Звільняти будуть просто так, а трудові заборонять: як новий КЗпП вдарить по українцях
Зовсім скоро українці можуть почати працювати по-новому. Принаймні, якщо новий проєкт закону Трудового кодексу від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства ухвалять народні депутати.
Соціальні гарантії, мінімальна зарплата, оновлені права для працівника і роботодавця, введення трудових договорів та багато іншого. Детальніше про нововведення – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Головне:
Кабмін затвердив і передав на розгляд Верховної Ради проєкт закону про працю.
У законопроєкті зберігаються базові соціальні гарантії у сфері праці, а також гарантії для вагітних і жінок у декреті.
Вводиться 7 різних типів трудового кодексу, які підлаштовані під різні типи зайнятості.
Роботодавцю дається можливість звільнити працівника за власним бажанням самого роботодавця.
Запроваджується захист від психологічного тиску.
Читайте: Новий трудовий кодекс: юристка пояснила різницю між договором, контрактом та ФОП
Що презентував МРЕТ
Розробка нового Трудового кодексу почалася ще кілька років тому, Верховна Рада попереднього скликання навіть встигла проголосувати за новий законопроєкт у першому читанні, тепер за впровадження нових правил взялося МРЕТ під керівництвом Тимофія Милованова.
Основна причина зміни чинного КЗпП – втрата актуальності. Він був прийнятий за часів Радянського Союзу, ще в далекому 1971 році. Відтоді сам документ регулярно оновлювали. Від його початкової редакції залишилася хіба що назва. Також уже незалежна Україна ратифікувала низку документів, зокрема і Конвенцію Міжнародної організації праці.
Там регулярно моніторять процеси, пов'язані з правилами й умовами роботи. Очевидно, що за 45 років багато що змінилося.
Читайте: В Україні скасують лікарняні? Милованов розкрив деталі нового Трудового кодексу
Довкола нового проєкту закону ходило багато чуток, але нарешті МРЕТ презентував основні положення Трудового кодексу, які ми і розглянемо.
У першу чергу відомство зазначає, що чинний КЗпП не захищає права порядку 15,7 млн працівників, а саме працездатних пенсіонерів, трудових мігрантів, людей з інвалідністю, людей, які займаються домашнім господарством, нелегалів і безробітних.
Метою законопроєкту є створення умов для легкого працевлаштування, комфортних умов праці та збільшення доходів працівників. Автори законопроєкту переконані, що документ допоможе створити близько мільйона легальних робочих місць і дозволить скоротити рівень безробіття з 9,6% до 5% до 2024 року.
Читайте: Новий Трудовий кодекс: озвучено рецепт, як захистити працівників і бізнес
Основні положення
Проєкт закону залишає базові соціальні гарантії в сфері праці, а саме:
Мінімальна заробітна плата і гарантія оплати в грошовій формі;
Оплачуваний лікарняний;
Щорічна оплачувана відпустка;
Збереження робочого місця на час відпустки у зв'язку з пологами і для догляду за дитиною;
Гарантії для покликаних і мобілізованих на військову службу;
Режим роботи;
Безпека й охорона праці;
Захист від дискримінації.
Законопроєкт скасовує можливість отримувати оплату праці будь-яким товаром, зарплату можна платити тільки грошима. Крім того, встановлюється підвищений розмір заробітної плати на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами. Оплата праці повинна бути мінімум на 4% вища заробітної плати за аналогічною професією (посадою) в нормальних умовах.
Що стосується найголовнішого обговорюваного пункту, так це гарантії для вагітних жінок і тих, хто перебуває в декреті. Так, законопроєктом залишається гарантована оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами від 126 до 140 днів.
Читайте: Українців позбавлять трудових книжок: у Гончарука назвали конкретні терміни
І додається нововведення, яке забороняє розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з вагітними жінками і жінками, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і з жінкою, чоловіком, іншим законним представником дитини, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, крім випадків ліквідації юридичної особи – роботодавця, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця.
Крім того, у пункті про захист від дискримінації також вводиться поняття, як заборона на будь-яке обмеження вагітних.
В одній зі статей скасовується таке правило, як мінімальна тривалість робочого часу в "тиждень" у 40 годин, замість цього, згідно з європейськими нормами і конвенціями Міжнародної організації праці, тепер мінімальна тривалість робочого часу становить 40 годин протягом кожного "семиденного періоду".
Читайте: Кожен другий трудовий мігрант повертається в Україну кожні три місяці
Вводиться нова категорія захисту від психологічного насильства та мобінгу. Також забороняється використання психологічного насильства для примусу працівника до розірвання трудового договору.
"Забороняється будь-яке упереджене ставлення в сфері праці і моббінгу працівників, зокрема психологічний і/або економічний тиск, цькування, висміювання, наклеп, ізоляція, приниження гідності, створення ворожої, образливої атмосфери, нестерпних умов праці, умисний, систематичне і необгрунтоване нерівномірний розподіл навантаження і завдань між працівниками, що виконують аналогічну роботу, нерівна оплата праці за аналогічну роботу або рівноцінну працю", – йдеться у презентації нового Трудового кодексу.
Законопроєктом вводиться трудовий договір, умови якого будуть створюватися як роботодавцем, так і працівником. У три рази зменшується кількість документів, які необхідні при працевлаштуванні.
Читайте: "Дуже складно звільняти": Зеленський підтримав новий Трудовий кодекс
Трудовий договір може бути як у паперовому, так і в електронному вигляді, але обов'язково письмовим, їх буде сім видів:
Безстроковий (промисловість, бюджетна сфера, держслужба, банківський сектор і т.д.);
Строковий (будь-яка сфера – для виконання конкретних робіт або завдань);
Короткостроковий (на термін до 2 місяців – будівельна сфера, бізнес або замість цивільно-правових договорів із виконання робіт або надання послуг);
Сезонний (сільське господарство, туризм та рекреація, сфера послуг);
З нефіксованим робочим часом (технології, послуги, креативна індустрія, по суті фріланс);
Учнівський (дає можливість поєднувати працю і навчання);
Домашнім працівником (домашня працю: прибирання, приготування їжі, догляд за дітьми і т.д.).
Ще одним нововведенням є переведення паперової трудової книжки в електронний вигляд.
Також спрощується процедура страйку. Проєкт закону передбачає розширення переліку галузей, в яких страйки дозволені. Забороняється страйк тільки у випадках, коли припинення роботи створює загрозу національній безпеці, життю та здоров'ю людей, прав і свобод інших людей.
Читайте: Зміни у трудовому законодавстві: за що тепер звільнятимуть
Крім того, за дотриманням трудового законодавства буде стежити новостворена Державна інспекція праці. У проєкті закону чітко визначені права інспекторів Державної інспекції праці та прописані механізми захисту від зловживань з боку всіх суб'єктів трудових відносин.
Із найбільш неприємного в новому документі можна відзначити надання роботодавцю можливості звільняти співробітника за бажанням роботодавця. Але він буде зобов'язаний завчасно попередити про це свого працівника, терміни залежать від сумарного часу роботи працівника у цього роботодавця.
У разі дострокового розірвання трудового договору, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові справедливу компенсацію: не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день за зменшенням терміну попередження.
Читайте: Посилить трудову міграцію: економіст попередив про небезпеку податкових нововведень
OBOZREVATEL поспілкувався з експертом у сфері працевлаштування Юлією Дрожжиною, щоб зрозуміти всі плюси і мінуси нового Трудового кодексу.
За її словами, деякі пункти, які позиціонуються, як переваги нового законопроєкту, у певній мірі є популістськими. Наприклад, пункт про заборону дискримінації.
"У нас і в попередньому кодексі заборонена дискримінація за віком, статтю та багатьма іншими ознаками. Зараз туди додали ще заборону на дискримінацію вагітних, але водночас у статтю закону вони додали право для жінок з дітьми на додаткову перерву в робочий час, там по 30 хвилин кожні три години. За фактом за ці півгодини жінка не встигне з'їздити додому або дитячу кімнату, погодувати дитину і провести з нею час. А для роботодавця це ризик, тому що жінка буде приділяти менше часу роботі", – каже експерт із працевлаштування.
Цей пункт може стати ще одним приводом для потенційного роботодавця не зв'язуватися з жінками дітородного віку, вважає вона.
Читайте: Відмовляться від трудових і дипломів: у Гончарука анонсували нову реформу
"У чинному законі норма про заборону дискримінації має ту ж мету, що і в новому законопроєкті, але вона не виконується зараз, і не буде виконуватися після ухвалення нового кодексу. Проблема не в тому, щоб написати в законі перелік категорій, а проблема в тому, щоб прописати відповідні механізми дотримання цієї норми", – зазначила Дрожжина.
Ще одна спірна норма законопроєкту – звільнення працівника з ініціативи роботодавця без пояснення причин.
"Тут ситуація двояка, тому що люди кричать, що це стане підставою для масових звільнень. Але, якщо ми дивимося на реальні економічні умови і позицію бізнесу, в ситуаціях, коли працівник не справляється зі своїми обов'язками, то це може бути. В цілому ця стаття більше захищає бізнес, але якщо дійсно будуть дотримані умови з завчасним попередженням працівника, або грошовою компенсацією, то нічого страшного я в цьому не бачу", – пояснила трудова експертка.
Читайте: Трудова міграція може зірвати плани Зеленського про зростання економіки - Устенко
Втім, є тут і істотний мінус, який полягає в дуже малому відрізку часу за який роботодавець повинен попередити співробітника про звільнення.
"15 днів – це мало. За статистикою, для пошуку роботи потрібно два місяці, і було б більш гуманно все ж розширити цей період на ці ж два місяці. І в такому випадку претензії до цього пункту можна було б мінімізувати", – вважає вона.
Із плюсів Дрожжина відзначає розширення видів трудових договорів, що досить актуально в наших реаліях.
"У нас дійсно багато зайнятих і на сезонних роботах, і на домашніх, і той же фріланс. Але тут питання в іншому, у нас не укладають договори не тому, що немає відповідного для того чи іншого виду робіт, а тому що його не хочуть укладати. Тому прогнози про те, що введення цих додаткових договорів збільшить кількість легальних робочих місць на 1 млн, мені здається, це трохи завищені. Часто ці договори не укладаються через податкове навантаження і через дуже складну процедуру звільнення працівників , – говорить експертка із працевлаштування.
Читайте: У Польщі заявили про проблеми з легалізацією трудових мігрантів
За її словами, спрощення процедури звільнення звичайно вплине на збільшення статистики укладення договорів, але це буде відбуватися поступово. Ще довгий час роботодавці будуть керуватися тим враженням, яке у них склалося.
Дивіться відео на тему:
Ще один момент, відсутність у новому кодексі пункту про профспілки. І хоча зараз вони мають обмежений вплив, вони потрібні.
"Зараз профспілки мають досить обмежене коло впливу, але вони є. І поки існують такі професії, як залізничники або шахтарі, вони повинні бути і їх діяльність повинна бути регламентована", – сказала Дрожжина.