Європейський Союз і США 2 жовтня ввели в дію санкції щодо близько 50 офіційних осіб Білорусі за фальсифікацію виборів президента й порушення прав людини.
Дані про європейські санкції оприлюднив глава Євроради Шарль Мішель на пресконференції за підсумками першого дня саміту ЄС в Брюсселі. Інформація про американські обмежувальні заходи з'явилася на сайті Мінфіну США.
США ввели санкції проти восьми білоруських чиновників. Серед них виявилися секретар Центрвиборчкому і низка керівників силових органів.
Повний список осіб, що потрапили під обмежувальні заходи:
секретарка ЦВК Білорусі Олена Дмухайло,
заступник голови ЦВК Вадим Іпатов,
глава МВС Юрій Караєв,
заступник голови МВС – командувач внутрішніми військами Юрій Назаренко,
заступники міністра внутрішніх справ Хазалбек Атабеков і Олександр Барсуков,
глава столичного ОМОНу Дмитро Балаба,
начальник ГУВС Мінміськвиконкому Іван Кубрак.
До чорного списку ЄС потрапили близько 40 осіб. Зазначається, що вони несуть відповідальність за фальсифікацію результатів президентських виборів і порушення прав людини.
"Ми вирішили реалізувати санкції, які погодили в серпні. Це означає, що завтра (2 жовтня) письмовою процедурою буде реалізовано чорний список із приблизно 40 імен", – сказав він.
Водночас незаконно обраний президент Білорусі Олександр Лукашенко до списку санкцій не ввійшов. Президент Франції Еммануель Макрон зауважив, що ЄС не ввів санкції проти Лукашенка, оскільки це зірвало б вимогу Брюсселя почати діалог з опозицією за посередництва ОБСЄ і звільнити політв'язнів.
"ЄС не ввів особистих санкцій проти Лукашенка, оскільки це зірвало б вимогу Брюсселя до нього почати діалог з опозицією за посередництва ОБСЄ і звільнити політв'язнів. Це дало б Лукашенку законні підстави відмовитися від виконання цих умов", – наголосив він.
ЄС не міг ввести санкції проти Білорусі півтора місяця – заважав Кіпр. Для такого рішення необхідна згода всіх членів ЄС, а влада Кіпру заявляла, що схвалить обмеження проти Білорусі тільки в обмін на санкції проти Туреччини через розроблення нафтових родовищ біля узбережжя острова.
У результаті влада Кіпру погодилися поступитися – в обмін на обіцянку майбутньої підтримки в конфлікті з Туреччиною. Еммануель Макрон заявив, що санкції проти Анкари все ж таки може бути введено на початку грудня, якщо Туреччина не піде на діалог з ЄС і не відмовиться від односторонніх дій щодо Кіпру.
У відповідь Міністерство закордонних справ Білорусі заявило про введення санкцій проти ЄС. Заяву опублікували на сайті відомства.
"На жаль, така політика ЄС виявилася в пастці сконструйованої ілюзорної картинки подій у Білорусі, де нібито йде перманентна "боротьба добра зі злом", в якій всі засоби хороші, а в ролі "зла" незмінно виступає легітимна влада", – йдеться в повідомленні МЗС Білорусі.
Водночас МЗС не збирається публікувати свій список санкцій.
"Подальша розкрутка ЄС "санкцій маховика" може привести до ще більш серйозних наслідків, наприклад виходу Білорусі із загальних програм і проєктів, перегляду рівня і модальності дипломатичної присутності до рішення про доцільність збереження дипломатичних відносин", – додали в МЗС.
Як повідомляв OBOZREVATEL раніше, Великобританія і Канада вирішили покарати Лукашенка санкціями за фальсифікацію виборів і реакцію на протести в країні. Крім Лукашенка та його сина Віктора, вони стосувалися сімох високопоставлених білоруських чиновників.