Блог | Серйозний сигнал щодо курсу гривні в 2022 році: долар буде рости

Минулого року гривня зміцнилась до долара США на 3,5%. Це відбулось, незважаючи на пандемічні ризики та військову загрозу. Ревальвація стала наслідком спільної дії низки факторів. Але чи збережуть вони свій вплив у 2022 і що буде з курсом?

Звісно, ніхто не може точно передбачити, скільки коштуватиме гривня наприкінці року, чи навіть влітку. Але деякі закономірності побачити все таки можна, бо економіка – це система. А економіка України – достатньо маленька відкрита система, критично залежна від кількох ключових параметрів.

Ціни на сировину

Це фактор №1 для економіки України і один з найбільш вагомих драйверів курсу гривні. Більше половини нашого експорту складає необроблена сировина. В основному, це зерно і руда. Тому не дивно, що куди йдуть ціни на сировину на світовому ринку, туди рухається й економіка України. У 2022 світові ціни на сировину рекордно зросли, збільшивши наш експорт. Рекордний врожай теж допоміг, проте вплив фізичних обсягів експорту виявився на порядок меншим за ціновий фактор. Можна сказати, Україні пощастило проїхатись вгору на хвилі відновлення світової економіки, про яке подбали уряди великих країн.

З початку 2020 року США зробили рекордну грошову "ін’єкцію" в економіку, збільшивши грошову масу (агрегат M2) на $6 трлн. Якщо на початку 2020 цей показник становив $15,4 трлн, то у листопаді 2021 вже $21,4 трлн. Безпрецедентна "роздача" грошей громадянам і компаніям та аналогічні дії урядів інших великих країн стимулювали попит, дозволили запобігти економічній депресії та дали приводи говорити про сировинний супер-цикл. На цьому, в першу чергу, і зміцнився курс гривні.

Але у 2022 році ситуація буде іншою. Світовий банк прогнозує здешевлення зернових та руди у найближчі роки у власному звіті "Commodity Markets Outlook". Це серйозний сигнал для України. Марно сподіватись на "невидиму руку вільного ринку" та продовження "сировинного ралі", час зайнятись структурною модернізацією економіки та розвитком власного виробництва.

Перекази заробітчан

Це один з найстабільніших факторів, який підтримує економіку України. За оцінками Світового банку, річні перекази трудових мігрантів в Україну вже не перший рік перевищують $15 млрд. Звісно, "експорт" людей є далеко не кращою спеціалізацією для країни. Трансфери заробітчан можуть виявитись як милицями, так і будівельними лісами для майбутньої економіки України (залежно від промислової та економічної політики). Але поки що, саме на плечах українських заробітчан переважно тримається макрофінансова стабільність. І схоже, що у найближчі роки цей фактор збереже свій вагомий вплив, в рази більший за ледве помітні прямі іноземні інвестиції.

Імпортозалежність

Рівень імпорту в економіці України перевищує 40%. Левова частка – енергоносії. Удорожчання природного газу "зачепило" реальний сектор України переважно у 4 кварталі 2021 року, а його негативний вплив на економіку у 2022 році, на жаль, проявиться ще більш відчутно – і через зменшення економічної активності, і через виробничу інфляцію.

Позики

На фоні більш жорсткої монетарної політики США, країнам що розвиваються, наразі, прийдеться непросто (про що вже попередив МВФ) та доведеться більше розраховувати на власні сили. Позиковий капітал стане менш доступним і дорожчим в глобальному масштабі. Ми вже понад півроку спостерігаємо активний вихід нерезидентів з гривневих ОВДП. У другому півріччі 2021 року капітал нерезидентів в ОВДП скоротився майже на 20%. Це доволі симптоматичне явище. Хоча, я переконаний, Україна і надалі матиме доступ до фінансування МВФ.

Комплексно оцінити ймовірний вплив всіх цих факторів можна через призму прогнозу платіжного балансу України від МВФ (як в грошовому вимірі, так і у % до ВВП).

Виходячи з фундаментальних факторів і глобальних трендів, нас чекає послаблення курсу гривні. Хоча, за умови активізації промислової політики, це може зіграти на руку і виробникам, і споживачам, і державі вже за кілька років. Але, звісно ж, хмарочоси не будують голими руками. Знадобляться працюючи індустріальні парки, локалізація, експортно-кредитне агентство, банк розвитку, перегляд угод про вільну торгівлю, скасування відшкодування ПДВ при експорті сировини та інші сміливі кроки.