Українцям обіцяють нараховувати по дві пенсії: скільки за це заплатимо і що отримаємо

Президент Володимир Зеленський закликав главу фракції "Слуга народу" Давида Арахамію посприяти, щоб напрацювання комітету з соціальної політики швидше з'явилися на розгляді парламентарів. Таке прохання він озвучив під час засідання Національної ради реформ. Зокрема, йшлося про пенсійну реформу, яка передбачає систему обов'язкових накопичувальних пенсій. У Міністерстві соціальної політики вже підрахували, скільки зможуть отримати українці за такої системи, але багато експертів щодо ідеї накопичень в українських реаліях скептичні.

Про те, які пенсії зможуть отримувати українці з накопичувальною системою і чи є ризик втратити все – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Як працюватиме накопичувальна система?

За даними Міністерства соціальної політики, перше, що повинно змінитися для громадян у рамках пенсійної реформи – вони самі володітимуть грошима, які відкладають на пенсію.

Зараз внески працівників, які платять вони самі (ЄСВ) і які платить за них роботодавець, ідуть на пенсії теперішнім пенсіонерам. А в рамках реформи податки хочуть перерозподілити: 2% ЄСВ заберуть у ПФУ і перенаправлять у недержавні пенсійні фонди, плюс ще 2% заплатить роботодавець. Солідарні пенсії також залишаться, але ці 4% щомісячно накопичуватимуться на окремому рахунку з особливим доступом.

У який недержавний пенсійний фонд вкладати гроші, громадяни обиратимуть самі. Також має існувати "фонд за замовчуванням", куди автоматично потраплятимуть ті, хто не зробив вибір.

Накопичувальну пенсію виплачуватимуть додатково до солідарної і, за ідеєю, солідарна через це не повинна стати меншою. Людина зможе сама вибрати, як отримувати накопичення: одноразово, довічно чи на певний термін.

Накопичувальну пенсію можна буде почати отримувати пізніше ніж звичайну. Також у деяких випадках накопичення дозволять забрати і до виходу на пенсію. Наприклад, якщо людині необхідно лікування або ж вона їде на постійне місце проживання в іншу країну.

Коли з'являться накопичувальні пенсії?

На початку серпня в Кабміні почала працювати робоча група з розвитку пенсійних накопичень. Накопичувальну систему пенсій хочуть ввести вже в 2023 році, щоправда, поки тільки для працівників бюджетної сфери.

Як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, на цьому етапі буде один державний накопичувальний пенсійний фонд, де буде 100% гарантування вкладів. Пізніше запрацює і наступний рівень пенсійної реформи, на якому до пенсійного страхування долучать і недержавні пенсійні фонди.

Законопроєкт про запровадження накопичувальних пенсій з'явився у Верховній Раді навесні. Але тоді депутати "завернули" його в профільний комітет для повторного першого читання. Документ допрацювали, але він знову отримав зауваження.

Скільки можуть отримувати українські пенсіонери?

За даними Міністерства соціальної політики, обов'язкові накопичувальні пенсії допоможуть збільшити співвідношення пенсій до зарплат з 29 до 45%.

За підрахунками відомства:

• за 35 років стажу, маючи середню зарплату 15 тис. грн, українці зможуть накопичити близько 445 тис грн. (Працюючи з дохідністю приблизно на 3% вищою за річну інфляцію);

• якщо така людина отримуватиме пенсію протягом 15 років, у середньому накопичення дадуть їй додатково 3117 грн на місяць;

• якщо в неї при цьому середня солідарна пенсія на рівні 3624 грн, то загалом вона отримає 6741 грн пенсії.

Але деякі експерти з підрахунками Міністерства не згодні. За їхніми даними, українцям вдасться накопичити скромніші суми. Наприклад, ексміністр фінансів Ігор Уманський нарахував, що громадяни за 35 років зможуть накопичити тільки 250 тис. грн.

Ексміністр соціальної політики Андрій Рева надав OBOZREVATEL свої розрахунки накопичувальної пенсії. Його дані практично зійшлися з показниками Мінсоц – 448 тис. грн за 35 років стажу. Водночас Рева зауважує низку недоліків у такій системі підрахунку. По-перше, актуарний вік, період, протягом якого в середньому українці отримують пенсію, становить не 15, а 18 років.Тому сума доплат на місяць буде меншою.

Зі свого боку, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Лідія Ткаченко вважає, що визначити конкретні суми виплат поки взагалі неможливо.

"Середня пенсія 7000 і так буде дуже скоро, навіть без будь-яких подальших реформ. Якщо накопичувальні внески почнуть платити в 2023 році, пенсійні виплати, як щомісячні, почнуться в кращому разі років через 15-20. Називати зараз якісь суми виплат передчасно i недоречно", – каже вона.

Чи можна втратити все?

Загалом, накопичувальні пенсії – не новина для України. Вони з'явилися ще 2003-го року. Відтоді українці на бажання можуть відкладати гроші в недержавні пенсійні фонди. Обов'язкова накопичувальна система повинна була стати наступним етапом реформи, але за всі ці роки до неї так і не дійшли.

На думку Ткаченка, накопичувальні пенсії для України цілком реальні: "Головне, щоб була стабільність політична, економічна і соціальна. Щоб пенсійні кошти дійсно інвестувалися в економічне зростання, а результати економічного зростання були спрямовані на соціальні цілі".

Але ось зі стабільністю у нас якраз і проблеми, говорить Рева. На його думку, реформа не просувалася раніше не тому, що її не хотіли вводити, а тому, що в умовах України накопичувальна система пенсій має багато ризиків:

У західних країнах досвід накопичувальних пенсій дійсно позитивний. Але в їхніх економічних системах є куди інвестувати ці гроші. У нашій же країні, за словами Реви, взагалі немає компаній, які 20 років продають акції на біржі. Тому й інвестувати гроші пенсіонерів, щоб їх примножувати, – нікуди. Єдиний варіант – вкладати гроші в облігації внутрішньої позики, але якщо наша економічна система впаде – всі заощадження пропадуть. "Можете бути впевнені, що наші пенсіонери нічого не отримають", – підсумував Рева.

Загалом, пенсійна реформа Україні потрібна. Адже що далі, то більше Пенсійний фонд грузне в боргах. Врешті-решт ми дійдемо до того, що він буде просто не здатний далі виплачувати пенсії громадянам. Водночас, накопичувальна система пенсій за нестабільної економіки може за одну мить "з'їсти" заощадження людей. І ці ризики поки не подолані.