Що буде з пенсіями українців через війну: за рахунок чого підвищують та які проблеми вплинуть на всіх
В Україні, незважаючи на повномасштабну війну, доходи Пенсійного фонду тільки збільшилися. Однак така ситуація триватиме недовго, після війни країна зіткнеться зі значним погіршенням демографічної ситуації, масштабним падінням доходів (яке вже відбувається). І без економічної допомоги від партнерів уся пенсійна система опиниться під загрозою.
Про те, до яких пенсійних проблем варто готуватись українцям, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Пенсійний фонд живе багатше, ніж до повномасштабної війни
За січень-липень 2022-го Пенсійний фонд отримав 216,4 млрд грн, а за аналогічний період минулого року лише 187,7 млрд грн. Доходи зростають щомісяця. Наприклад, лише у липні ПФУ отримав 33,2 млрд грн (а в липні 2021-го – 27,9 млрд грн). У той час як економіка України руйнується, падає ВВП, бюджет фінансується за рахунок міжнародних грантів та кредитів, фінансова ситуація у ПФУ значно покращилася.
Солідарна система показала свою стійкість. Така ситуація легко пояснюється, каже старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень при НАН України Лідія Ткаченко. Справа в тому, що близько 1 млн українців стали військовослужбовцями, всі вони можуть претендувати на доплату до зарплати у розмірі 30 тис. грн. А ті, хто перебуває на передовій, – 100 тис. грн.
Ці високі зарплати оподатковуються, з них також стягують внески до Пенсійного фонду. Це й дозволило значно покращити ситуацію із виплатою пенсій, каже Ткаченко. Фактично, бюджет України працює не лише на високі зарплати військовослужбовцям, які ціною своїх життів захищають країну, а й на виплату пенсій.
"У решті секторів зарплати знизилися, але за рахунок великого контингенту з досить високими зарплатами, плани щодо надходження ЄСВ виконуються і ледве не перевиконуються. Гроші ж одразу надходять до ПФУ, і він не може нікуди їх витратити, тільки на виплату пенсій. Це те, що зараз тримає на плаву наші пенсії", – пояснює Ткаченко.
Пенсії підвищують і підвищуватимуть, але це не компенсує масштабної втрати доходів
Українцям із 1 липня підвищили мінімальні пенсії та надбавки за стаж понад нормативний. Однак кардинально на ситуацію це не вплинуло. Мінімальна виплата становить 2027 грн (її підвищили на 93 грн). Ті, хто мають повний стаж та досягли 70-річчя, отримуватимуть не менше ніж 3000 грн. Середня пенсія в Україні становить 4437 грн, при цьому більшість українців отримує від 2001 до 3000 грн (станом на 1 липня).
Єдина категорія, яка може претендувати на справді достатній розмір пенсій, – судді. Детальні звіти ПФУ перестав публікувати на своєму сайті з 1 січня, проте вже на той момент вони в середньому отримували понад 90 тис. грн на місяць.
За оцінками НБУ, рівень інфляції 2022-го становитиме 31%. При цьому подорожчання продуктів буде ще більш вагомим. Окремо за категоріями зростання цін НБУ не оцінював, проте, з урахуванням даних Держстату, окремі продукти харчування подорожчають більш ніж на 50%.
Пенсіонери практично всю свою виплату витрачають на харчування, каже Ткаченко, тому для них подорожчання буде суттєвішим. Грошей на достатній рівень індексації у бюджеті немає. Наразі держскарбниця фінансується насамперед за рахунок міжнародних грантів та кредитів. І ресурсу для різкого збільшення бюджету ПФУ за рахунок дотацій немає.
Реформу не провели вчасно, а тепер її актуальність опинилася під питанням
Пенсійну реформу в Україні обіцяли провести практично всі уряди. В законі чітко передбачено три джерела доходу пенсіонера: із солідарної системи (діє зараз), обов'язкової накопичувальної (мали запустити завдяки реформі) та добровільного накопичування (в Україні практично не розвинено).
Проте реформу так і не провели. І зараз її актуальність опинилася під питанням. Накопичувальні внески передбачають, що кожен українець віддаватиме частину своєї зарплати на власний особистий рахунок. Зібрані гроші мали інвестувати для того, щоб не тільки зберегти заощадження від інфляції, а й збільшити їхній розмір.
Але де знайти інвестиції, які дадуть більше ніж 31% річних прибутку? Надійних ринкових механізмів в Україні немає. Гроші дуже стрімко знецінюються, і це одна з характеристик війни. Цілком можливо, що якби реформу вже провели, 2022-го зібрані внески українців просто б "з'їла" інфляція.
"Якби в нас робилися більш рішучі економічні та фінансові реформи, якби наша економіка була сильнішою, фінансова система не була такою спекулятивною, якби була культура сплати податків, ситуація була б іншою. Але ніколи не можна говорити, як добре, що ми не провели реформу. Якби ми зробили реформи вчасно, жили б в іншій країні з іншою кількістю населення та з іншою потужністю", – вважає вчена Інституту демографії та соцдосліджень.
Накопичувальна система добре працює у країнах, де розвинені ринки, каже Ткаченко. Як приклади вона навела такі країни, як Данія, Нідерланди, Японія – де є розвинена ринкова економіка. А в ситуації, коли інструментів для інвестицій у країні немає, накопичувальний пенсійний рівень просто не може повноцінно працювати.
На що чекати після війни?
Є два сценарії. Обидва передбачають затяжний процес економічного відновлення. І наскільки болісно пройде ця процедура, залежить від міжнародних партнерів. Якщо Україна отримає обіцяні інвестиції, "план Маршалла" швидко реалізують, економічне зростання може мати вибуховий характер.
Якщо ж війна затягнеться, а за її результатами рівень пільгового кредитування та грантової підтримки лише сповільниться, для отримання фінансування необхідно буде провести реформи, які влада не зможе швидко та ефективно реалізувати, українці зіткнуться з довгим економічним падінням, скороченням доходів і, як наслідок, ще більшим скороченням доходів пенсіонерів.
Один із плачевних наслідків війни – значне погіршення демографічної ситуації. Точних підрахунків під час війни ніхто не веде, проте мільйони біженців та десятки тисяч убитих мирних українців та військових у майбутньому завадять стабілізувати солідарну пенсійну систему.