Номери телефонів українців продають в інтернеті на спеціальних сайтах. Купуючи контакти, можна вибирати як за населеними пунктами, так і за банками, послугами яких користується людина. Шахраї крадуть номери й обманом змушують людей віддавати гроші.
Про те, навіщо злочинцям потрібні контакти їхніх жертв і як захиститися, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Наприклад, за кілька тисяч гривень можна купити список номерів телефонів батьків у Києві. У ньому – тисячі номерів українців із маленькими дітьми. За бажання можна замовити номери клієнтів конкретного банку, віку, статі.
Зібрані дані використовують як законно (для опитувань, "холодних" дзвінків з пропозиціями купити що-небудь), так і з шахрайськими цілями. За 10 тис. грн можна купити базу контактів уже з прізвищами. У кілька разів дешевше – бази, в яких є тільки міста й номери телефонів. Знаючи ім'я та по батькові, шахраєві легше втертися в довіру українцям і, наприклад, переконати, що з їхнього банківського рахунку намагалися зняти гроші.
Номери збирають із декількох джерел:
відкритих (контакти українці зазначають самі в оголошеннях тощо);
закритих (періодично бази контактів продають співробітники банків або, наприклад, онлайн-магазинів).
Шахраї дізналися номери українців і витягають із них гроші: які схеми використовують
Шахраї дізналися номери українців і витягають із них гроші: які схеми використовують
"Контакти з базами даних продають у мережі вже дуже давно", – розповідає OBOZREVATEL заступниця голови міжбанківської асоціації "ЕМА" Олеся Данильченко. З одного боку, компанії, які зливають свої бази контактів, наприклад, у мережу, практично ніяк не карають. З іншого ж, продаж контактів, для прикладу, як надання інформаційних послуг, законом не заборонений.
Як говорить Данильченко, шахраї завжди використовують одні й ті самі методи. Нові схеми трапляються, але рідко. Найчастіше трансформують вже наявні прийоми. До речі, схему обману теж можна купити в інтернеті.
Шахраї дізналися номери українців і витягають із них гроші: які схеми використовують
Шахраї дізналися номери українців і витягають із них гроші: які схеми використовують
Для цього в шахраїв є свій захищений браузер, пошуковик і величезний анонімний магазин. Усі розрахунки проходять в біткоїнах. Тут за тисячу доларів можуть продати базу контактів і з ПІБ, і з номерами телефонв і навіть адресами. Бази даних, у яких немає такої точної інформації, можуть коштувати всього 50-100 доларів за тисячу контактів.
Украсти номер, до якого "прив'язаний" банківський рахунок. Деякі оператори дозволяють купувати нову сім-картку і прив'язувати до неї старий номер. Для цього потрібно лише назвати кілька номерів, на які ви найчастіше дзвонили.
Шахраї спочатку надзвонюють українцям із такою частотою, щоб їхній номер став "найпопулярнішим" серед усіх контактів. А потім дзвонять оператору, називають свої ж номери, за допомогою яких дзвонили жертві, і крадуть мобільний номер. Наприклад, днями кіберполіція викрила злочинне угруповання, яке обікрало українців на 10 млн грн за схемою перевипуску SIM-карток.
Соціальна інженерія. Найпоширеніший спосіб обману – телефонне шахрайство. Українцям дзвонять, називаючись банківськими співробітниками, уповноваженими будь-якого конкурсного комітету, поліцейськими. Головне завдання – або налякати співрозмовника, або переконати його, що він може отримати великий приз. А далі вимагають заплатити комісію, передати банківські дані й назвати пароль з СМС, заплатити викуп тощо.
"Змінюється якість і суми вкрадених грошей. З боку шахраїв працюють дедалі краще підготовлені люди, які спілкуються з клієнтами, дуже добре зображуючи банківських співробітників", – розповідає Данильченко.
Українців дістають наполегливою рекламою. Ще один спосіб використовувати куплену базу даних – розсилання реклами, автодозвони пропозиції оформити кредит з "ексклюзивними умовами".
Як захистити себе:
завести окремий фінансовий номер телефону, до якого прив'язати банківську картку і який нікому не давати;
перевіряти всю отриману від незнайомців інформацію. Якщо дзвонять із банку, краще передзвонити на гарячу лінію фінансової установи самостійно;
не переказувати гроші у вигляді комісій, оплати витратних матеріалів тощо;
не брати участі в розіграшах, акціях, якщо ви самі свідомо не подавали заявку на участь.
Через карантин кількість онлайн-платежів зростає по всьому світу. Українці в середньому кожну другу гривню витрачають за допомогою банківської картки. Цим навчилися користуватися шахраї, які, згідно з оцінками НБУ, вже придумали близько 80 схем обману. І незважаючи на весь захист із боку банків, без дотримання кількох простих правил вкрасти гроші можуть у будь-кого.