В Україні хочуть запровадити держрегулювання цін на продукти: навіщо це потрібно і до чого може призвести
Народні депутати від "Слуги народу" хочуть повернути державне регулювання цін на продукти харчування, які мають суттєву соціальну значущість. Відповідний законопроєкт №6374 зареєстрували в парламенті минулого тижня. Раніше державне регулювання цін уже діяло в Україні з 1996 до 2017 року, але було скасоване.
Навіщо Україні повертати держрегулювання та чи виправдана ця ідея, дізнавався OBOZREVATEL.
Які продукти зачепить держрегулювання?
Можливість державного регулювання цін обумовлена в Законі України "Про ціни та ціноутворення". Раніше, згідно з цим документом, рішення щодо запровадження держрегулювання ухвалював Кабінет міністрів. Зараз фактично цю функцію уряду хочуть замінити законом.
Згідно з текстом законопроєкту №6374, держрегулювання стосуватиметься таких продуктів:
гречана крупа;
цукровий пісок;
борошно пшеничне вищого ґатунку;
вермішель із борошна найвищого сорту пшениці;
молоко пастеризоване жирністю 2,5%;
хліб пшенично-житній;
батон із пшеничного борошна;
яйця курячі категорії С1;
тушка куряча;
вода мінеральна негазована;
масло вершкове жирністю 72,5%;
соняшникова олія.
Гранична торгова надбавка на ці "соціальні" продукти харчування має становити не менше ніж 5% і не більше ніж 15% від відпускної ціни у виробника.
У пояснювальній записці до законопроєкту №6374 йдеться про те, що після скасування держрегулювання у 2017 році ціни на продукти харчування дуже суттєво зросли. За словами автора законопроєкту, нардепа від "Слуги народу" Дмитра Соломчука, вартість деяких із цих продуктів збільшувалася на прилавках на 50-70% щороку, при тому, що собівартість так суттєво не зростала.
Таку ситуацію парламентар вважає неприпустимою: "Ми сільгоспкраїна. Гречку з гуртових складів тиждень тому відпускали по 38 грн за кг, а ми бачили цю упаковку в магазині по 70 грн. Вибачте, але не можна спекулювати на соціально значущих продуктах. Коли було держрегулювання, у магазинів була націнка на хліб і молоко найнижча – 5-10% залежно від логістики. Зараз вона досягає 30-40%. Це неприпустимо".
Чому в Україні відмовилися від державного регулювання?
Від держрегулювання цін на продукти почали відмовлятися в рамках пілотного проєкту ще у 2016 році. Тоді перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов заявив: вдалося виявити, що держрегулювання є неефективним і не стримує зростання цін. Тому в 2017-му його повністю скасували "через непотрібність".
А ось Соломчук вважає, що від держрегулювання тоді відмовилися, аби прибрати перевагу українського виробника перед імпортними товарами на нашому ринку, а насправді ідея ефективна. Тому нардеп пропонує закріпити регулювання цін у законі, щоб його було неможливо скасувати для чиїхось інтересів.
"Закон завжди має більшу силу, ніж ухвала Кабміну. Тому ми вирішили зафіксувати це на законодавчому рівні, щоб держрегулювання діяло незалежно від того, хто в уряді. А коли ми станемо державою, де прибиральниця зароблятиме мінімум 1 000 доларів, тоді можна буде її скасовувати, і виходити на ринкові відносини", – прокоментував OBOZREVATEL нардеп.
Раніше експерти позитивно оцінювали скасування держрегулювання цін, але наполягали на запровадженні механізму, яким дешевими продуктами зможуть забезпечити незахищені верстви населення. Але механізму так і не знайшлося.
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин запевняє, що всі країни світу так чи інакше намагаються здешевити продукти харчування для власного населення. Особливо це важливо у кризові періоди. Наприклад, у США є програма, за якою людям роздають продукти харчування безкоштовно. Нею користуються, за словами експерта, близько 40 мільйонів людей.
"Коли ми відмовлялися від держрегулювання у 2017-му – ситуація була стабільнішою. Зараз все по-іншому. Не може так сильно зростати ціна на продукти харчування для малозабезпечених верств населення. Це проблема", – каже він.
У чому недоліки державного регулювання?
На думку економіста та фінансового аналітика Олексія Куща, держрегулювання в Україні не працюватиме, адже раніше ця практика проявила себе не дуже добре.
"Існує маса схем, за допомогою яких через додаткові послуги (вартість пакування або ще щось) можна обійти націнки. До 2017-го ніхто практично не контролював, як ці ціни дотримуються. Також ми мали приклади, коли "соціальні" товари просто пропадали з торгових мереж Така ситуація була під час дефіциту гречки 2011. Тоді її привезли з Китаю, але одразу розкупили в офіційних торгових мережах. Потім гречка з'явилася на чорному ринку, але без контролю націнки, вдвічі-втричі дорожча, ніж мала коштувати офіційно", – каже Кущ.
Експерт вважає, що Україні б підійшли інші механізми, якими можна захищати малозабезпечені сім'ї. Наприклад, зниження ставок ПДВ на соціальні товари до 5-7%, як у країнах Європи.
Чи "робочий" законопроєкт?
Перспективи законопроєкту про держрегулювання є досить складними. Соломчук розуміє, що ця ідея може не сподобатись партнерам України. Але депутат упевнений, що якщо працювати над просуванням, то шанси ухвалити документ є.
Хоча експерти мають низку зауважень до законопроєкту. Наприклад, Пендзин вважає, що немає необхідності ухвалювати окремий закон щодо питання, яке регулюється постановою Кабміну.
"З кінця 90-х є рішення Конституційного Суду, яке визначає, що Верховна Рада запроваджує лише загальні засади державного регулювання цін, а ось методи та конкретні товари вже визначаються Кабміном. Не потрібно цих довгих процедур, немає необхідності визначати в законі, якої жирності молоко має підпадати під держрегулювання. Це можна зробити швидше", – каже він.
Загалом, ефективність державного регулювання, як і будь-якої ідеї в українських реаліях, залежить від його реалізації. Якщо націнку контролюватимуть сумлінно – це дійсно може допомогти малозабезпеченим сім'ям. Якщо несумлінно – регулювання цін нічого не змінить. Водночас не варто сподіватися, що якщо держрегулювання запровадять, то вартість товарів на прилавках зменшиться. Ця ідея лише уповільнить зростання цін на продукти в майбутньому.