Верховна Рада списала мільярдні борги на ринку електроенергії
Верховна Рада у другому читанні і в цілому ухвалила законопроєкт №2386, який списав мільярдні борги, що були на "старому" енергоринку до його переходу на нову модель.
Рішення було ухвалено на засіданні в середу, 17 червня. Його підтримали 243 народних депутати.
"Реформа розпочалась, залишивши за собою мільярдні борги. Так, станом на 31.08.2019 дебіторська заборгованість ДП "Енергоринок" складає 30,9 млрд грн; заборгованість, яка виникла після ведення в дію роздрібного ринку електричної енергії (1 півріччя 2019 року) становить 2,4 млрд грн. Кредиторська заборгованість ДП "Енергоринок" складає 28,1 млрд. грн", – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Борги виникли з кількох причин:
бюджет не повністю розраховувався з шахтами за вугілля;
погано розраховувались підприємства водопровідно-каналізаційного господарства;
погано розраховувались споживачі електроенергії на окупованих територіях Донбасу.
Верховна Рада вирішила погашати борги цінними паперами (облігаціями внутрішньої держпозики), а не "живими" грошима. У такий же спосіб докапіталізовували і ПриватБанк після націоналізації. Випускаючи і продаючи ОВДП, держава, по суті, бере кредит, із зобов'язанням у майбутньому викупити їх із відсотками.
Цими паперами поповнять фонди "Укргідроенерго" та "Енергоатому" на суми, які їм заборгував "Енергоринок". У такий спосіб відбудеться погашення боргів.
"Умови емісії та цільове призначення облігацій внутрішньої державної позики, затверджуються Кабінетом Міністрів України", – йдеться у законі.
Верховна Рада списала мільярдні борги на ринку електроенергії
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше в.о. міністра енергетики Ольга Буславець заявила, що ручне втручання в роботу ринку електроенергії для зниження тарифів на електроенергію для промисловості призвело до того, що галузь переживає найбільшу кризу, а енергетичні підприємства не можуть працювати через багатомільярдні борги.
НКРЕКП підтримала меморандум щодо скорочення зелених тарифів і вирішення проблем галузі, який став основою для зареєстрованого в парламенті законопроєкту №3658.