Блог | Великий бізнес де-факто хочуть звільнити від податку

Що стосується результатів роботи Офісу великих платників податків та служби в цілому слід зазначити, що 2017-й рік був дуже вдалим. По-перше, Державній фіскальній службі вдалося виконати у повному обсязі розпис Мінфіна щодо надходжень до державного бюджету України, і це вже є великим досягненням. Що стосується Офісу, то ми зібрали у 2017-му році 250 млрд податків. Це на 30 млрд більше, ніж у 2016-му році.

Також щодо різних направлень діяльності Офісу ми теж мали неабиякі успіхи. Так ми досягли досить гарних результатів щодо контрольної роботи. І від контрольної роботи ми отримали 2,9 млрд гривень додатково до бюджету. Це при тому, що ми скоротили кількість проведення перевірок.

Також досить вдалими були наші дії у судах щодо відстоювання нашої позиції. За результатами розгляду справ у судах понад 200 справ було розглянуто на користь Офісу великих платників податків. І також додатково до бюджету надійшло 4,5 млрд грн.

У нас досить непогані результати щодо міжнародного співробітництва. Так, ми отримали понад 170 відповідей від наших партнерів за кордоном на наші запити, які у подальшому сприяли тому, що ми провели дуже гарну роботу відносно транспортного ціноутворення і багато наших платників податків подали уточнюючі розрахунки самостійно і збільшили фінансовий результат оподаткування майже на 3 млрд грн.

Завдяки тому, що нам було збільшене фінансування, ми змогли укомплектувати наш кадровий склад за рахунок досить активних, молодих та професійних кадрів, і на сьогодні це велике досягнення. Середня заробітна плата наших фахівців складає понад 20 тис. грн. Тому це є додатковим стимулом для того, щоб ефективно обслуговувати наших платників податків.

Читайте: Позики замість інвестицій. Як виводять гроші з країни

У нас досить амбітні плани на 2018-й рік, і вони стосуються знов таки якості обслуговування великих платників податків. Офіс великих платників податків на сьогодні збирає майже 57% від загальної суми державних податків, які сплачуються до державного бюджету. На 2018-й рік ми поставили завдання забезпечити долю надходження від підприємств Офісу великих платників податків на рівні 60%. Це ми плануємо зробити за рахунок підвищення якості обслуговування наших платників. Тому що ми, завдяки плідній роботі з профільним комітетом Верховної ради, ввели нові критерії для великих платників податків: ми зменшили кількість суб’єктів, які обслуговуються у нашому офісі.

Друге направлення це введення так званого електронного аудиту. Цей проект був розроблений нами ще у 2017-му році, проте були деякі складнощі щодо його впровадження. Проте на 2018 рік ми плануємо все ж таки ввести в дію проект електронної камеральної та документальної перевірки. На сьогодні вже повністю закінчена розробка. Ми вирішуємо, якого з підрядників залучити до цієї роботи. І я вважаю, що це значно полегшить супроводження великих платників податків і ми відійдемо від впливання людського фактору на проведення перевірок.

Топ-10 платників податків в Україні

Вже протягом кількох років перша десятка платників податків по суті є незмінною. Можуть бути якісь переміщення з першої на другу позицію, або з другої на третю позиції, проте перша десятка є незмінною і завжди прораховується нами. Ми приділяємо увагу цим платникам податків. Від їх діяльності безпосередньо залежить наповнення бюджету. Я вважаю, що у 2018-му році десятка найзначніших платників податків буде такою самою.

Податок на прибуток

Загалом до державного і місцевого бюджету надійшло 72 млрд податку на прибуток за 2017-й рік. Це загалом по системі Державної фіскальної служби. Платниками Офісу великих платників податків було сплачено 52 млрд грн.

2017-й рік став безпрецедентним в частині сплати та декларування зазначеного податку. Ми отримали 20%-й приріст сплати у порівнянні з 2016 роком, і майже 40%-й приріст декларування зазначеного податку. Слід зазначити досить стрімке зростання щодо сплати і щодо декларування зазначеного податку. І також ми прораховуємо 2018-й рік.

Якщо цей податок замінять на податок на вивиедений капітал, чи це сильно відобразиться на надходженнях в бюджет?

Це є одним з тих ризиків, які я вважаю необхідно враховувати при введенні чи заміні податку на прибуток на податок на виведений капітал. По-перше, хочу зазначити, я не є суперечником введення податку на виведений капітал. Для нас, як податківців, є абсолютно очевидні плюси від введення цього податку.

По-перше, адміністрування цього податку значно простіше, ніж адміністрування податку на прибуток. По-друге, з цього випливає і прозорість декларування і адміністрування податку на виведений капітал. По-третє, досить зрозумілими є операції, які обкладаються зазначеним податком.

Читайте: Хто і чому провокує зростання податкового боргу

Ризики введення податку на виведений капітал

Проте є і ризики. Я вважаю, що ми повинні враховувати ризики, які можуть бути при введенні нового податку, і перш за все, це можливі втрати. Ми прорахували втрати за два роки – 2018 і 2019. Втрати по розрахункам спеціалістів Офісу великих платників податків можуть сягати від 80 до 100 млрд грн.

По-друге, одним з ризиків є те, що податок на виведений капітал по суті нівелює всі міжнародні конвенції, що стосуються подвійного оподаткування. Тобто ми прийдемо до того, що будь-які виплати нерезидентом будуть оподатковуватись двічі: як в Україні, так і в країні нерезидента.

По-третє, це може призвести до здорожчання кредитних коштів. Тому що багато наших клієнтів на сьогодні залучають кошти від іноземних інвесторів, від своїх материнських компаній під проценти, тому що капітал в Україні дуже дорогий та обмежений і наші платники вимушені звертатись до міжнародних позичальників. І якщо ми будемо обкладати ці кошти додатковим податком, звичайно це може призвести до здорожчання кредитних коштів та згортання деяких бізнесів на території України.

Проект податку на виведений капітал (ПВК) не дає змоги бізнесу вибирати між двома податками. Якщо він буде введений, то податок на прибуток автоматично наші платники не будуть сплачувати, а будуть сплачувати податок на виведений капітал. Є лише невелике виключення для банків. Лише банки зможуть обирати на певний період, який податок їм сплачувати до бюджету: чи ПВК, чи податок на прибуток.

Чотири країни намагалися з різним успіхом ввести податок на виведений капітал. Це була Естонія. На сьогодні в цій країні цей податок працює. Грузія нещодавно приєдналась. І був досвід введення зазначеного податку в Македонії та у Молдові, проте ці дві країни відмовились від введення податку на виведений капітал і зараз у них в оподаткуванні його немає. Мабуть не було того економічного ефекту, на який вони розраховували.

Прилив інвестицій після введення цього податку в Естонії є плюсом, проте Естонія теж у короткостроковій перспективі отримала зниження показників щодо сплати у порівнянні з податком на прибуток. Ми кажемо про ризики саме в частині сплати.

Щодо можливості притоку інвестицій – так, податок на виведений капітал у зв’язку з тим, що він є більш прозорим, звичайно надає можливості для того, щоб в Україну були залучені додаткові інвестиції.

При цьому слід зазначити, що в Україні ставка податку на прибуток не є досить високою у порівнянні з тими ставками, що діють в Європі. Тобто наші 18% - нижчі тільки у Молдові і в Грузії. В інших країнах Європи ставка корпоративного податку (який є аналогом податку на прибуток – Ред.) в деяких країнах є значно вищою, ніж ставка податку на прибуток в Україні.

Читайте: Чи справді ставки за кредитами для бізнесу не є високими?

Те, що на сьогодні кошти виводяться з України – це абсолютний факт. Я вже неодноразово зазначав, що у нас більшість транзакцій як по експорту, так і по імпорту відбуваються за рахунок непрямих контрактів. Тобто є якась прослойка, яка зазвичай зареєстрована в офшорних юрисдикціях, або в юрисдикціях з меншими ставками оподаткування і більшість операцій, на жаль, сьогодні відбувається саме за рахунок цієї схеми.

Що стосується альтернатив, які ми можемо з вами привести податку на виведений капітал, можливо слід було би розглядати такі механізми, як перегляд ставок по конвенціях щодо подвійного оподаткування. На сьогодні з багатьма країнами у нас є зазначені конвенції, проте ставка щодо оподаткування виплат нерезидентам є досить незначною: в межах від 0 до 4%.

Тобто можливо потрібно було б обрати саме цей шлях і переглянути, по-перше, місце сплати податку на прибуток при сплаті доходів нерезидентам та переглянути ставки. Також як альтернатива може бути введення такого поняття як приховані дивіденди. В багатьох країнах світу є таке поняття, і саме значення поняття дає можливість розширити базу оподаткування за рахунок сплати як дивідендів, так і платежів, які ми можемо прирівняти до дивідендів.

Плюси

Що стосується податку на виведений капітал, у нас зовсім інша база оподаткування. Тобто оподатковується не фінансовий результат, а оподатковуються конкретні операції. Звичайно, фахівцю простіше перевірити конкретну операцію, ніж перевірити всю діяльність підприємства і визначитися, чи вірно був сформований фінансовий результат, або є проблеми в його формуванні.

Фальсифікувати результат досить складно, тому що є конкретна транзакція, і ми розуміємо, чи вона підпадає під оподаткування, чи вона не підпадає.

У будь-якому разі при введенні цього податку будемо стикатися з різноманітними схемами щодо ухилення. Проте цілком можливо, що у перший рік чи два підприємства значно скоротять виплати, які будуть оподатковуватися, і ми знов таки зможемо отримати зменшення бази оподаткування.

Мені досить важко прорахувати, як зміниться рейтинг платників податків. Я вважаю, що зміни відбудуться незначні, тому що багато з наших великих платників податків сплачують не тільки податок на прибуток, а також левовою долею є сплата податку на додану вартість та акцизного податку. Тобто я думаю, що зміни в рейтингу будуть незначними. А ось доля податку на виведений капітал може бути значно меншою, ніж доля податку на прибуток для наповнення державного бюджету.