Україна переходить у "червону" зону: що буде з гривнею, ринком праці та бізнесом
В Україні з 30 жовтня у "червоній" зоні опиняться 15 областей, а з 1 листопада до них додасться ще й Київ. Ще 6 областей – у "помаранчевій" зоні, але незабаром теж можуть перейти до "червоної".
І хоча більшість країни знову живе в режимі посилених обмежень, але цього разу стосуватимуться вони не всіх. Ті, хто пройшов повний курс вакцинації, й надалі зможуть відвідувати всі заклади та користуватися транспортом у звичайному режимі, але лише показуючи сертифікат.
Які наслідки принесе нам локдаун "по-новому" – дізнавався OBOZREVATEL.
Що буде із курсом долара в Україні?
Курс гривні суттєво постраждав від локдауну навесні 2020-го. Якщо ще 6 березня долар коштував 24,74 грн за курсом НБУ, то вже за 2 тижні, 20 березня, він подорожчав на 3 грн – до 27,8 грн.
Наступні локдауни не були настільки згубними для курсу. Гривня трималася стабільною. Аналітикиня Concorde Capital Євгенія Охтирко впевнена, у світлі "червоної" зони ситуація на валютному ринку і зараз суттєво не зміниться:
"У 2020-му не всі розуміли, як епідемія впливатиме на курс. Зростання курсу було пов'язане з панічними настроями та з очікуваннями падіння економіки. Зараз не очікується, що запровадження "червоної" зони впливатиме на економічні прогнози. Тому ми не маємо очікувань, що це якось позначиться і на обмінному курсі. Нема сенсу активно скуповувати чи продавати гривню, адже додаткові обмеження не впливають на економічний процес, як раніше".
За прогнозом Охтирко, курс долара до гривні в листопаді залишатиметься на тих же рівнях, що й у жовтні.
Чого чекати бізнесу?
У "червоній" зоні діють ті ж обмеження, що й під час локдауну. Заборонено роботу закладів громадського харчування, ТРЦ, кінотеатрів, театрів, ринків, спортзалів, фітнес-центрів, масових заходів. Працювати можуть лише продуктові магазини, аптеки, відділення пошти, АЗС, банки та ветеринарні клініки.
Але тепер таких обмежень можна уникнути. Ті, хто має 100% персоналу та відвідувачів, вакцинованих двома дозами, мають право продовжувати роботу.
"Щодо сфери послуг та інших сфер, які закриваються, локдаун вдарить, – каже керівник із політичних питань Київської школи економіки, в.о. міністра економіки (2020) Павло Кухта. – Але я не чекаю якоїсь катастрофи. Плюс, зараз запропоновано вирішення проблеми у вигляді вакцинації. Бізнесу зрозуміло, що робити, щоб уникнути обмежень. Тому є шанс, що люди самі досить швидко полегшать собі локдаун".
На думку Кухти, держава має надалі застосовувати механізми підтримки, які були випробувані раніше. Зокрема, це одноразові виплати ФОПам.
Що буде із бюджетом?
Очевидно, що будь-який локдаун не корисний для економіки. Але оскільки багато бізнесів зможуть продовжити працювати, серйозного удару в експертному середовищі не очікують:
"Зараз усе ж таки не березень 2020-го, коли на локдаун зупинилася вся економіка, – каже Кухта. – Тому серйозного потрясіння я не чекаю. Плюс, усі вже розуміють правила, як це працює. Думаю, що загалом усе буде легше. Але, зрозуміло, нічого корисного для економіки в таких речах немає в будь-якому випадку".
Що буде із роботою?
Під час першого локдауну сильно постраждали сфера послуг і торгівля, де багато співробітників втратили роботу або вирушили у неоплачувану відпустку. Наступні ж обмеження не надто впливали на ситуацію на ринку праці, адже бізнес уже адаптувався до нових умов.
Але зараз виник ще один чинник. Справа в тому, що далеко не всі хочуть вакцинуватись. А тримати невакцинованих співробітників для власника, який хоче працювати у "червоній" зоні, немає можливості. Чи означає це, що на нас знову чекає хвиля звільнень?
"Думаю, люди, які не вакциновані, стикатимуться з проблемами на роботі, – каже експерт ринку праці Сергій Марченко. – Якщо уряд вимагає вакцинацію, звичайно, роботодавці не зможуть дозволити собі працювати поза правовим полем. Вони шукатимуть якісь шляхи, як працювати. Якщо для цього потрібно, щоб співробітники були щеплені, звичайно, роботодавці це вимагатимуть. Думаю, що більшість людей вакцинуються і залишаться на своїх роботах. Але однозначно буде відсоток тих, хто вакцинуватися не хоче, хто заляканий. Дехто навіть під загрозою втрати роботи не вакцинується. Але це буде не більше ніж 5-10% працівників".
Водночас, за словами Марченка, останні кілька місяців ринок праці перегрітий. Вакансій майже вдвічі більше, ніж на початку року. Тому, на думку експерта, безробіття від локдауну суттєво не зросте.
Загалом громадяни України та бізнес за практично два роки пандемії вже адаптувалися до будь-яких обмежень. Подальші заборони не так хвилюють ринки та не викликають паніку, як навесні 2020-го. Мінімізувати наслідки для економіки допомагає також вакцинація. Якщо її темпи протримаються на такому рівні ще кілька місяців, цілком можливо, що цей локдаун може бути для нашої країни останнім.