Ціни на проїзд в Україні хочуть підвищити до 20 грн: чим зашкодить економіці й що робити пасажирам

У Києві та низці великих міст України перевізники вимагають підвищити ціни на проїзд у громадському транспорті. У столиці, наприклад, він має коштувати близько 20 грн для того, щоб повністю покривати витрати. Пасажиропотік упав і, відповідно, собівартість перевезень зросла.

Чи можуть пасажири повністю покривати витрати на перевезення зі своєї кишені і як саме повинна вирішуватися проблема збитків – з'ясовував OBOZREVATEL.

Яких збитків зазнають комунальники і яку вартість хочуть?

У зв'язку з пандемією коронавірусу та карантинними обмеженнями пасажиропотік на всіх видах транспорту об'єктивно впав. За даними КП "Київський метрополітен":

• у 2019 році перевезли 495 млн пасажирів;

• у 2020-му – 279 млн;

• з початку 2021-го – тільки 85 млн.

Щоб покрити збитки, метрополітену необхідно додатково 1,5 млрд грн.

Не краща ситуація у КП "Київпастранс". За їхніми даними, пасажиропотік на маршрутах упав на 39%. Приблизно на стільки ж знизилися й доходи. Щоб продовжити нормальну роботу, вони просять про додаткове фінансування в 2,5 млрд грн.

За підрахунками перевізників, економічно обґрунтований тариф на проїзд повинен бути таким:

• у метро – 21,05 грн;

• у наземному транспорті – 20,50 грн;

• у міській електричці – аж 71,72 грн;

Зараз же на цьому транспорті вартість разової поїздки – 8 грн.

Проблему з доходами від комунальних перевезень дійсно заперечувати складно. Але цей транспорт має соціальну функцію, тому він і не може окупати сам себе. У всьому світі громадський транспорт планово збитковий і живе за кошти місцевих бюджетів, каже заступник міністра фінансів Олександр Кава:

"Проблема собівартості громадського транспорту – це питання внутрішніх взаємин між міською владою та комунальними підприємствами, які їй підпорядковуються. У світі комунальний транспорт дотується з міського бюджету. У деяких містах дотації досягають 80% від вартості перевезень, а в деяких покривають усі потреби перевізників, і транспорт для жителів міста – безкоштовний".

Підвищувати вартість проїзду – не варіант

Перш ніж шукати варіанти підвищення ціни, варто розуміти, що проїзд у столичному транспорті й так недешевий.

"Я вважаю, що підвищення вартості проїзду – це деструктивний підхід і ні до чого хорошого це не призведе, – каже ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. – Місцеві органи влади повинні зрозуміти, в якій пропорції громадяни можуть платити за квиток, а далі дотувати з коштів бюджету, інвестувати в оновлення рухомого складу, залучати кредитні кошти".

Якщо порівняти вартість разової поїздки в Києві і, наприклад, у Варшаві, то в нашій столиці транспорт дійсно дешевший. Але водночас варто розуміти, що разовими поїздками в містах Європи користуються тільки туристи. Місцеві жителі купують проїзні, які діють абсолютно на всіх маршрутах міського й навіть приміського транспорту. І ось якщо порівнювати вартість таких проїзних, то Київ дуже програє.

Також варто врахувати, що платоспроможність наших громадян набагато нижча. Об'єктивно, платити за проїзд близько 1 долара вони не можуть. До того ж, європейської якості перевезень у нас немає.

Виходячи з цього, необхідно шукати рішення в іншій площині, яка не впливає безпосередньо на кишені громадян.

Заміни комунальному транспорту в киян немає. Очікувати, що люди масово пересядуть на велосипеди або самокати, не варто. Ходити на роботу пішки до снаги також не всім. Тому багатьом усе одно доведеться користуватися громадським транспортом, скільки б він не коштував.

"Альтернатив у нас немає, – говорить Кава. – Підвищення ціни призведе до того, що кияни, які заробляють менше, ніж жителі Варшави, будуть витрачати на проїзд ще більше. Відповідно, менше коштів залишиться на інші витрати. І це зважаючи, що якість транспорту київського і варшавського просто непорівнювана".

З іншого боку, занадто дорогий проїзд – погано для самого міста. Це сприятиме тому, що ті громадяни, які думають про власне авто, будуть намагатися швидше ним обзавестися. А отже, проблема заторів у завантаженому місті лише посилиться.

"Через 2-3 роки місто просто зупиниться", – вважає Омелян.

Як вирішити проблему збитковості транспорту?

Доступний і зручний громадський транспорт важливий, передусім для міської влади. У місцевих жителів повинна бути можливість швидко дійти до зупинки транспорту, а також оперативно й недорого дістатися до роботи. Це дозволить їм більше часу витратити на саму роботу, а отже – більше заробити і заплатити податків. Крім того, знайти час на дозвілля, наприклад, похід із сім'єю в кафе, де вони також витратять гроші, щоб кафе могло заробити і заплатити той-таки податок.

Тому, за словами Кави, місцевій владі потрібно вирішити проблему не за рахунок киян, а коштом місцевого бюджету. "У цьому році бюджет Києва – 60 млрд грн. Там можна знайти кошти на міський транспорт", – говорить він.

За словами Омеляна, в ситуації, яка склалася зараз, необхідно змінювати сам підхід до роботи з громадським транспортом. Потрібно інвестувати не просто в транспорт, а глобально в рішення проблеми пересування містом. Щоб люди не стояли по кілька годин у заторах, а могли за 30-40 хвилин дістатися з одного кінця населеного пункту в інший.

"Перевізник повинен отримувати гроші не за перевезення окремих людей, а за те, що виставляє на маршрут певну кількість автобусів, які ходять за певним графіком. Незалежно від того, везе він 1 людину чи 100 зараз. Тоді транспорт зможе розвиватися", – впевнений колишній міністр.

Комунальний транспорт у столиці – досить недешевий. Але навіть зі зростанням цін пасажири будуть змушені ним їздити, адже альтернативи в них просто немає. Водночас ті, хто може придбати авто, користуватимуться такою можливістю. Це посилить для міста дві інші проблеми: затори та парковки. Зростання тарифів питання громадського транспорту не вирішує, а лише створює додаткову напругу серед населення. Тому важливо почати змінювати підходи до самої роботі транспорту в місті. І зараз для цього вдалий момент.