В Україні найближчим часом можуть змінити максимальну суму анонімних переказів через термінали. Крім того, в Раді вже приготували зміни критеріїв публічних осіб, яких банки повинні посилено перевіряти.
Про те, як і чому можуть змінитися правила фінансового моніторингу та що чекає українців найближчим часом, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Без підтвердження особи (анонімно через термінали) фактично можна відправити суму до 5000 грн. На ділі ж це означає, що переказ на 5000 грн уже заборонено, термінали приймають до 4999 грн, а здачу в одну гривню не видають.
"Якби я писав цей закон, я б замість 5000 грн написав 5001 грн, чітко розуміючи, що історія про 5000 грн призведе до того, що всі інтерфейси прийому платежів отримають обмеження 4999 грн і це, як наслідок, призведе до величезних незручностей, оскільки мало хто має точну суму до 1 грн, і виходить здача, яку нікуди дівати, зайві екрани і незручні інтерфейси", – написав банкір Олег Гороховський на своїй сторінці у Facebook.
Нардеп Ігор Фріс зареєстрував законопроєкт №5559, у якому вказаний недолік змінять, максимальна сума збільшиться до 5001 грн.
Зазначимо:
анонімним вважається переказ, який здійснений через термінал без ідентифікації;
для ідентифікації досить авторизуватися в терміналі за допомогою банківської карти або коду з СМС.
В Україні нові правила фінансового моніторингу запрацювали ще минулого року. Згідно із законом, фінансові установи повинні застосовувати ризик-орієнтований підхід. Кожен банк використовує свою систему автоматичної перевірки, під час якої окремі клієнти зазнають посиленого контролю. Серед них, наприклад:
громадські діячі (мають вплив на бюджет й ухвалення рішень, ПЕП);
ті, хто проводить операції на суму від 400 тис. грн;
ті, хто проводить операції з готівкою (переказ, поповнення рахунку, отримання коштів, розрахунок за операцію);
фізособи-підприємці (ФОП), юридичні особи, які зареєструвалися протягом останніх трьох місяців;
ті, хто переказує кошти за кордон, обмінює банкноти.
В Україні обмежать суми переказів, а рахунки блокуватимуть: до чого готуватися. Джерело: Pixabay
Якщо банку здалося, що операція сумнівна, блокувати можуть навіть перекази незначних сум. Хоча раніше закон зобов'язував перевіряти операції від 150 тис. грн, а за новими правилами – від 400 тис.
Перевірка стосується не тільки переказів, а й навіть відкриття депозитів. Якщо українець щомісяця відкладав невелику суму із "сірої" зарплати, накопичив, наприклад, на квартиру і вирішив віднести гроші в банк (інакше легально угоду провести не вдасться), фінансова установа може відмовитися відкривати депозит.
Комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити законопроєкт Сергія Власенка ("Батьківщина"), внаслідок якого публічно значущими персонами вважатимуть лише тих, хто обіймав публічні посади не більше ніж рік тому.
Зараз в Україні банки масово блокують навіть незначні перекази своїх клієнтів, вимагають підтвердити джерела доходів. Причина: згідно із законом РEP вважають всіх, хто будь-коли виконував публічні функції (працював в органах влади). Під контроль потрапляють також і їхні родичі.
Згідно з опублікованими на сайті комітету результатами голосування, законопроєкт Власенка №4218 підтримала більшість членів комітету.
Зараз в Україні публічно значущими персонами (PEP, від англійського politically exposed person) вважають всіх, хто будь-коли працював або працює в органах влади. Згідно із законом про протидію відмиванню коштів, банки повинні їх перевіряти ретельніше.
Але проблема в тому, що фінансові установи зловживають і занадто ретельно проводять цю перевірку. Наприклад, як розповів OBOZREVATEL економіст Олексій Дорошенко, його братові (депутат місцевої ради) заблокували переказ на 150 грн: зажадали надати доказ, що гроші отримані легально.
"ПриватБанк заблокував рахунок без пояснення. Вимагаємо проходження ідентифікації. Все пройшов, рахунок усе одно залишився заблокований. Потім мені сказали, що у мене нібито на рахунку "ФОПа" були підозрілі операції, хоча операції були такими ж, як і минулого року. Написав заяву в банку, в ній було пояснення. Але й це не допомогло, тільки коли написав у себе в соцмережах, тільки тоді відреагували", – розповідає підприємець Ярослав.
Таких випадків – десятки і сотні. Одні банки витрачають величезні суми на введення автоматичного моніторингу операцій, інші ж економлять і в підсумку під блокуванням опиняються навіть ті операції, які не потрапляють під критерії "сумнівних".
У самих фінансових установах запевняють: що ті клієнти, які чесно ведуть справи, фінмоніторингу можуть не боятися. А якщо вам потрібно переказати велику суму, розмір якої не відповідає легальному заробітку, краще заздалегідь звернутися до свого банку, попередити і за запитом надати документи, які підтвердять, що кошти легальні.