоді як НБУ утримує зростання цін на рівні 5% (плюс/мінус один відсотковий пункт), а курс встановився близько 27 грн/$.
Президенту пояснили: Нацбанк сушить економіку. Мовляв, під час кризи треба навпаки вливати більше емісійних грошей, щоби впоратися з кризою, видавати кредити, інвестувати в економіку.
В інтерв'ю виданню LB.ua вже колишній глава Нацбанку Яків Смолій зізнався: у нього дійсно вимагали підвищити макропоказники до того рівня, який заклали у бюджет країни. Але він вважав таку розмову "непрофесійною".
Щонайменше інформаційно Нацбанк програв своїм противникам. Президент повірив, що економіку "треба наситити грошима", а регулятор нібито стримує зростання ВВП.
"Ідея була така: Національний банк має бути незалежним, але він не може працювати окремо від Кабміну. Про звільнення Смолія говорили ще давно. Але за Гончарука (Олексій, колишній прем'єр-міністр. – Ред.) І Милованова (Тимофій, колишній міністр розвитку економіки. – Ред.) з Нацбанком був контакт. Вони намагалися йому якось донести, що все правильно роблять. Коли Гончарука прибрали, частково свій захист втратив і Нацбанк. Тоді питання загострилося. Хочуть спробувати робити по-іншому тепер", – розповідає співрозмовник.
І що, друкарський верстат справді може допомогти?
Емісія гривні – це постійний процес. Але коли вона відповідає зростанню ВВП, проблем не виникає. Якщо ж економіка падає, борги ростуть, а Нацбанк починає друкувати гривні, це призводить до зростання цін і подорожчання долара.
Але Кабмін саме цього і хоче. Щоб виконати дохідну частину бюджету, ціни (а отже і податкові відрахування) повинні зростати швидше, а долар має бути дорожчим (що вплине і на акцизні збори, митні надходження).
Аналітик Єгор Комов розповідає: є дві різні точки зору. Одні вважають, що емісія в умовах кризи допустима, інші ж категорично проти таких розмов.
"Одні кажуть, що емісія гривні під інфраструктурні проєкти, будівництво мостів і доріг – це допустимо, бо вкладені кошти йтимуть на створення нових об'єктів, а не проїдатимуться. Інші ж, і я відношуся до цієї групи, що до емісії за умов зростання боргів і спаду економіки ставиться негативно", – говорить Комов.
З огляду на досвід роботи нового глави НБУ Кирила Шевченка можна розраховувати, що неконтрольовану емісію він не допустить. Він сів за кермо машини, яка хоч і неідеально, але стабільно рухається, уникаючи аварій і створюючи враження безпеки. Нацбанк хвалять партнери, ним задоволений МВФ і заявлені цілі (інфляція на рівні 5%) регулятору все ж таки вдалося виконати, хоча на рахунок цього був великий скепсис.
Добре. А чого хочуть від нового глави НБУ?
Володимир Зеленський не приховує, що Національний банк має дозволити гривні обвалитися до 30 грн/$, а інфляція при цьому повинна бути близько 11%. Ціни виростуть швидше, подорожчає імпорт, трохи виросте в ціні бензин і навіть комуналка (ціна на газ залежить від курсу).
З іншого боку, до бюджету зберуть більше коштів, а показник падіння ВВП буде не настільки трагічним. Тут виникає риторичне питання: що важливіше – виконати бюджет через зростання цін, чи провалити бюджет, але зберегти інфляцію в межах 5%?
І тут також думки розходяться. Павло Кухта, який виконував обов'язки міністра економіки у Кабміні Шмигаля, в коментарі OBOZREVATEL заявив, що друкувати гривню і обвалювати курс неправильно, а зробити це можна тільки за допомогою колегіального рішення правління НБУ.
"Бюджет недовиконають в кінці року, в ньому вже величезний дефіцит, в який і так можна вкластися, якщо десь не вистачить ресурсу. Підрив незалежності Національного банку призведе до більш сумних наслідків, ніж невиконання бюджету", – розповідає він.
Аналітик Володимир Мазуренко ж дотримується іншої думки. Він упевнений, що без контрольованого прискорення емісії впоратися з кризою буде значно складніше. "Неконтрольована емісія не потрібна. Але жорсткі умови – знекровлення економіки. Правильна емісія може прискорити відновлення економіки, дати поштовх і зберегти фінансову стабільність", – заявив Мазуренко в коментарі OBOZREVATEL.