Бізнес по всьому світу може втратити трильйони доларів – хто і чому постраждає
Боротьба зі зміною клімату може спричинити знецінення низки активів, сукупна вартість яких складає трильйони доларів. Найбільше постраждає ринок нерухомості – його активи, за оцінками фахівців, знеціняться на 7,5 трлн доларів.
Оцінюючи домовленість близько 200 країн про скорочення використання викопного палива з метою боротьби зі зміною клімату, досягнуту на листопадовій конференції ООН з клімату в Глазго, видання The Wall Street Journal (WSJ) зазначає: і самі кліматичні зміни, і боротьба з ними можуть спричинитись до серйозних фінансових ризиків. Вони поділяються на два типи:
збитки від природних катаклізмів – посухи, повені та ін;
витрати, пов'язані з энергопереходом.
Нині вже будь-який актив, чия відшкодована вартість від використання або продажу виявиться нижчою за балансову, претендує на списання. При цьому причина цього – зміна клімату або заходи щодо його стримування, – неважлива.
"Низка підприємств уже почали позбавлятися потенційно збиткових активів. А інші чекають чіткіших правил для обліку викидів вуглекислого газу", – зазначають аналітики.
Хто постраждає найбільше
Ще в 2019 році міжнародне агентство з відновлюваних джерел енергії (IRENA) оцінювало вартість "проблемних" активів по всьому світу мінімум у 11,8 трлн доларів. При цьому в розрахунок бралися і заходи щодо боротьби зі зміною клімату, які, за очікуваннями, будуть повноцінно розгорнуті до 2050 року.
За прогнозами аналітиків, найбільше постраждає сектор нерухомості. Очікується, що в ньому "проблемними" можуть стати активи на 7,5 трлн доларів.
Серед причин цього – екстремальні погодні явища. Вважається, що вони можуть завдати шкоди всім учасникам ринку:
власникам нерухомості;
страховикам;
кредиторам.
Енергетична промисловість втратить 3,3 трлн доларів. Це складає майже чверть загальної вартості "проблемних" активів.
При цьому в WSJ зазначають, що значна частина майбутніх збитків припаде на видобуток корисних копалин. Наприклад, для того, аби утримати глобальне потепління на рівні нижче 1,5°C, за недавніми дослідженнями, більше половини запасів викопного палива доведеться залишити в землі.
Під потужним ударом будуть і вугільні електростанції, які продовжують закриватися в багатьох розвинених країнах. За даними Управління енергетичної інформації, кількість вугільних електростанцій у США за десять років скоротилася майже вдвічі: з 580 у 2010 році до 284 у 2020-му.
Сукупне ж знецінення газових та вугільних активів вже до 2030 року може становити 68 млрд доларів. За розрахунками рейтингового агентства S&P Global, вони розподіляться порівну:
газових активів у зоні ризику виявиться на 34 млрд доларів;
вугільних – на тих же 34 млрд доларів.
Втім, наразі енергетичні компанії не поспішають звинувачувати у своїх проблемах кліматичні зміни. Так, торішнє списання активів на 150 млрд доларів лише небагато з них пояснили змінами клімату. Інші ж причиною цього назвали обвал цін в умовах пандемії COVID-19.
Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що кризова ситуація в українській енергетиці створена штучно. На думку народного депутата Олексія Кучеренка, вона стала наслідком запровадження у 2019 році урядом енергоринку.
Кучеренко зазначив, що нині в Україні дійсно є загрози постачання теплової енергії, вугільної та атомної енергетики, а також проблеми з газопостачанням. При цьому, на його переконання, влада оголосить винним у газових проблемах президента РФ Володимира Путіна, а внутрішнім ворогом назвуть олігархів.
За його словами, криза розпочалася 22 вересня 2019 року із законопроекту про закупівлю електроенергії з Білорусі. На думку Кучеренка, такі ініціативи завели економіку до глухого кута. "Нас посадили на голку", – зазначив нардеп.