Украли в армії 3 млрд? 'Карпатнафтохім', який пов'язують із Іванчуком, заборгував бюджету величезну суму
В Україні у розпал повномасштабної війни з Росією окремі ділки продовжують недоплачувати у бюджет мільярдні суми. OBOZREVATEL вже писав про можливу причетність нардепа Андрія Іванчука до схем контрабанди сигарет та його пропозиції взагалі заборонити продаж тютюнових виробів у країні.
Ми також зацікавились й іншими активами, які пов'язують із політиком. Як виявилося, підприємство, яке він напевно контролює, "Карпатнафтохім" заборгувало бюджету 3 млрд грн. Цих грошей вистачило б, наприклад, приблизно на 170 модернізованих танків Т-72 для української армії.
Про те, як Іванчук міг заволодіти підприємством та що спільного у нардепа з кумом Путіна Віктором Медведчуком, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Україна щороку втрачала близько 14 млрд грн через тіньовий ринок цигарок, йдеться в оцінках тютюнових компаній. Левова частка від цієї суми – недоплачені мільярди гривень через схеми в duty free. До цієї схеми, ймовірно, має стосунок Андрій Іванчук разом із своїм партнером Артуром Гранцом. Про це вже детально писали раніше.
Ще один яскравий приклад крадіжки грошей із бюджету – "Карпатнафтохім". Як розповіли співрозмовники у Державній податковій службі, підприємство заборгувало до держбюджету 3 млрд грн. Про те, що "Карпатнафтохім" належить Андрію Іванчуку, свідчать численні журналістські розслідування. Докладніше про це розповімо пізніше.
Українські корупціонери роками недоплачували до державного бюджету величезні суми. Замість танків та літаків для української армії ці гроші витрачалися на шикарні машини, багатоповерхові особняки та поповнювали офшорні рахунки. Нині ж за корупцію українці платять своїм життям. Важку військову техніку доводиться випрошувати у західних партнерів, тоді як вкрадені мільярди гривень дозволили б повністю забезпечити потреби Збройних сил України.
Іванчук, як і свого часу Медведчук із нафтопроводом, міг заволодіти "Карпатнефтохімом" у результаті низки махінацій за участю РФ. Ще 2004-го підприємство належало державі (Фонду держмайна). У підприємства, незважаючи на щорічний прибуток у розмірі 50-100 млн доларів на рік, накопичився величезний борг перед Баварським об'єднаним банком (майже 987 млн грн).
Російська компанія "Лукор" (офіційно належала Lukoil Chеmical BV) викупила половину "Карпатнафтохіму" та зобов'язалася погасити борг перед банком. Поступово частка приватної компанії зростала, а держави – скорочувалася.
У 2017-му Антимонопольний комітет дозволив Lukoil Chеmical BV (Нідерланди) продати підприємство кіпрській Xedrian Holding Ltd та британській Techinservice Limited. За офшорами стоїть нардеп Андрій Іванчук та кілька його партнерів. Він же через свій комітет економічної політики (очолював у минулому скликанні) пролобіював ухвалення закону №5132, яким від сплати акцизу звільнялися імпортери зріджених газів, що ввозяться для виробництва етилену, єдиним виробником якого в Україні є якраз "Карпатнафтохім".
Як результат, держава втратила вплив на єдиного виробника етилену, одного з найбільших підприємств галузі. А росіяни, які нібито брали участь у проєкті, фактично виконали функції "прокладки" у схемі, результатом якої став продаж підприємства Іванчуку.
Практично таку саму схему Медведчук реалізував і з трубопроводом "Самара – Західний напрямок". Тоді росіяни нібито отримали "трубу" і одразу ж передали її компаніям, пов'язаним із нардепом.
"Карпатнафтохім" ще 2017-го отримав від уряду квоти на безакцизне ввезення та закупівлю сировини для відновлення виробництва у кількості. Завдяки зв'язкам у владі Іванчук фактично забезпечив для себе особливий режим сплати, а точніше несплати податків.
За роки підприємство недоплатило до бюджету мільярди гривень. А тепер Іванчук не просто залишається парламентарієм, а й продовжує впроваджувати нові способи монетизації свого становища. І яскравий приклад – пропозиція відмовитися від продажу цигарок, що фактично виведе контрабанду на новий рівень.
У ситуації, коли дефіцит у бюджеті зростає, економіка через повномасштабну війну не може повноцінно працювати, одне з можливих джерел поповнення скарбниці – вкрадені за допомогою різних схем мільярди гривень. І мандат народного депутата у такій ситуації більше не може захищати нечистих підприємців на руку.
У наступних публікаціях ми розповімо:
про зв'язки Іванчука з РФ та білоруською владою Лукашенка;
про те, які магазини підконтрольні Іванчуку у "Борисполі" та як вдалося порушити всі правила, отримуючи площі в оренду;
скільки заробляли на тіньовому ринку цигарок "королі контрабанди" щомісяця.
Далі буде...