Немає борошна, лікарів і зарплат: жителі "Л/ДНР" поскаржилися на злиденне життя

На окупованій території Донецької та Луганської області з кінця минулого року спостерігається дефіцит продуктів. Ще у грудні місцеві жителі почали повідомляти в соцмережах, що в магазинах різко подорожчав хліб. Основна причина — відсутність зерна. Щоправда, люди підозрюють, що зерно просто притримали для того, щоб підняти ціни.

Жителі окупованих територій розповідають, що не вистачає дитячих лікарів, чимало з них просто виїхали. Втридорога доводиться платити за одяг, взуття, продукти. Детальніше — у матеріалі OBOZREVATEL.

Зникли борошно і крупи

Жителі окупованого Донбасу скаржаться, що в місцевих магазинах неможливо відшукати борошно.

"Пішла закупити борошна, Великдень же на носі, а борошна немає! Це ж навмисно все зробили, бо зараз якраз люди купуватимуть все на випічку", — обурюється в розмові з OBOZREVATEL пенсіонерка з Донецька Валентина Іллівна.

Читайте: Клоунада продолжается: русских рублей прислали – ждите шоу в Донецке

Ще у вересні у так званій "Л/ДНР" підконтрольні бойовикам "ЗМІ" повідомляли, що на підприємствах з виробництва хліба утворився дефіцит борошна. А також вказували на причину — місцеві виробники зерна не хотіли продавати його, оскільки їх не влаштовувала закупівельна ціна, вони вважають її занизькою. Тому вже у листопаді хліб тут подорожчав на 30%.

А у грудні окупаційна влада Донбасу збиралася додатково закупити зерно в так званий держрезерв, щоб не було дефіциту. Замість цього в магазини почали менше завозити соціального хліба за фіксованою ціною, замість 30% від усього обсягу тепер привозять лише 7%.

Наразі жителі окупованих територій підозрюють, що все зерно вивезли в Росію, де платять більше. А до них завозять борошно звідти, набагато дорожче за місцеве.

"Зникло борошно вищого ґатунку. Нашого борошна "Урожай", "Оленівське" взагалі немає на прилавках, тільки російське, яке за якістю набагато гірше, коштує 33 руб. І круп стало набагато менше, макарони теж у дефіциті, нормальні макарони доводиться шукати", — скаржиться жителька Донецької області Світлана Кравченко.

Читайте: ''Совок перед розвалом!'' У мережі з'явилися показові фото з Донецька

"У нас у Донецьку проблеми не тільки з борошном. Я в "Семірочку" пішов, хотів взяти на вагу рис і гречку, так дешевше. А там нічого немає. Рис якийсь брудний, невеликий. У "Амсторі" взагалі нічого немає вже давно. Немає і борошна на вагу, а в пачках стоїть російське по 38 руб., хоча раніше було по 28 руб. Запитав у продавців, що відбувається? Вони кажуть, що в усьому місті так, на складах нічого немає", — розповів OBOZREVATEL пенсіонер Володимир Прохоренко.

За його словами, така сама ситуація в Докучаєвську, де живуть його родичі.

Через те, що у жителів окупованих територій мало грошей, в Донецьку закривається супермаркет "Амстор".

"У цих магазинах полиці вже давно порожні, торгувати їм нічим. В одному районі цей магазин вже пару місяців типу на ремонті, і коли відкриється, ніхто не знає. У людей немає грошей багато купувати, беруть найнеобхідніше, а на базарі дешевше", — вважає молода мама Вікторія.

Останнім часом зникла і білокачанна капуста. Кажуть, запаси закінчилися, купити можна тільки у сільських жителів на базарах. "На ринку капуста коштує 70-75 руб., а погану, підгнилу можуть продати за 50 руб. Це дорого, звичайно", — каже Вікторія.

Роздають паспорти?

Під час першого туру виборів частина жителів непідконтрольної території збиралася їхати голосувати. Однак, як повідомляли в соцмережах, черги на пропускних пунктах стали занадто довгими.

"Не пускали як з одного боку, так і з іншого. Перевіряли все дуже повільно, явно тягнули час. Мабуть, наші голоси не дуже й потрібні", — каже у бесіді з нами Володимир Прохоренко.

Читайте: Донецкие и луганские запереживали

Ходили чутки, що після виборів жителям "Л/ДНР" в обмін на українські паспорти видаватимуть російські. Це люди трактували по-різному. Одні навіть думали, що їх хочуть "приєднати" до Росії, як Крим. Однак розмови так і залишилися розмовами.

"Ніхто ніяких російських паспортів нам не роздавав. У кого є українські, вони з ними можуть хоч кудись поїхати. А з "днрівськима" хіба що у Крим і Росію. Те ж саме зі вступом до вишу, вступати можна або тут, або в Росії. Щоправда, кажуть, що навіть у Києві з таким паспортами можна влаштуватися на роботу. Проте фірма повинна бути родом з Донбасу, тоді там до нас добре ставляться і беруть", — розповідає Вікторія.

Читайте: Новости из зоны: ''процветание ''ЛДНР'' началось

Поїхали лікарі, заводи працюють наполовину

Самі жителі непідконтрольних територій розповідають, що навіть у Донецьку не вистачає лікарів.

"Елементарно немає дитячого ендокринолога. Є такий фахівець в районі шахти "Засядька", жінка працює в лікарні. Але до неї вибудовується величезна черга. Легше раз на півроку поїхати до Києва в інститут ендокринології та пройти обстеження. Нещодавно звільнився і поїхав дуже хороший лікар-гінеколог. Отримав пропозицію працювати у приватній клініці в столиці, так що жителям Києва пощастило, він приймав найскладніші пологи. Взагалі багато наших лікарів зараз у Києві, Дніпрі на хороших посадах. І медсестри, хто зміг, поїхали, деякі за кордон подалися", — розповіла OBOZREVATEL медсестра Анастасія Олегівна.

Читайте: ''Вони такі самі українці'': Зеленський озвучив позицію щодо пенсій для ''ДНР'' і ''ЛНР''

Знайти роботу з гідною зарплатою на непідконтрольній території так само складно.

"У мене сестра у 2014-му приїхала до нас у Харків, удвох із чоловіком заробляли до 2 тисяч доларів. Але рік тому вирішили знову повертатися у свій Донецьк, мовляв, там життя налагодилося. Тепер ледве заробляють 8 тисяч гривень на двох, але повернутися вже не можуть", — зазначила харків'янка Ірина Василівна.

"Металургійні, хімічні, видобувні підприємства працюють, але частково, тому що немає сировини і ринків збуту. Той самий Харцизький трубний, Єнакіївський, Ясинуватський коксохім, Макіївкокс — працюють, але немає сировини, залежать від метзаводів. Зарплати там, звісно, не ті, що були до війни, так і з чого платити. На деяких заводах дійсно зарплату видають продуктами. Але для деяких і це якась надія на виживання. Та й сам Донецьк, можна сказати, мертве місто. Великі готелі і бізнес-центри стоять порожні, магазини закриті. Чи зможуть все відновити, якщо Донбас повернеться в Україну? Не знаю. Аеропорт розбитий, тепловози порізали на метал, дрібні виробництва розікрали", — з болем каже в бесіді з нами пенсіонер Валентин Павловський.