В Україні активізувалися інтернет-шахраї: топ-4 схеми
Усього за два роки COVID-пандемії шахраї вкрали в українців 736,6 млн грн. До топ-4 найпопулярніших схем, за допомогою яких аферисти обманюють громадян, увійшли: обман із передоплатою, фішинг, оплата підробленим чеком та отримання замовлення з доставкою за липовими документами.
Так, аферисти виставляють оголошення неіснуючого товару, найчастіше за дуже привабливою ціною чи зі знижкою. Потенційний покупець відгукується на товар, і шахрай схиляє жертву до передоплати. Проте отримавши кошти "продавець" зникає, йдеться у прес-релізі OLX.
Фішинг
Це атака на користувача, який купує або продає товари, замовляє послугу або доставку онлайн. Завдання обманщика – вдаватися продавцем або покупцем, увійти в довіру та отримати платіжні дані, а значить – доступ до рахунку.
Важливо знати, що спілкування часто відбувається поза платформою. Ключове завдання – надіслати жертві в "лівому" месенджері посилання на фішинговий (підроблений) сайт, який може бути візуально схожим на справжню сторінку компанії або повністю бути "сайтом-клоном" відомої платформи.
Українці вказують на підробленому сайті номер банківської картки, термін її дії, CVV, а іноді навіть баланс. Таким чином жертва передає по суті весь свій рахунок під повний контроль шахраю і втрачає всі свої кошти.
Оплата підробленим чеком
Покупець-шахрай відправляє за товаром кур'єра або таксиста, обіцяючи при цьому переказати гроші на картку або через термінал. Переказ ніби надходить із затримкою, і щоб водій не чекав, покупець просить продавця віддати товар відразу, підтверджуючи переведення підробленим скрином, "квитанцією" з терміналу поповнення або повідомлення від імені банку. У результаті продавець-жертва залишається без товару та грошей.
Отримання замовлення з доставкою за липовими документами
Аферист під виглядом продавця розміщує товар та пропонує оформити покупку через послугу доставки. Після цього він відправляє порожню посилку у відділення покупця та просить у соцмережах будь-якого незнайомця терміново забрати відправлення за невелику плату. Так, покупець не отримує обіцяний товар, а гроші з його рахунку списуються.
За інформацією Асоціації ЕМА, показники "доходу" аферистів у 2021 році порівняно з попереднім роком зросли майже вдвічі. За 12 місяців із використанням методів соціальної інженерії громадяни втратили близько 484,6 млн грн.
Таку тенденцію активності шахраїв підтверджують і дані OLX. Згідно з опитуванням, влітку 2021-го кількість українців, які зіткнулися з шахрайством під час онлайн-шопінгу, збільшилася з 22% до 45%. Середній "чек втрат" із використанням методів соціальної інженерії – 4 750 грн.
В OLX склали низку правил та підказок, як не потрапити "на вудку" шахраїв:
завжди оглядайте товари при отриманні. Якщо щось не влаштовує – відмовтеся від посилки;
персональні дані та документи не можна розголошувати стороннім особам та розміщувати у публічному полі. Шахраї легко можуть підробити особистість;
обговорюйте деталі вашої угоди лише у чаті офіційного сайту або додатку, де плануєте купувати чи продавати речі;
не переходьте до інших месенджерів та за сторонніми посиланнями, які вам надсилають потенційні покупці або продавці;
завжди перевіряйте адресу сайту;
не довіряйте отриманим скріншотам, їх можна підробити;
не повідомляйте CVV-код на звороті карти, баланс і термін дії, коди-підтвердження від банку в повідомленнях.
Якщо ви продавець товару, 16-значний номер вашої карти – єдине, що можна вказувати в ході оформлення угоди. Якщо ви покупець, то звертайте увагу на адресу сайту та платіжну форму, у яку вводите свої дані для оплати.
Крім вищезгаданих, у шахраїв є й інші хитрощі, за допомогою яких вони дурять і обкрадають українців. Наприклад, наразі діє дуже багато інтернет-жебраків. Про їх схеми та інші прийоми аферистів – читайте у матеріалі OBOZREVATEL. Також раніше з'ясували:
які прийоми використовують телефонні шахраї;
як аферисти обкрадають українців на сайтах для знайомств.
Як повідомляв OBOZREVATEL, мешканка Шепетівки (Хмельницька область), яка займається продажем взуття на одному з інтернет-майданчиків, втратила понад 100 тис. грн. Шахраї відправили їй посилання на підроблений сайт нібито для оформлення угоди, після чого з картки українки зникла така сума.
Їй зателефонував незнайомець і сказав, що хоче купити товар, він запропонував перейти за посиланням для оформлення угоди з продажу товару. Українка виконала вимогу.