Батьківщина моди і серце архітектури: що побачили кращі студенти України в Мілані

Серце світової архітектури, столиця моди, батьківщина каналізації і одне з найзаможніших міст Європи. Все це про Мілані. Місцеві відрізняються від "звичайних" італійців. Вони знають ціну часу, віддають перевагу мотоциклам, завжди поспішають і нічого не роблять "просто так".

Тут кілька століть назад в кращі свої роки творив Леонарда да Вінчі, а зараз вже сучасні архітектори втілюють в Мілані найнесподіваніші ідеї.

Як спорудити щось нове там, де практично не залишилося вільного місця? Як зберегти первинний вигляд історичної будівлі, але зробити її функціональною? Як звести торговий центр, який стане витвором мистецтва і побудувати житлову багатоповерхівку, за якою спостерігатимуть ботаніки по всьому світу. Відповіді на ці питання знають в Мілані. А завдяки Фонду Бориса Колесникова про це також дізналися 30 кращих українських студентів-архітекторів – переможців всеукраїнського конкурсу "Архітектор".

Саме від них залежить, як будуть виглядати українські міста вже через лічені роки. Про те, що побачили українці в Мілані і як збираються міняти свої міста – в матеріалі OBOZREVATEL.

Італійські архітектори Франческа Ачербоні і Пьерфранческо Сачердоті провели з українськими студентами кілька днів. Театр Ла Скала, галерея Віктора Еммануеля II, площа Дуомо, площа Свободи, вілла Некк Кампільо, все центральне кільце Мілана і район сучасних хмарочосів. Це лише невеликий перелік того, з чим вдалося познайомитися майбутнім українським архітекторам і будівельникам.

Мілан міг би легко залучати мільйони туристів стародавньою архітектурою, соборами і кладовищем. Але немає. Мілан інший. Модний і стильний. Він епатує, привертає увагу і створює нові тренди.

Наприклад, "Вертикальний ліс" архітектора Стефано Боері. Він, як і тисячі його колег по всьому світу, зіткнувся з проблемою нестачі території. Міста забудовуються, нові парки практично не створюються – займати більшу територію деревами недозволена розкіш. Особливо це актуально для Мілана. Тут, як запевняє екскурсовод міста з 15-річним стажем Людмила Олександрович, є всього лише одна будівля, яке можна обійти з усіх боків. Всі інші "підпирають" поруч стоять.

Боері, разом з командою інженерів і ботаніків, розробив проект "Вертикального лісу" і в 2014-му реалізував його в Мілані. Балкони двох багатоповерхівок (110 і 75 метрів) зміцнили і встановили в шаховому порядку. На них в спеціальних горщиках висадили понад 900 дерев і кілька тисяч кущів. Сонячні батареї на даху живлять очисної механізм під будівлею. Він "піднімає" стічні води по автоматичній системі для поливу рослин. Скептики проекту говорили, що дерева не виживуть, а обслуговування рослин того не варто.

Але бажаючі купити тут квартири знайшлися, а дерева виросли. Проект виявився настільки популярним, що в будинок заселилися італійські футболісти, бразильський репер, мільйонери з Об'єднаних Арабських Еміратів. Жити в "Вертикальному лісі" стало модно. В майбутньому парки на будівлях зможуть стати новим рішенням озеленення міст. А зараз за міланськими житловими багатоповерхівками спостерігають ботаніки по всьому світу. Вони намагаються розібратися, чи можуть дерева повноцінно рости в таких умовах.

Українські студенти, які за допомогою Фонду Бориса Колесникова отримали можливість ознайомитися з архітектурою Мілана і відвідати профільну виставку Made Expo, спеціально для конкурсу розробили проекти парків для своїх міст. "Вертикальний ліс" для України здається казковою ідеєю, а й у нас знайдуться, здавалося б, несподівані для парків місця. Наприклад, студентка Донбаської національної академії будівництва і архітектури Ольга Мілінтеева придумала, як в Краматорську перетворити гору на території покинутого об'єкта в зону відпочинку. Дівчина пояснює: в цій території дуже багато териконів і подібних гір, які практично перетворюються в безлюдні пустирі. Але це можна легко виправити.

"У нас в Краматорську є ландшафтна гора. Я знаю, що такі гори і терикони роблять безпечними і намагаються адаптувати. Я запропонувала озеленити цю гору, яка знаходиться на території недіючого виробництва. Щоб була територія для вигулу собак, велосипедні доріжки. Там навіть була продумана своєрідна канатна дорога, щоб, коли добралися на вершину, можна було зручно спуститися, розглядаючи Краматорськ", – розповідає OBOZREVATEL дівчина.

Для неї перемога в освітній ініціативи Фонду Бориса Колесникова – можливість довести, що переселені вузи нічим не поступаються іншим навчальним закладам. "Я пробувала в минулому році і не пройшла відразу. Це додало мене цілеспрямованості. У нас переміщений вуз, про нас мало хто знає, а ті, хто знає, думає, що ми слабкі. Хотілося довести собі, що я можу. І показати, що наш вуз може ", – каже Ольга.

Ще одне архітектурне рішення, з яким ознайомили українських студентів в Мілані – здавалося б несподіване поєднання стародавньої архітектури і сучасних елементів. Йдеться про давнє госпіталі, де на даний момент знаходиться університетська бібліотека. Цей госпіталь також можна назвати "батьківщиною каналізації". Саме тут за проектом Леонардо да Вінчі працювала перша в світі система зливу нечистот.

Коли прийшов час реставрувати госпіталь, міланські архітектори прийняли рішення всередині історичної будівлі спорудити конструкцію з сучасних матеріалів – скла, заліза. Це дозволило розділити простір, створити робочі місця для студентів. Зараз це одне з улюблених місць студентів. Архітектор Пьерфранческо Сачердоті розповідає: в будь-який момент конструкцію можна легко демонтувати, тому історичному будинку вона ніяк не шкодить.

Свою ідею, як оптимізувати суспільний простір, також розробила ще одна переможниця конкурсу Фонду Бориса Колеснікова, студентка Придніпровської держакадемії будівництва і архітектури Інга Компанієць.

"Я вибрала територію в історичній частині міста в Дніпрі. Це територія за філармонією, зараз вона занедбана. Там багато історичних пам'яток, поруч театр опери і балету. Люди ходять від театру Шевченка в бульвар. Зараз люди ходять через цю необлаштовану територію. Там є музей . Мета мого проекту – зв'язати історичні пам'ятники між собою", – розповідає дівчина.

Дівчина запропонувала створити на покинутій території молодіжний сквер "Зед", де можна буде перекусити, прогулятися і навіть попрацювати. Для Інги перемога в конкурсі – шанс зачерпнути досвід, побачити кращі архітектурні проекти і в майбутньому впроваджувати свої ідеї в своєму рідному місті.

"Мотивація дуже сильна. Хочеться перейняти досвід у фахівців в Італії і підняти Україну на рівень. Хочу, щоб і моя країна перебувала на вершині", – розповідає дівчина.

Свою ідею перетворення міста розробив і студент Київського профільного вузу Олександр. Він зробив проект парку на вулиці Жилянській, на території покинутого молокозаводу. Якщо його ідею вдасться реалізувати, на цій вулиці з'явиться ще один міні-місто. Молодий архітектор запропонував звести в парку інфраструктуру, що повторює систему міста. Зі своїми центральними алеями, місцями для відпочинку, роботи, дитячими майданчиками.

"У мене тематичний парк. І тема – місто. Тобто в парку повинна бути своя повноцінна структура. Я зробив так, щоб він вписався в тематику середовища. Зараз ця територія занедбана. Парк в моєму проекті складається з маленьких вуличок, з різними зонами. кожна зона нагадує частину міста – спальні райони (місце для відпочинку), з місцями для роботи (бізнес-центр) і так далі ", – пояснює хлопець.

Чотириденна поїздка до Мілана дозволила Олександру, як і іншим студентам, своїми очима побачити, як подібні проекти реалізують кращі світові архітектори. У майбутньому кожен з них зможе реалізувати отримані знання вже в Україні.

Екскурсовод Людмила Олександрович пояснює – для студентів знайомства з Міланом – шанс всього за кілька днів побачити, як розвивалася світова архітектура і як нові тренди і технології змінюють підходи в будівництві. Зараз забудовники не концентруються на максимальному використанні території не намагаються звести якнайбільше комерційної площі або житлових квадратів. Головна мета – перетворити територію, вписатися в її атмосферу і зробити новий об'єкт твором.

"Мілану 2600 років. У нас є архітектура 4 століття, є древнехристианские церкви, є архітектура епохи Відродження. Дуже важливо для майбутніх архітекторів ознайомитися з тим, як все зароджувалося. Але архітектура – процес. Студенти змогли познайомитися і з сучасною архітектурою. Для них це велика можливість ", – розповідає Людмила.

Після кількох днів інтенсивного навчання, відвідування провідного архітектурно-дизайнерського бюро, студенти побували на міжнародній виставці Made Expo. Тут вони змогли побачити кращі архітектурні та дизайнерські рішення провідних фахівців з усього світу.

Ну а ті, хто не зміг завоювати своє місце серед переможців в конкурсі Фонду Бориса Колеснікова, зможуть вже незабаром знову спробувати свої сили. Як розповідає директор фонду Софія Мудрик, конкурс для студентів пройде і в наступному році.

"Мілан є культурною та архітектурною центром Італії. За чотири дні наші переможці побачили екологічні та інноваційні будівельні рішення, доторкнулися до пам'ятників з давньою історією. Майбутні фахівці змогли перейняти передовий досвід у відомому архітектурно-дизайнерському бюро Італії – One Works, поспілкуватися з одним з керівників партнерів Леонардо Каваллі. Побували хлопці і в Європейському інституті дизайну IED Istituto Europeo di Design – провідному вузі Європи в області моди, дизайну, візуального мистецтва та комунікацій, відвідали профілі ні заняття. Сьогодні ми даємо молоді нові знання і мотивацію, а завтра вона сконструює оригінальні споруди і зведе нові міста ", – підкреслила директор Благодійного Фонду Софія Мудрик.

Через лічені роки юні архітектори і будівельники закінчать свою освіту і, можливо, в Україні, як і в Італії, з'являться свої "архітектурні центри", які зможуть не тільки привабити туристів, але і поліпшити життя городян.