Податкова вимагає сплатити податки з прощеної іпотеки
Юристи повідомляють, що податківці вимагають у тисяч українців сплатити величезні суми за прощені борги. Претензії отримують люди, які взяли доларові кредити на іпотеку до фінансової кризи 2008-2009 років і не змогли погасити їх до 2014 року. Втім, суди переважно стають на бік громадян.
За даними старшого партнера АК "Кравець і партнери" Ростислава Кравця, фіскали масово розсилають вимоги про сплату податків із прощених боргів, повідомляє UBR.ua. Йдеться про величезні суми – податківці вимагають сплатити по 200-300 тис. грн, а іноді й по 1-2 млн грн.
Після того, як 2014 року долар підскочив утричі, вартість іпотеки для багатьох українців стала непідйомною. Адже таким чином вона істотно здорожчала.
"Наприклад, хтось до 2008 року взяв кредит у 100 тис. доларів, коли він був умовно по 5 грн. У національній валюті сума боргу становила близько 500 тис. грн. Після обвалу ж гривні вона перетворилася на захмарні 2,4 мільйона", – пояснює податковий консультант Київського центру підтримки розвитку бізнесу Олександра Томашевська.
За її словами, банки тоді пішли людям назустріч. Вони зобов'язували їх виплатити певну суму боргу – а решту прощали.
Податківці ж розглядають прощений борг як додаткове благо. І вимагають сплатити з нього податок.
"Банк, отримавши нехай 1,4 млн грн – а це набагато більше від початкових 500 тис. грн – погоджувався "пробачити" решту боргу. Цей 1 млн грн називається "додаткове благо", про яке банк зобов'язаний повідомляти фіскальну службу. Податківці ж, бачачи у своїй звітності такий "подарунок", висували вимогу сплатити податки – 18% ПДФО та 1,5% військового збору", – пояснює Томашевська.
За словами юристів, практика винесення податкових повідомлень-рішень з метою донарахування податку на додаткове благо є досить поширеною. Однак коли справа доходить до суду, то в більшості випадків той стає на бік платника податків.
"На сьогоднішні всі ці вимоги податкової – неправомірні. І їх можна оскаржити в суді", – підкреслив Ростислав Кравець.
Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що за час карантину багато фізосіб-підприємців (ФОП) отримали повідомлення про штрафи через прострочення податкової сплати. Нараховані вони за різними податками: єдиним податком, ЄСВ тощо. Проте за законом цього не мало статися, адже прострочення під час карантину не карається.
Справа в т.зв. "незастосованій штрафній санкції", яку податківці почали застосовувати до ФОПів. "Якщо ви не сплатили вчасно податок під час карантину, штрафи не нараховувалися, а зараз їх вирішили показати", – зазначають аналітики.
Втім, штрафи за прострочення під час карантину податківці мають списати. До цього їх зобов’язує Податковий кодекс.