Відео дня
Енергетики закликали Кабмін перейняти європейський досвід держпідтримки проєктів зі скорочення викидів в енергетиці
Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України (ФРУПЕК) закликала уряд якнайшвидше знайти дієві механізми фінансування екологічної модернізації вугільних енергогенеруючих підприємств в рамках реалізації Національного плану по скороченню викидів від великих спалювальних установок (НПСВ).
Про це йдеться в заяві організації, опублікованій на її сайті. ФРУПЕК підтримала зусилля влади, спрямовані на виконання міжнародних зобов’язань з екомодернізації підприємств, але зазначили, що для реалізації поточної редакції Нацплану потрібно залучити щонайменше 4,3 млрд євро.
Це колосальні кошти для енергетичної галузі, зазначили там, особливо враховуючи кризову ситуацію, в якій вона наразі перебуває. Лише за 5 міс. цього року теплоелектростанції в Об’єднаній Енергетичній Системі України отримали збитків на суму 5,1 млрд грн. Вцілому з моменту запуску нового оптового ринку електричної енергії у 2019 році, заборгованість на ньому зросла майже до 37 млрд грн.
"З об’єктивних причин такі дисбаланси не лише унеможливлюють планування повноцінних інвестиційних програм в екомодернізацію, але й зводять до мінімуму виділення ресурсів навіть на підтримку та ремонт обладнання генеруючих компаній в належному технічному стані", - зазначили в організації, закликавши Уряд знайти механізми фінансування реалізації НПСВ.
Від цього, впевнені енергетики, виграють усі: і держава, і суспільство, і енергетичний сектор, який не лише забезпечує стабільність української енергосистеми, але й буде відповідати сучасним світовим екологічним трендам.
Показовим у цьому плані, зазначили у ФРУПЕКУ, може стати міжнародний досвід. До впровадження лібералізованої моделі ринку, європейські країни робили еко-модернізацію за рахунок інвестскладової та різних джерел держдопомоги. Після впровадження нового ринку електроенергії – за рахунок додаткових платежів споживачів на екомодернізацію генерації. Всього протягом 1990–2016 рр. в екомодернізацію за рахунок державної допомоги було інвестовано: в Німеччині – 19 млрд євро, Польщі – 11 млрд євро, Чехії – 7 млрд євро.
В Україні ж в тариф для споживачів раніше закладалась інвестиційна складова, яка цілеспрямовано скеровувалась на модернізацію ТЕС та ТЕЦ. Але виробникам електроенергії з 1 липня 2019 р. її скасували, хоча інвестнадбавка мала діяти до грудня 2022 року.
Як відомо, Україна, як член Європейського Енергетичного Співтовариства, у 2011 році взяла на себе зобов’язання з екомодернізації підприємств та поступового наближення країни до європейських вимог по викидах. Ці наміри були закладені в Нацплані по викидах (НПСВ), прийнятому Урядом в грудні 2017 р. Він, зокрема, визначає наміри України в період 2021 – 2033 рр. істотно скоротити викиди діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від ТЕС і ТЕЦ України, потужність яких становить 50 МВт і більше.
16 липня 2021 року Верховною Радою було ухвалено постанову №5129 про імплементацію Нацплану. Коментуючи документ, в Європейській бізнес-асоціації закликали Кабінет Міністрів вже найближчим часом розробити механізм фінансування НПСВ, щоб не зірвати процес екологічної модернізації енергетики.