Німцям і не снилося: що можна дозволити собі з українською зарплатою і чому можуть заздрити в ЄС
Україна займає передостанню сходинку в рейтингу країн Європи за рівнем добробуту. У той же час низький рівень зарплат компенсується маленькими цінами. Наприклад, якби німець витратив всю свою зарплату на квитки для проїзду в громадському транспорті, він би зміг покататися всього 820 разів, а українець – 1,5 тис.
OBOZREVATEL з'ясував, як відрізняється рівень життя в Україні та в сусідів і чому не все так погано.
Головне:
Україна – одна з найдешевших країн для життя в Європі;
українці порівняно мало платять за громадський транспорт і комуналку, але змушені справлятися з великими цінами на нерухомість;
щоб поліпшити рівень добробуту, динаміка ВВП повинна становити приблизно 5% у рік.
Україна – одна з найдешевших країн Європи
Україна в 2019 році залишиться однією з найбідніших країн Європи. Так, згідно з даними МВФ, наше ВВП за паритетом купівельної спроможності становитиме $9,6 тис. на людину, а в сусідній Польщі – $33,4 тис., у Білорусі – $21,3 тис. Бідніша за нас серед європейських країн тільки Молдова ($7,5 тисячі).
Однак у той же час вартість життя українця значно нижча, ніж у більшості європейських сусідів.
Середня зарплата в Україні – 9,4 тис. грн. Незважаючи на те, що це в декілька разів нижче за заробітки поляків, на цю суму українці можуть, наприклад, 1566 разів скористатися громадським транспортом (середня ціна по країні – 6 грн за поїздку), купити 3,1 тис. яєць (30 грн за десяток) і 1056 кг картоплі (майже 9 грн за кг).
Водночас пачка цигарок у середньому коштує 30,5 грн, а за оренду "однушки" в центрі великого міста доведеться віддати 8,3 тис. грн.
Читайте: Ціна буде падати за днями: експерт розповів, що чекає продуктовий ринок
У Польщі, за даними сервісу Нумбео, вартість життя на 48,9% вища, ніж в Україні. Для порівняння, з середньою польською зарплатою в розмірі 23,2 тис. грн можна лише 1035 разів скористатися громадським транспортом. Натомість на одну зарплату вдасться купити 4,4 тис. яєць або 1812 кг картоплі. Середня ціна пачки цигарок – 112 грн.
У Білорусі за середньої зарплати 11,9 тис. грн ціни лише на 1% вищі українських. Загалом рівень життя білорусів незначно відрізняється від українців. Тут дорожчий громадський транспорт (на середню зарплату можна покататися 1487 разів), але практично не відрізняється вартість продуктів. За 10 яєць у середньому доведеться віддати 30 грн, а за кілограм картоплі – 11,3 грн. А ось пачка цигарок обійдеться в 41 грн.
У Молдові в середньому заробляють 7,7 тис. грн. Це на 1,7 тис. грн менше за українські оклади. Щоправда, проїзд у транспорті вдвічі дешевший (у середньому 3 грн по країні), а загалом ціни на 21% менші, ніж українські.
У багатій Німеччині середня зарплата становить 66,6 тис. грн. А одна поїздка на громадському транспорті обійдеться у 81,2 грн (на середню зарплату можна дозволити собі лише 820 поїздок). У середньому ціни на 172% вищі за українські.
Українці мало платять за транспорт, але переплачують за оренду
Транспорт, комунальні послуги, алкоголь і цигарки в Україні значно дешевші, ніж у більшості країн Європи. Так, багатий німець із середньою зарплатою, яка в 7 разів більша за українську, може дозволити собі лише 820 поїздок на громадському транспорті (якщо весь місячний дохід витратить на квитки). Водночас в Україні з відносно маленькою середньою зарплатою можна 1566 разів скористатися маршрутками, тролейбусами, трамваями і метро.
Частково низькі ціни компенсують порівняно невисокі заробітки. З іншого боку свою роль відіграє і недооціненість гривні, зазначає аналітик Єгор Комов. "Індекс біг-маку, який у професійному середовищі сприймається по-різному, показав, що один долар в Україні міг би коштувати 9,7 грн. Звичайно, під час переказу це певним чином спотворює ситуацію", – зазначає експерт.
Наприклад, якби долар в Україні продавався за 9,7 грн, то середня зарплата становила б $970, що навіть вище середньої польської зарплати в перерахунку на американську валюту.
"Повернути долар до рівня 9,7 грн, впевнений, неможливо. Замість цього необхідно робити все для прискорення зростання ВВП, а відтак, і заробітків домогосподарств. Щоб заробляти $970 ми повинні не курс утричі знизити, а доходи в три рази підвищити. А це означає, що маємо освоювати нові ринки, покращувати продуктивність, впроваджувати технології, створювати продукцію з високою доданою вартістю, залучати великих інвесторів. ВВП повинно підвищуватися щонайменше на 5% у рік", – розповідає Комов.
Читайте: Меню на Великдень: що буде з цінами на продукти харчування
Якщо за транспорт українці платять менше, ніж європейці, то нерухомість для більшості залишається недосяжною розкішшю. Наприклад, із середньою зарплатою в Україні необхідно віддати 89% доходу на оренду житла, в Польщі – 54,5%, а в Німеччині – лише 32%.
"Зі збільшенням доходу змінюється і структура споживання. Один із показників бідності – це коли ви левову частку доходу витрачаєте на їжу. Я б сказав, що легше оцінювати добробут домогосподарства за структурою його витрат, а не за чинним уже п'ять десятків років ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності", – зазначає аналітик.
Труднощі підрахунку: про що не говорять цифри
Опубліковані МВФ дані про ВВП на душу населення неточно відображають реальний стан справ. Проблема зі статистикою. Судячи з відліку, МВФ передбачає, що населення України становить понад 44 млн осіб. Ця цифра – офіційні дані української Державної служби статистики. Але й провідні демографи, й українські чиновники погоджуються: реальна ситуація набагато гірша. Перепис населення перший і єдиний раз проводили ще на початку 2000-х й відтоді могли рахувати тільки тих, хто офіційно виїхали з країни, померлих і народжених. Українці, які назавжди виїхали в Польщу, Німеччину, Чехію, Канаду тощо, але залишилися зареєстрованими в рідній країні, також враховуються в ці 44 млн.
Крім того, оцінюючи ВВП на душу населення, ймовірно, варто було б також тимчасово виключити українців, які залишилися на непідконтрольних частинах Донецької та Луганської областей. Навіть якщо вони і створюють валовий внутрішній продукт, працюючи на тій території, то на економіці України це не відображається. Тому загальний ВВП варто було б ділити не на всі 44 млн, а на тих українців, які реально живуть і працюють на економіку країни.