Блог | Змова на стивідорному ринку: обсяги і шляхи вирішення проблеми

Більше півмільярда гривень недорахувався бюджет завдяки винахідливості стивідорних компаній.

Винахідливі стивідори чомусь забувають, що на обслуговуванні в Офісі перебувають усі учасники зернової перевалки – як ті, хто надає послугу, так і ті, хто цією послугою користується. Тому ми завжди бачимо ситуацію з усіх боків. До того ж, учасники процесу часто аналізують ситуацію на ринку у відкритому інформаційному просторі – і, як не дивно, те, що вони говорять, ніяк не відповідає тому, що вони фіксують у документах.

Читайте: Великий бізнес де-факто хочуть звільнити від податку

Наприклад, з відкритих джерел усій країні відомо, що за останні два роки ставки перевалки знизилися на 30% - з 18 до 13 доларів США за тонну. Деякі власники стивідорних компаній у своїх інтерв’ю прямо називають нинішню вартість послуги - 10-13 дол./тонну. Натомість, в переважній більшості письмових угод про надання послуги перевалки фіксується ціна 3-5 дол./тонну. Звичайно, така разюча невідповідність не могла нас не зацікавити.

Перевірки і аналіз ще тривають, але вже зараз ми можемо описати схему, завдяки якій компаніям, що займаються перевалкою зернових культур, вдалося в 3-5 разів зменшити базу оподаткування ПДВ і недоплатити в бюджет як мінімум півмільярда гривень. І це – тільки за попередніми підрахунками.

Читайте: Позики замість інвестицій. Як виводять гроші з країни

Почну здалеку. Відомо, що контроль над діяльністю майже усіх зернових терміналів в Україні здійснюється нерезидентами – пов'язаними особами, які свого часу інвестували кошти в будівництво таких терміналів. В результаті, проведений аналіз роботи вказаних підприємств встановив, що головним чином послуги перевалки надаються підприємствам-пов’язаним особам, а також підприємствам-нерезидентам, які є посередниками та мають офшорний статус.

Завдяки цьому на більшості вітчизняних терміналів сформувалася цікава схема розрахунку за послуги перевалки: український оператор терміналу отримує лише третину ціни, виключно для покриття його витрат в Україні, а інша частина суми просто виводиться з України - її підприємство-нерезидент сплачує пов’язаній з компанією-стивідором материнскій компанії, що зареєстрована в країні з пільговим оподаткуванням.

Читайте: Хто і чому провокує зростання податкового боргу

Нагадаю, що починаючи з 1 січня 2016 року набрали чинності зміни до податкового кодексу України, які визначають базу оподаткування ПДВ, виходячи з ринкової (звичайної) ціни. Вказана позиція щодо застосування ринкової (звичайної) ціни також відображена в листі ДФС України від 15.08.2016 року №27600/7/99-99-14-02-01-17 "Про рекомендації щодо застосування звичайної ціни при визначенні бази оподаткування ПДВ в ході документальних перевірок".

Як я вже писав, за наявності рівнозначних умов ціна на послуги перевалки, самостійно встановлена кожним підприємством і зафіксована в документах, коливається від 3 до 12 доларів США за тону, тоді як, відповідно до розміщеної в інтернеті інформації, публічних прайсів та відомих усних домовленостей, вартість перевалки тонни зернових культур формується на рівні 12 дол. США.

Наприклад,підприємство "А" надавало послуги перевалки пов’язаним особам в Нідерландах на рівні 5 долл за тонну, підприємство "Б" на рівнозначних та співставних умовах надавало послуги перевалки зерна підприємству з офшорним статусом за ціною 3 долл за тонну. Разом з тим, при наявності рівнозначних та співставних умов по підприємство "В" надавало послуги перевалки як підприємствам-резидентам, так і нерезидентам по ціні 10-12 доларів за тону.

Таким чином, за наявності рівних умов, деякі підприємства навмисно занижують вартість перевалки і переносять точку прибутковості за межі України до країн з пільговим опозаткуванням задля зменшення бази оподаткування до держбюджету.

Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС вже провело контрольно-перевірочні заходи кількох підприємств, за результатами яких лише за перше півріччя 2016 року було донараховано понад 100 млн грн. За цими нарахуваннями триває судове оскарження, натомість перевірки ще не закінчено.

Оскільки до 1 січня 2016 року діяла норма Кодексу, згідно з якою база оподаткування визначалася в межах трансферного ціноутворення, ми організували перевірки з питань дотримання платниками податків у 2015 році принципу "витягнутої руки". Чим закінчаться перевірки і суди, важко сказати однозначно. В будь-якому разі ми намагатимемося зробити все, щоб комерційна діяльність, що відбувається на території України і з використанням наших потужностей, приносила зиск насамперед Україні, її бюджету та народу. Тому стивідорам варто було би самим свідомо перейти до повноти декларування і розширення бази оподаткування в Україні.