В Україні дозволять продаж землі: що отримає кожен і чи зможуть купувати іноземці
Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук подав до Верховної Ради законопроєкт про зняття мораторію на продаж (оборот) сільськогосподарської землі. Одні бояться, що вся земля потрапить до рук декількох холдингів, інші ж скаржаться – економіка недоотримує мільярди через заборону.
Про те, як в Україні працюватиме ринок землі, хто зможе купувати паї і з якими ризиками можемо зіткнутися – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Головне:
закон про ринок землі введе обмеження на максимальне володіння на рівні 200 тис. га;
іноземці не зможуть купувати землю;
відповіді на найважливіші питання: чи будуть кредити для фермерів, коли ухвалять і які є ризики.
Кому і скільки продадуть
"Мораторій на землю шкодить. Це інструмент, який обкрадає щодня", – заявив прем'єр Олексій Гончарук, звітуючи про розроблений документ. І хоча це лише один документ із цілого пакета, в ньому уряд відповів на головні питання.
По-перше, вказав, хто може купувати землю.
Таке право надали українським громадянам, територіальним громадам, українським юрособам, державі. Правда, в самому законі зазначено, що паї можуть купувати "юридичні особи, створені згідно з українським законодавством". Залишається під питанням: якщо компанія відкрита в Україні, але кінцевий власник – іноземна фірма або офшор, чи отримає вона право купувати землю?
Іноземцям також може дістатися українська земля, але тільки в спадок. І вступаючи в права, вони зобов'язуються протягом року продати пай.
Усі договори оренди, які укладені до набрання законом чинності, залишаться дійсними. Також орендар отримає перевагу: перший зможе претендувати на купівлю землі, якщо власник вирішить її продати. Як саме буде регулюватися це питання – парламентарі визначать уже в наступному законопроєкті.
Читайте: В Україні запустять ринок землі: з'явилися подробиці важливого закону
По-друге, Кабмін зміг встановити терміни та ввів антимонопольні обмеження.
Про останні, за інформацією OBOZREVATEL, ширилося багато суперечок. У законі йдеться, що не можна купити більше 15% у межах області та 0,5% у межах країни. Загалом виходить більше 200 тис. га. А це площа декількох українських міст. Наприклад, площа Києва – 84,7 тис. га.
Ринок землі планують відкрити вже в жовтні 2020-го. До цього моменту уряд повинен щонайменше навести порядок у Земельному кадастрі. І нібито саме тому й звільнять чинних керівників відомства. Характеризуючи те, як чиновники управляють зараз, прем'єр-міністр використовував слова і словосполучення "треш", "прогнила система", "працюють корупціонери".
"Те, що зараз там відбувається, – це треш. Ми виходимо з того, що там абсолютно прогнила система, де працюють переважно корупціонери. Наступного тижня ми маємо намір повністю змінити керівництво державного земельного кадастру", – заявив Гончарук на своєму брифінгу 25 жовтня.
Що ще варто знати про законопроєкт:
обмеження щодо максимальної площі землі "в одних руках" затверджуватимуть із урахуванням пов'язаних осіб – тобто інших підконтрольних компаній і партнерів;
якщо виявиться, що максимальне обмеження порушено – землю можуть забрати;
якщо в українця є право до кінця життя користуватися землею комунальної або державної власності, він отримає право її викупити без торгів і за оцінною вартістю.
Правда, в документі не визначено багатьох важливих моментів. Наприклад, як проводитимуть перевірку, кому належить українська компанія. Так, якщо вона оформлена на іншу українську компанію, яка зі свого боку належить офшорці – чи будуть це простежувати.
Але набагато важливіше питання, без якого купувати землю зможуть тільки агрохолдинги – дешеві й довгі кредити для фермерів. Самі вони хочуть, щоб такі кредити видавали під заставу землі й без поручителів, розповідає аграрій Олександр Когт.
"Якщо ти береш кредит на мільйон гривень і тобі потрібен поручитель – спробуй знайди того, хто поручиться на таку суму. Якщо позика на техніку, то вона має видаватися під заставу техніки. Якщо ж на зрошувальну систему, то під її заставу", – пояснює він.
Читайте: Україна відкриє ринок землі: стало відомо, чого чекати простим фермерам
Олексій Гончарук озвучив завдання: умови кредитування для українських фермерів повинні бути такими ж, як і для іноземців, які могли б приїхати в Україну й купити актив, якби їм продавали. Варто зазначити, що в ЄС кредитна ставка може коливатися в межах декількох відсотків, а в Україні – до 30%.
Найгостріші питання і думка сторін
Як вказано вище, питань щодо теми відкритого ринку землі дуже багато. Є як відверті міфи, так і складні політичні й економічні речі. Зібравши все воєдино, можна приблизно визначити, які нюанси найбільше хвилюють українців:
Чи куплять землю іноземці?
200 тис. га – це багато чи мало?
Чи будуть пільги для фермерів і як держава подбає не тільки про великий бізнес, а й про звичайних українців?
Всі ці питання OBOZREVATEL адресував тим, від кого і залежить ухвалення рішень. Заступник глави фракції "Слуга народу", член комітету з питань аграрної політики Дмитро Соломчук пояснює: коли земля стане активом для українців, її ефективність зросте.
"За нашими підрахунками, через відсутність ринку землі селянин щорічно недоотримує з оренди приблизно 18 тисяч гривень. Це ті гроші, які могли б забезпечити багатьом селянам гідну старість, а сім'ям – життя", – запевняє політик.
Читайте: Українцям перерахували тариф на газ і попередили про зліт: скільки заплатимо
Зараз же ситуація із землею, не дивлячись на офіційний мораторій, також залишається невизначеною.
"З моменту початку його дії, майже 1 мільйон гектарів землі через тіньові схеми фактично продали олігархам. Ринок існує, просто доступ до нього мають обрані, а фактичні власники отримують за неї копійки. Ми хочемо це виправити. Обмеження встановлені приблизні, у відсотках по області та Україні, що стане ефективним для запобігання монополізації у володінні землею", – впевнений Соломчук.
Його колега з фракції, голова Української аграрної асоціації Мар'ян Заблоцький розповів, що в президентській команді вже розробили механізм "доступних кредитів" для фермерів, який буде оформлений у вигляді законопроєкту.
"Зараз він пройде узгодження з міністерством фінансів, а потім вже нашу внутрішньопартійну дискусію. Суть така, що наступного року дотації будуть видаватися винятково на компенсацію процентних ставок на купівлю землі", – заявив нардеп.
Водночас глава аграрної асоціації підкреслив, що всередині фракції ще йдуть дискусії про обсяги землі, яка може бути продана конкретній компанії. Зараз це 200 тис. га, але в майбутньому цифра, можливо, виросте.
Натомість Дмитро Соломчук додає – для малих фермерів створена програма підтримки дешевих кредитів, конкретно для придбання земельної ділянки, обладнання або трактора.
"Програма запрацює з 2020 року. Ми закладаємо в бюджет на 2020 рік 4,4 мілрд грн для компенсації банківських відсотків на купівлю землі. Коштів вистачить, адже ринок повинен відкритися тільки з 1 жовтня 2020 року.
Читайте: Білий дім публічно осоромився через дзвінок Трампа Зеленському
Зняття мораторію нарешті дає громадянам право повноцінно користуватися своєю землею. Ми передаємо землю в ОТГ, об’єднанням. Українці повинні розпоряджатися своєю власністю, а не народні депутати чи Кабмін", – підсумував нардеп.
Є в ідеї уряду і затяті противники. Різко проти законопроєкту виступила партія "Батьківщина". Лідерка політсили, народна депутатка Юлія Тимошенко запевняє, що землю за таких умов просто скуплять іноземці. За її словами, під продаж потрапляє приблизно 70% всієї землі.
"Вам розповідатимуть, що землю продадуть вітчизняним компаніям і українцям, але це приховування правди й реальності. За законопроєктом, який зареєстрували за дорученням Володимира Зеленського, землю можна продати громадянам України, зокрема й тим, хто має подвійне громадянство, тобто паспорти інших країн.
Дивіться відео по темі:
Юридичні особи, створені згідно із законодавством України, можуть бути покупцями землі. Але ми всі знаємо, що за законом в Україні може бути зареєстровано вітчизняне підприємство, де 99% власності належатимуть іноземцям. Цей закон про те, що 42 млн га землі може бути продано, окрема й іноземцям", – заявила вона під час пресконференції 26 вересня.
Перший заступник міністерства економіки по сільському господарству Тарас Висоцький заявив, що компанія-покупець або громадянин повинні перевірятися при реєстрації на предмет походження бенефіціарів.
"Крім того, буде постійний моніторинг власників землі. Якщо програмне забезпечення, яке за всіма реєстрами перевірятиме покупця, не покаже червоне світло для підозрілого покупця, то моніторинг це питання має зняти. Якщо в рамках моніторингу стане відомо, що росіянин або російська компанія стала власником української землі, ділянку конфіскують", – розповів він в коментарі OBOZREVATEL.
За словами ж народних обранців із президентської фракції, закон про ринок землі буде ухвалено в 2020 році. З політичної точки зору ця ідея має багато ризиків і, ймовірно, рішення ухвалять лише силами фракції "СН" у парламенті. Не виключені у зв'язку з цим і мітинги, а також акції протесту, які вже проходять у містах України.
Навіщо потрібен ринок землі
Десята частина всього світового чорнозему – в Україні. Він займає левову частку всієї території країни. Водночас за право ним користуватися платять копійки. Поряд із Таджикистаном, Північною Кореєю, Кубою і Венесуелою, легального ринку землі в нас немає. Замість цього працюють тіньові схеми. Агрохолдинги беруть паї в оренду аж на 49 років і за мізерними цінами. Наприклад, у Польщі, де властивості ґрунту гірші, за оренду в рік платять приблизно $250, а в Україні – на рівні $50 за гектар.
В Україні працюють понад 90 сільськогосподарських підприємств, але майже третина всіх земель зосереджена в руках великих агрохолдингів, йдеться в дослідженні УКАБ. Глава асоціації фермерів Іван Томич, який ще в 1996 році одним із перших виступив з ідеєю запустити оренду, розповідає OBOZREVATEL: вибору в простих селян, кому здавати землю, немає. Якщо в конкретному регіоні працює всього один агрохолдинг, який вже взяв в оренду сусідні ділянки, погодитися можна буде тільки на одну пропозицію. Конкуренції немає.
Однак, саме створення ринкових умов ситуацію кардинально не змінить. Головне – інвестиції. До того ж ресурсом можуть стати як вливання ззовні, так і дешеві й доступні кредити для фермерів. Ще важливіша проблема, про яку доведеться думати владі – як стимулювати підприємства переробляти сировину і продавати готовий продукт, а не просто експортувати зерно.
Готова продукція коштує значно дорожче, також для її виробництва необхідно створювати робочі місця, освоювати нові технології, залучати висококваліфіковані кадри. Все це дозволяє розвивати економіку.
Як вважає Тарас Висоцький, "за найбільш скромними оцінками, запровадження вільного обігу земель надасть приріст до ВВП від 1 до 4% вже у перший рік дії реформи — а це в середньому 71 млрд грн".