Євросоюз завдав нового удару по Росії: кого зачепив
Європейський Союз ухвалив продовжити санкції проти російських фізичних і юридичних осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності України.
"Посли ЄС вирішили продовжити заморожування активів і візові заборони для 163 осіб і 44 організацій, відповідальних за підрив територіальної цілісності України", — повідомив брюссельський журналіст Рікард Йозвяк у Twitter.
За його словами, обмежувальні заходи будуть офіційно продовжені на початку березня.
Читайте: Європа покарає Росію за агресію у Керченській протоці: коли чекати удару
"Додаткові вісім осіб за агресію Російської Федерації у Азові будуть додані (до списку санкцій. — Ред.) пізніше", — пише Йозвяк.
Нагадаємо, 15 лютого Європейський Союз узгодив санкції проти восьми росіян у зв'язку із агресією РФ проти України у Керченській протоці.
Постійний представник України при Євросоюзі Микола Точицький повідомив про узгодження комітетом постійних представників ЄС продовження санкцій проти РФ до вересня поточного року.
"Комітет постійних представників ЄС узгодив продовження індивідуальних санкцій проти РФ до вересня 2019 року. Символічний крок у п'яту річницю початку агресії Росії проти України", – написав Точицький у Twitter.
Водночас із цим посли ЄС підтримали відновлення ембарго на продаж зброї Білорусі.
"Немає нових винятків. Заборона має бути офіційно продовжена на один рік наступного тижня", — резюмував Йозвяк.
Пізніше парламент Естонії проголосував за звернення до уряду з пропозицією заборонити в'їзд до Естонії і країн Шенгену чотирьом громадянам РФ, які, на думку парламентарів, заохочують або активно підтримують агресію Росії проти України в Азово-Чорноморській акваторії.
Як пише ERR, серед запропонованих осіб - Василь Піскарьов (очолює комітет Держдуми з безпеки та протидії корупції), Олексій Пушков (голова комісії з інформаційної політики Ради Федерації РФ), генерал Володимир Кулешов (перший заступник керівника ФСБ і начальник прикордонної служби ФСБ), контр-адмірал Сергій Станкевич (начальник прикордонного управління ФСБ Криму і Севастополя).
За те, щоб уряд розглянув введення санкцій, проголосували 56 депутатів. Голоси проти віддали тільки безпартійна Ольга Іванова та центрист Михайло Стальнухін.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
25 листопада корабель РФ протаранив буксир ВМС України, після чого Росія застосувала зброю і захопила три судна.
Всі 24 члени їхніх екіпажів потрапили в полон, троє моряків отримали поранення.
27 листопада окупаційна влада Криму почала обирати запобіжний захід українським військовополоненим морякам. 15 українських моряків заарештували на два місяці.
28 листопада Київський районний суд Сімферополя на два місяці заарештував дев'ятьох офіцерів ВМС.
26 грудня суд завершив розгляд апеляцій на арешт українських моряків, відхиливши клопотання адвокатів.
27 грудня Україна висунула Росії вимогу про термінові переговори щодо військовополонених, проте в РФ заблокували пропозицію.
Станом на 27 грудня всі 24 захоплені українські моряки визнали себе військовополоненими.
28 грудня адвокат моряків Микола Полозов заявив, що ФСБ тисне на полонених українців.
У Росії припустили, що обмін 24 українських моряків може відбутися вже у 2019 році, проте не раніше, ніж президентські вибори в Україні.