Експерти почали називати реальні українські екологічні проблеми
В останні роки в Україні спостерігається помітне зменшення рибних ресурсів, причиною чого є як браконьєрство, так і низка інших проблем.
Про це йдеться у статті 24 каналу "Не існує швидкого вирішення складних проблем: про стан природи в Україні". Як зазначила кандидат біологічних наук Юлія Куцоконь, іхтіологиня Української природоохоронної групи (УПГ), є кілька серйозних проблем, які призводять до зменшення чисельності багатьох видів риб.
Гідробудівництво, внаслідок чого змінено гідрорежим багатьох річок, порушено їхню здатність до самоочищення, зокрема.
Забруднення промисловими та побутовими стоками, що призводить до зміни хімічного складу води і, як наслідок, гідробіологічного складу також.
Короткостроково сильні забруднення здатні фізично знищити велику частину гідробіонтів, зокрема – риб. Наприклад, використання води з річок на Поліссі для незаконного видобутку бурштину, замулення, збільшення завислих часток у воді, зниження прозорості – усе це впливає на видовий склад риб цих річок, зменшується чисельність видів, вимогливих до чистоти води чи до кількості розчиненого кисню.
Занесення чужорідних інвазивних видів, нехарактерних для цієї території.
"Усі ці проблеми призводять до зменшення чисельності багатьох промислово-важливих видів риб, особливо мігруючих та тих, що живуть на течії", – пояснила Куцоконь.
"Наприклад, усі осетрові, які нагулюються в морі, а нерестяться у річках, перебувають на межі зникнення через перегородження русел основних річок – Дніпра, Південного Бугу, Дону і Дунаю. Популяції підтримуються за рахунок штучного розведення. Через перетворення річок на каскади ставків та водосховищ із фауністичних списків випадають види, що живуть на течії та потребують високих значень розчиненого у воді кисню, нерестового субстрату піску та каміння. Колись масові у Дніпрі підуст та марена майже зникли з основного русла, зник вирозуб, інші види дуже знизили свою чисельність", – зазначила експертка.
Крім того, інвазивні види, які легше приживаються в порушених екосистемах, можуть знищувати аборигенні види, поїдаючи ікру та молодь, підриваючи харчову базу, заносять паразитів та хвороби, нехарактерні для аборигенних видів.
Щодо перевилову, як промислового, так і любительського, і браконьєрського, то, на думку експертки, "він також має негативний вплив, але значно менший, ніж гідробудівництво, принаймні в глобальному масштабі".
"Якщо ми перекрили аборигенним рибам шлях до місць розмножень, або знищили ці місця чи спотворили, через перетворення річки на водосховище або ставок, то жодна боротьба з незаконними ловами не допоможе. Хоча вона, звісно, теж потрібна", – підсумувала іхтіологиня.