США введуть санкції проти німців через "Північний потік-2": у Бундестазі оприлюднили звіт
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Про те, як в Німеччині перевірили санкції США
Чи порушують санкції міжнародні норми
Як Бундестаг ставиться до "Північного потоку-2"
Санкції США проти німецьких компаній, пов'язаних із будівництвом газопроводу "Північний потік-2", не є явним порушенням міжнародного права. До такого висновку прийшла Наукова служба бундестагу ФРН.
Про це з посиланням на агентство dpa повідомляє видання DW. За умови, що США будуть діяти "помірно" і аргументувати свої дії захистом інтересів безпеки, а також негативними впливами на економіку, "міжнародне право може мало що протиставити прийняттю екстериторіальних санкцій", йдеться в експертному висновку, підготовку якого доручила Науковій службі бундестагу член комітету із зовнішної політики, депутатка від Лівої партії Севім Дагделен (Sevim Dagdelen).
Президент США Дональд Трамп різко критикує будівництво газопроводу "Північний потік-2". Німеччину він дорікає в тому, що вона хоче отримати від США військову підтримку і допомагає Росії збільшити доходи від газового експорту. Водночас опоненти Трампа вважають, що його головна мета – розчистити для США європейський ринок збуту для американського скрапленого газу.
Застосування екстериторіальних санкцій до газопроводу "Північний потік- 2" є спірним, оскільки ці санкції не захищають безпосередньо ні територію, ні громадян, ні підприємства. У серпні сенатори США вперше заговорили про конкретні санкції, які могли б бути застосовані щодо німецького порту Мукран, що відіграє важливу роль у будівництві газопроводу.
Уряд ФРН виступає проти введення екстериторіальних санкцій. У Єврокомісії також вже звучали припущення, що вони стали б порушенням міжнародного права.
"Північний потік-2" піде в обхід транзитних держав – України, Білорусі, Польщі та інших східноєвропейських країн – через виняткові економічні зони й територіальні води Росії, Фінляндії, Швеції, Данії та Німеччини.
Проєкт оцінюється у 9,5 млрд євро. Його реалізує "Газпром" в альянсі з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell, Wintershall. Вони взяли на себе зобов'язання профінансувати "Північний потік-2" сумарно на 50%, тобто на 950 млн євро кожен. "Газпром" надасть другу половину коштів – 4,75 млрд євро.
Президент Росії Володимир Путін заявляв, що газопровід зобов'язані ввести в експлуатацію на початку 2021 року. Зокрема, у "Газпрому" залишилося понад чотири місяці, щоб завершити амбітний проєкт.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
8 лютого Париж і Берлін підготували компромісний варіант поправок до Газової директиви ЄС, які дозволять їх затвердити, однак залишать Берліну широкі можливості для реалізації проєкту "Північний потік-2".
13 лютого Рада ЄС та Європарламент попередньо схвалили посилення Газової директиви Євросоюзу на підставі значно доопрацьованого і пом'якшеного проєкту поправок, розробленого Німеччиною та Францією. Від них безпосередньо залежить доля російського газопроводу в обхід України.
21 лютого Рада Європейського Союзу схвалила поправки до Газової директиви, які стосуються "Північного потоку-2". Йдеться про компромісний варіант поправок, що передбачає посилення вимог до нового проєкту російського газового монополіста "Газпром".
19 березня комітет Європарламенту з питань промисловості, досліджень та енергетики підтримав проєкт поправок до Газової директиви ЄС, яка може створити перешкоди для російського газопроводу в обхід України "Північний потік-2".
15 травня Федеральне мережеве агентство ФРН (BNA) відмовило компанії Nord Stream 2 AG у виведенні проєкту російського газопроводу "Північний потік-2" з-під правил оновленої Газової директиви ЄС.
Федеральне мережеве агентство Німеччини (BNA) змінило своє рішення на користь Росії та вивело її газопровід "Північний потік-2" з-під дії норм Газової директиви Євросоюзу на території країни терміном на 20 років.