Квоти на імпорт сірчаної кислоти, можуть зупинити всю металургію (фото: 24 канал)
Продовження дії квот на імпорт сірчаної кислоти і дефіцит ресурсу на ринку загрожує зупинкою металургійної галузі.
Про це заявив генеральний директор УНВА "Укркокс" Анатолій Старовойт.
"Нам сірчана кислота потрібна для очищення коксу від аміаку. І в результаті, якщо я не очищаю від аміаку, я можу зупинити просто коксове виробництво. Зупинимо коксове виробництво – зупинимо доменне", – сказав Старовойт.
За його словами квотування на імпорт сірчаної кислоти призвело до монополізації ринку, виробники стали продавати її через посередників, у результаті ціни на ресурс значно зросли, а недавня аварія на підприємстві "Сумихімпром" призвела до гострого дефіциту сірчаної кислоти в Україні.
"І на Хімпромі сталася аварія, звичайно, це створило труднощі. А тут ще й прокладочка працює...", – зазначив Старовойт.
На його думку, необхідно скасувати квотування на імпорт сірчаної кислоти, в іншому разі можлива зупинка металургійних підприємств.
"Проблема стосується всього металургійного комплексу. Тому що якщо ми зупинимо коксове виробництво, значить, зупинимо і доменне", – наголосив Старовойт.
Нагадаємо, з 1 вересня 2018 Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на поставки сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. У результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже в два рази, відбулася монополізація ринку. Це, зі свого боку, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає – купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки в обмеженого кола постачальників, якими як правило є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.
Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти й олеума для нівелювання ризиків недозабезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.