Зберегти виробництво в Україні, незважаючи ні на що. А головне – людей, які там працюють, – Сергій Анпілогов
Криза-менеджмент – тема у світі дуже затребувана. Світ нестабільний. Більше того, з кожним роком він стає менш стабільним. У самих, здавалося б, фінансово забезпечених країнах, дуже мало компаній можуть бути впевнені в завтрашньому дні, навіть досягнувши в недавньому минулому відчутних успіхів. На тлі змін, що відбуваються у світі, бізнес повністю відображає його стан, будучи, буквально, квазізмінним. І начебто ще вчора більше, ніж міцні структури, починає хитати і лихоманити. Впливає все – починаючи від кліматичних катаклізмів, закінчуючи суто людським фактором – війнами, революціями, національними та релігійними конфліктами. Та мало чим ще.
Вчорашні стовпи буквально починають руйнуватися. Ось тут і з'являється на арені кризовий менеджер – людина, здатна знайти вихід, повернути політику компанії, часом, на 180 градусів і вивести її на принципово новий рівень, влити, так би мовити, в старі міхи молоде вино, тобто – врятувати від неминучого краху, банкрутства чи просто збитків. В Україні – є однією з найбільш нестабільних на сьогоднішній момент країн світу, такі люди просто на вагу золота. Можна сказати – це лоцмани, здатні провести країну між небезпечними рифами, показати найбільш безпечний і оптимальний шлях, коротше – врятувати, чого хитрувати.
Сергій Анпілогов – яскравий приклад саме такого кризового менеджера найбільшого масштабу. Анпілогов, що народився в 1971 році в Києві, досить молодий для великого бізнесмена і більш, ніж зрілий і досвідчений у бізнесі. Біографія його досить яскрава – школа , Мелітопольська Агротехнічна Академія за спеціальністю інженер – механік, служба в органах Внутрішніх справ України з 1996 по 2000 роки, потім – юридичний факультет Сімферопольського університету імені Вернадського.
З 2000 року, власне, і починається його шлях до макроекономіки України – спочатку робота директором Мелітопольського пивзаводу, потім директором та головою правління Маріупольського пивзаводу та Запорізького пивзаводу №1. У 2007 році Сергій організував "Українську пивну групу" ("UBG"), до якої увійшли чотири пивоварні Заводи – мелітопольський, лисичанський, запорізький та криворізький. А зараз він є власником UBG, Мелітопольського та Луцького пивзаводу "ZEMAN", а також двох дистриб'юторських компаній – UBG і Бір-Системс (BEER-SYSTEMS). У 2014 році Анпілогов відкриває в Україні готельний комплекс Villa San - Remo Resort & Spa. У 2015 році організовує компанію "Edelweiss Baden – Baden GmbH" у Німеччині. 2016-го створює спільну німецько-українську компанію з виробництва пива під міжнародною торговою маркою "Байєр". Продукція власних пивзаводів має понад 50 золотих медалей і є переможцем та призером багатьох міжнародних виставок та конкурсів. Пиво "Альберт" власного виробництва компанії "Monaco beer international" постачалося до резиденції палацу принца Монако.
Все перераховане вже можна вважати цілком переконливим приводом зайняти трон "Пивного короля" і спочивати на лаврах. Проте війна, звісно, внесла свої "корективи" навіть у успішний пивний бізнес. Самі розумієте, що могло статися із заводами на окупованих територіях. Ось тут і виявився повною мірою талант кризового менеджера Сергія Анпілогова. Адже його мета – зберегти бізнес, незважаючи ні на що, а головне - зберегти робочі місця та людей, які працюють на його підприємствах.
У результаті, на сьогоднішній день, у Лисичанську та Мелітополі на знищених заводах із 450 кваліфікованих працівників не залишилося нікого, але у Луцьку, на заводі "Земан", – кількість робітників збільшилася у півтора рази. Виробництво продукції зросло у такій самій пропорції. Звичайно, зараз нелегко, буде, можливо, ще важче, але є цілковита впевненість, що після звільнення наших територій та закінчення військових дій усі підприємства Анпілогова будуть відновлені у найкоротші терміни та робота продовжиться.
Сергій Анпілогов – "Я не вважаю за можливе для себе розслабитися на якомусь етапі і спочивати на лаврах, задовольняючись досягнутим. Бізнес – це вічний рух – перпетуум мобіле. Зупинка рівносильна смерті, у фігуральному сенсі, само собою. Зараз, звичайно, Український бізнес Активність бойових дій, безперечно, веде до порушення виробничих та логістичних шляхів, до руйнувань, високих цін на енергоносії та скорочення попиту. Тобто відновлення зростання економічної активності сповільнюється у всіх секторах економіки. А і в усій Європі та світі. Наша мета – зберегти те, що є, включаючи людські ресурси, до того часу, коли ми зможемо відновити зруйноване і зробити новий ривок уперед.Я у цьому глибоко впевнений і постійно працюю у цьому напрямі".
Але бізнес бізнесом, адже є в житті не менш важливі аспекти. Наприклад, захоплення. Сергій Ігорович багато років віддає автоспорту, будучи не лише засновником автомобільної команди, а й спортсменом – майстром автомобільного спорту. Наприклад, команда, яка існує на базі створеної Анпілоговим асоціації, є призером європейських перегонів з дрег-рейсингу, а також чемпіоном Об'єднаних Арабських Еміратів 2017 року.
Сергій Анпілогов – "Дрег-рейсинг – це як кохання з першого погляду. Для мене це і віддушина, і зміна декорацій, і адреналін, такий необхідний для стимуляції всіх процесів в організмі. Я люблю спорт, зокрема – автоспорт, і завжди робитиму все для його підтримки та розвитку. Україна гідна тих людей, які ним займаються і тих нагород, які ці люди заробили для своєї країни. Автоспорт – досить затратна область, але це моя гордість і для того, щоб ми могли й надалі розвиватися, я вже точно зроблю у майбутньому не менше, ніж зроблено раніше".
Втім, спортом захоплення Сергія Ігоровича не обмежуються його хобі – художні композиції простору в найширшому сенсі. Тут і малювання, і словотвори, і філософія смислів.
Він колекціонує книги, предмети мистецтва, артефакти. Сергій Анпілогов вважає, що з огляду на досвід та потенціал, накопичені в Україні, можлива та корисна інтеграція в аналогічні сфери суспільства за межами нашої країни. Досвід, отриманий у Європі – яскраве тому підтвердження.
Популяризація історичної спадщини – обмін музейними фондами, створення та залучення нових туристичних маршрутів, знайомство з випробуваною часом продуктивною та торговельною практикою громад, з їх етно-традиціями та звичаями. Саме це є затребуваним полем для проведення фестивалів, виставок, наукових конференцій, інших видовищних та пізнавальних заходів та просвітницьких програм, включаючи виробництво фільмів, журнальної, сувенірної, геральдичної продукції.
Ну і "профільна" – харчова промисловість. Стійкий намір та ресурсні можливості дозволяють реалізувати план створення та розвитку за кордоном пивоварних заводів, із залученням достатніх інвестицій, що забезпечують виробництво та реалізацію продукції, створення робочих місць зі стабільною високою заробітною платою.
Сергій Анпілогов – "Україна – наша Батьківщина, я дійсно вважаю, що у нас є те, чим можна пишатися, ділитися та змінюватися на світовому рівні. Це стосується всього – спорту, культури, людського потенціалу. У мене троє дітей і для мене важливо – якщо вони захочуть жити на Батьківщині, – у них має бути те місце, куди можна повернутися. Щоб не було соромно і прикро за свою країну, це теж одна з головних причин робити те, що я роблю. Бізнес заради бізнесу не має сенсу, він важливий заради майбутнього, чи то майбутнє моєї країни, моєї родини, моє зрештою ".
Так, якщо успішній людині – Сергію Анпілогову є чим пишатися в нашій країні, то й країні є ким пишатися в даному випадку. Сергій Ігорович Анпілогов – академік, діяч науки, культури та спорту, успішний бізнесмен, меценат, визнаний організатор взаємодії громадських асоціацій та розвитку соціальних відносин. Крім того, він Народний Герой України, кавалер орденів у тому числі міжнародних – "Легенда Культури Світу", "За Заслуги", "Архангела Михайла", "Софія Київська", "Покрова", нагороджений медалями "Золота Медаль Пошани", "Надія Нації", нагороджений державними почесними званнями та відзнаками. Сергій Ігорович фінансує будівництво Свято-Микільського чоловічого монастиря УПЦ Київського патріархату. Загалом, перераховувати нагороди та дії героя цієї статті можна дуже довго. Головне те, що Анпілогов – людина дії, яка щиро любить свою країну і робить для її розвитку та процвітання все можливе, благо можливості у нього є. І справа навіть не в матеріальній підтримці, хоч вона вкрай важлива. Важливим є його досвід кризового менеджера, організатора та гуру бізнесу, який здатний вивести зі складного становища не лише свої підприємства, а й допомогти країні подолати існуючі економічні складності. На мою думку, це саме те, що має бути максимально затребуваним і оціненим у наш більш, ніж нелегкий час.
Сергій Анпілогов – "Головне в ситуації, в якій зараз опинилася наша країна – знати, куди рухатися і що робити. Критичними перешкодами для бізнесу зараз є навіть не так військові дії та руйнування, але викликані ними ціни на сировину, логістичні проблеми та нестачу оборотних коштів .Встати "на ноги" на повну силу бізнес в Україні поки не може, але наша робота, мій досвід та величезне бажання всього Українського народу призведе до процвітання та нових досягнень як у галузі в якій я працюю, так і в Україні загалом".